Приїхавши на нове місце служіння, ви обов’язково відчуєте, наскільки ви безсилі самі по собі. Можливо, ви гадали раніше, що досить багато знаєте, досить сильні духовно. У вас були певні зв’язки і знайомства, на які ви могли розраховувати, і тому почували себе героєм…
Нічого цього у вас не буде на новому місці. Коли ви залишаєтеся наодинці з чужою вам країною, мимоволі виникає думка: «А можливо, Бог випадково щось переплутав? Чи точно Він хотів послати мене саме в це місце? Адже можна було знайти щось і трошки краще. І навіщо я тут потрібен? Чому я виявився саме тут?». Таких питань виникне у вас немало. Ви можете бути упевнені тільки в одному: якщо Бог вас прислав у це місце, отже, ви тут потрібні.
Ви повинні зрозуміти, що абсолютно безглуздо розраховувати на власні сили і можливості – вони украй обмежені. Ваші можливості – не у вас, а в Богові. Вам треба глибоко усвідомити це. Вам необхідно бути твердо переконаним у цьому. Вам треба постійно пам’ятати, що Бог знаходиться у вас, а ви – у Ньому.
Нове місце служіння – це завжди перевірка того, наскільки ви покладаєтеся на Бога, чи умієте ви взагалі на Нього покладатися. Вам доведеться здолати багато труднощів, щоб чогось досягти, але без Божої сили, яка може проявитися тільки тоді, коли ви самі визнаєте власне безсилля, вам нічого не досягти.
Якщо вам здається, що ви здатні впоратися з усім самі, – вам не минути поразки. Якщо покладаєтеся лише на Бога, усвідомлюючи своє безсилля, – на вас чекає успіх. Часто буває так, що, приїхавши на нове місце, ви виявляєте, що нікому там не потрібні. Звісно, ви знаєте, що є відповіддю на потреби людей, які живуть там, але вони про це навіть не здогадуються. Вони просто ігнорують вас і не звертають на вас жодної уваги, і тому перший час ви можете почувати себе дискомфортно. Добре, якщо в місці вашого покликання є ще якісь служителі, тоді у вас є хоч би можливість поспілкуватися з ними. Але якщо ви поїдете на «нульове місце», як поїхав я, то скажу вам відверто – вам доведеться пережити немало скрутних хвилин і досить багато не дуже приємних роздумів.
Саме тоді вам треба зміцнюватися думками про те, що Бог – у вас, і ви – у Ньому. Ваша сила – у Його моці, тому ви усе можете і усе маєте. Розуміння цієї істини надихатиме вас.
Натхнення дуже важливе для місіонера. Людина без натхнення – безживна людина. Якщо натхнення залишило вас, – ваша місія може швидко закінчиться. Ваша сила в Богові – цією істиною ви можете перемогти почуття невпевненості. Чим можна перемогти страх? Довірою до Бога. А почуття невпевненості? Розумінням того, що усе робитимете не ви, а Бог. Ви не в силах змінити будь-що, але Божої сили достатньо абсолютно на усе – немає нічого неможливого для Бога.
Бог не змінився і сьогодні, Він все той же Всемогутній Бог… Коли ви говоритимете, Він наповнюватиме вас. Коли підете вирішувати якісь питання, Він піде попереду вас і на всякому місці виявить через вас Свою силу. Якщо ви вірите Йому, у вас усе вийде. Він оберігатиме вас, піклуватиметься про вас і підтримуватиме вас у скрутну хвилину. Лише з Богом ви зможете усе подолати і, подолавши, встояти.
Це чудово, що сьогодні в кожного місіонера є благодать слухати касети, читати книги, наповнюватися Словом Божим. Мойсеєві було набагато складніше. Він не міг подивитися відеозапис прославляння або проповіді, щоб запалити свій дух. Він міг покладатися лише на Божу допомогу. Але нам сьогодні набагато легше, ніж Мойсеєві. Нам є чим «хитати» свій дух. На додаток ми можемо постійно підтримувати стосунки зі своїми наставниками. Це прискорить роботу і збереже від помилок і втрат.
Усі мої друзі-місіонери, що поїхали в інші країни, неначе зникли на півроку. Я і сам просидів «в ізоляції» три місяці, а потім потрапив на семінар, де учили пастори з Індії. Я побачив різкий контраст з тим, чому нас учили в Києві. Прибігши додому, я відразу зателефонував своєму пасторові і ніяк не міг наговоритися з ним. Я говорив з ним цілу годину, неначе пив живу воду. Я відчув, як я «зголоднів». Цілий місяць я так себе «реанімував». У результаті цього я зрозумів, що мені не можна було втрачати зв’язок зі своїм наставником.
Це стосується не лише мого служіння. Гадаю, що порада тих, хто послав вас, буде безцінною допомогою для вас на новому місці. Особливо на перших порах кожному місіонерові потрібна порада і дружня підтримка свого духовного наставника.
Безглуздо «винаходити велосипед». Є люди, які вже здолали цей шлях. Вам завжди буде чому в них повчитися, і тому вам необхідно підтримувати стосунки з такими людьми. На цьому не можна економити. Телефонуйте до них, на якому б кінці світу ви не перебували, – телефонуйте і запитуйте.
Я зауважив, що, збираючись кудись їхати, ви можете будувати собі грандіозні плани і малювати у своїй уяві грандіозні картини свого успіху. Тому потім вам доводиться долати щось усередині себе, щоб, зателефонувавши своєму наставникові, скромно сказати, що у вас у церкві доки лише 200 людей, і попросити його приїхати до вас, щоб проповідувати цим людям.
Чомусь багато місіонерів, які від’їжджають на місію уперше, гадають, що їм повинні телефонувати з їх рідної церкви. Якщо цього не трапляється, то в них виникає відчуття, що їх забули на якийсь час. Не соромтеся і телефонуйте самі, адже ніхто нічого нікому не винен. Вас благословили на місіонерське служіння, і тепер ви залишилися наодинці з Богом. Вважайте, що більше нікого не існує, – тільки ви і Бог.
Хоча перед моїм від’їздом багато друзів обіцяли мені писати і телефонувати, я так нічого і не дочекався від них. Тому краще відразу налаштувати себе на те, що до вас не буде якоїсь особливої уваги. Налаштовуйте себе на те, якщо ви чогось потребуєте, то це ви повинні телефонувати і просити поради. Пробивайтеся, навіть якщо ваш наставник зайнятий. У розмові з ним ви обов’язково отримаєте мудру пораду, і ваша особиста мудрість буде, таким чином, постійно зростати.
Ні на кого не сподівайтеся. Сподівайтеся лише на Бога. Будьте наполегливі, тверді і мужні. Зрозумійте, що вас посилають не люди – вас посилає Бог. Тільки тому, що в Нього є особливий план на ваше життя, ви перебуваєте там, куди самі, можливо, ніколи б не поїхали.
Не сподівайтеся на людей і не тримайте образи на них. Люди завжди підводитимуть вас. Вони багато що обіцятимуть, але дуже мало виконають – і не їх у цьому провина. Просто Бог хоче, щоб ви покладалися лише на Нього і тому допускає «забудькуватість» у діях тих, від кого, як вам здається, багато що залежить.
Безглуздо чекати допомоги і підтримки від людей – ви можете бути упевнені тільки в допомозі і підтримці Божій. Він завжди знайде спосіб як підтримати вас і як вам допомогти. Ніколи не сподівайтеся на людину. Я гарантую вам, що ви будете розчаровані. Але якщо хтось, дійсно, допомагає вам, будьте завжди вдячні цим людям. Не забувайте завжди дякувати цим людям, але ніколи не покладайтеся на них. Довіряйте тільки Господові – Він ніколи не підводить. Вірте тільки Його обіцянкам – Він завжди залишається вірним.
Якщо ви занадто довірятимете людям – ваше серце може виявитися розбитим. Просто пам’ятайте, що Бог завжди піклується про вас, і вам не треба покладатися на людей.