Смерть святого

Тому, хто прагне дізнатися про смерть більше, варто звернути увагу на слова людей, вимовлені перед самою смертю.

  • «Тягар гріха великий. Слава Богові за внутрішні сили» (Метью Хенрі[1]).
  • «Наш Бог – Бог, який рятує, Він врятує мене від смерті» (Мартін Лютер).
  • «Живіть у Христі, живіть у Христі, і ваша плоть не злякається смерті» (Джон Нокс[2]).
  • «Бог із нами! Що може бути краще? Прощавайте! Прощавайте!»
  • «Мені боляче, але на душі в мене мир. Я спокійний» (Річард Бакстер[3]).
  • «Коли мене не стане, поменше говоріть про доктора Керрі, більше говоріть про його Спасителя» (Вільям Керрі, місіонер).
  • «Я не втомився ні від роботи, ні від життя. Але коли Христос покличе мене до Себе, я зрадію, як хлопчик, якому більше не треба ходити до школи» (Едонірам Джадсон).

Наскільки відрізняються останні слова християнина, що сповідав свої гріхи, по вірі прийняв спасіння Ісуса Христа, від слів людей невіруючих!

У моєму коледжі англійську мову та літературу довгі роки викладала доктор Еффі Джейн Уїллер. Вона була відома благочестивою вдачею й знанням свого предмету. У травні 1949 року д-р Уїллер написала д-ру Ердману, директору коледжу, своїм колегам і колишнім студентам листа: «Я дуже рада за надану можливість звернутися до всіх вас раніше, ніж ви роз’їдетеся на канікули. Я хочу, щоб ви знали те, про що я сама дізналася лише тиждень тому. Мій лікар після довгого обстеження нарешті поставив мені діагноз: неоперабельний рак. Якби він був християнином, то не був би так уражений цією звісткою й не зволікав би так довго, шукаючи можливості повідомити мені про це. Він знав би, як знаємо ми з вами, що й життя, й смерть можна прийняти як дар згори. Для цього треба жити за волею Бога й у Його присутності. Якщо Господь призначив мені незабаром постати перед Ним, я зроблю це з радістю. Будь ласка, не сумуйте по мені жодної хвилини. Я не хочу говорити холодне „прощавайте”, я скажу вам обнадійливе „до побачення”. Адже ми ще побачимося, і я буду серед тих, що зустрічатимуть вас біля входу в небесну обитель. Моє серце сповнене любові до кожного з Вас. Еффі Джейн Уїллер».

Через два тижні після того, як цей лист був написаний, Еффі Джейн Уїллер постала перед своїм Господом і Спасителем, який дотримав Своєї обіцянки й відібрав жало в смерті (див. 1Кор. 15:55-57).

Поки йшла робота над цією главою книги, я отримав поштою чотири листи. Один був від 94-річного праведника, який усім серцем бажає прийти в присутність Господа й більше з Ним не розлучатися. Інший лист надійшов від ув’язненої, яка чекає на виконання смертного вироку. Вона стала віруючою шість років тому й тепер, перед лицем смерті, з нетерпінням чекала свого повернення в небесний дім і в Його славу. Ще два листи надійшли від жінок, які втратили нещодавно чоловіків. Вони прожили довге подружнє життя: чоловік однієї з них помер, трохи не доживши до сорок дев’ятої річниці весілля. Обидві вони думками вже перебували там, за межею смерті, й передчували радісну зустріч із Богом і рідними людьми.

Дуайт Моуді, перебуваючи на смертному одрі, сказав: «Час мого тріумфу настав, мене чекає вінець! Вінець слави!» Біблія вчить про безсмертя душі. Ваша душа вічна, вона ніколи не помре. Та частина вашої істоти, яка мислить, відчуває, мріє, сподівається, ваше справжнє «я», ваша особистість ніколи не помре. Біблія стверджує, що душа буде існувати вічно в раю або в пеклі. Якщо ви не християнин, каже Біблія, й не народжені згори, то ваша душа відправиться в місце, яке Христос називає пеклом, де вона чекатиме Божого суду.

Неприємна тема

Я визнаю, що пекло – не найприємніша тема для розмови. Вона непопулярна, викликає суперечки й розбіжності. Під час моїх поїздок країною, на зустрічах із людьми, які шукають духовну істину, я завжди присвячую один вечір розмові на цю тему. Після подібних зустрічей у газети зазвичай приходять численні листи читачів. У них вони обговорюють запропоновану мною тему. В Біблії про пекло говориться доволі багато. У студентських містечках у різних частинах Америки мені часто ставлять запитання: «Що означає пекло? Там дійсно горить вогонь?» Мені, як служителю церкви, доводиться відповідати на ці запитання. Я не можу обійти їх мовчанням, навіть якщо мої пояснення викликають у людей неприйняття. Я вважаю, що вчення про пекло – одне з найбільш важких християнських учень.

Є ті, хто вважає, що врешті-решт усяка душа врятується. Раз Бог є любов, Він жодну душу не пошле в пекло навіки. Такі люди переглядають зміст слова «вічний», «перебуває довіку». «Вічний», в їхньому розумінні, не означає «назавжди». Однак вічне відлучення від Бога позначається тим самим грецьким словом, яке вживали автори Нового Заповіту для позначення вічності на небесах. У грецькій мові тривалість радості праведників і покарання неправедних передається одним і тим самим словом. Деякі богослови вчать, що після смерті люди, що відмовилися прийняти Божий план спасіння, просто будуть знищені й перестануть існувати. Але, вивчивши Біблію, я не знайшов підтверджень цим ученням. Біблія вчить, що, незважаючи на нашу долю у вічності, наші душа й особистість збережуться і будуть існувати вічно.

Також є вчення, що можливість врятуватися залишається й після смерті, Бог дає другий шанс. У текстах Біблії и не знайшов підстав для такого вчення. Знову й знову вона застерігає нас: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2Кор. 6:2).

Що ж говорить Біблія

Можна навести безліч уривків із Біблії на підтвердження вчення про пекло й про те, що кожний, хто свідомо відмовляється визнавати Христа своїм Господом і Викупителем, буде мучитися в полум’ї (див. Лк. 16:24):

  • «…А хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній» (Мт. 5:22).
  • «Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!» (Мт. 13:41,42).
  • «Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!» (Мт. 13:49,50).
  • «Тоді скаже й тим, хто ліворуч: „Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41).
  • «…А полову попалить ув огні невгасимім» (Мт. 3:12).
  • «…В огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса. Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його…» (2Сол. 1:8,9).
  • «…Той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем. А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його» (Об. 14:10,11).
  • «Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, – озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне…» (Об. 20:14,15).
  • «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, – їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це – друга смерть!» (Об. 21:8).

Але я вже чую заперечення: «Я не вірю в пекло! Я вірю в Нагірну проповідь». Добре, звернімося до Нагірної проповіді, і там ми знайдемо такі слова: «Коли праве око твоє спокушає тебе, – його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. І як правиця твоя спокушає тебе, – відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене» (Мт. 5:29,30).

У цьому уривку ми знаходимо абсолютно ясне вчення Ісуса Христа про пекло. Ісус Христос розповідав притчі, пояснював Своє вчення прикладами й багаторазово застерігав про небезпеку гріховного та лицемірного життя на землі.


[1] Метью Хенрі – біблійний богослов 18 століття.

[2] Джон Нокс (1505-1572) – проповідник реформатської церкви.

[3] Річард Бакстер (1615-1692) – англійський пуританський проповідник і богослов.

Попередній запис

ЩО НА НАС ЧЕКАЄ ПІСЛЯ СМЕРТІ?

Наступний запис

Пекло на землі