СТАРЕ І НОВЕ

Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. Іван, 3:3

Уявіть, що я прийшов до вас у гості. Ми сидимо з вами вдвох, дружньо розмовляємо, і ви визнаєте: «Я в розгубленості й не знаю, що мені робити. Я не жив за заповідями Божими. Гадав, що я можу прожити й без Нього. У мене свої правила, і я жив по них, але тепер усе обернулося проти мене. Я пройшов через біль і страждання, це був гіркий урок. Я віддав би все, щоб почати спочатку, я прожив би життя зовсім по-іншому!»

Якщо ці думки знайомі вам і знаходять відгук у вашому серці, то я хочу сказати вам щось приголомшливе. Це можливо! Якраз про нове народження й говорив Ісус! Ви можете почати все спочатку так, як ви й мріяли. Ви можете скинути тягар гріха й набридлого всім егоїзму й стати новою людиною – з чистими думками та серцем, в якому панує спокій, бо гріхи більше його не обтяжують.

Вихід

Яким би брудним не було минуле й заплутаним сьогодення, яким би безнадійним і безрадісним не здавалося майбутнє – вихід є. Надійний, вірний і єдиний. Вам потрібно лише зробити вибір. І тоді ви підете іншим шляхом, який не матиме нічого спільного з колишнім – безцільним, виснажливим душевно й фізично.

Можна, звичайно, нічого не міняти і, плекаючи жалість до самого себе, залишатися нещасною, боязкою, незадоволеною собою та життям істотою. Але можна прямо зараз обрати те, про що говорив Ісус Никодимові, тобто народитися згори. Ви можете зважитися прямо зараз залишити своє гріховне минуле й почати все спочатку, з чистого аркуша, почати жити правильно й ясно. Цей вибір дозволить вам стати такою людиною, якою задумав вас Бог.

Як же народитися наново?

Ви, я гадаю, хочете дізнатися: що для цього вимагатиметься від вас?

Те ж запитання Никодим поставив Ісусові Христу дві тисячі років тому під нічним небом Палестини. Наново народитися – це більше ніж почати спочатку, більше ніж перегорнути сторінку життя, і навіть більше ніж виправитися. Ми вже говорили про те, що відповідно до біблійного вчення, перший раз ми народжуємося фізично, тобто приходимо в цей світ, але, будучи гріховними по природі, ми не в змозі керуватися духовним у думках і вчинках. Біблія вчить, що ми мертві були через наші провини й гріхи наші (див. Еф. 2:1).

Біблія вчить також, що гріховна природа не здатна почати, як кажуть, нове життя. Народившись у гріху, людина не може жити праведним життям. Багато людей прагнуть доброти, святості й праведності, але зазнають невдачі, не переживши духовного народження. Мертве не може породити живе. Біблія вчить, що «зроблений гріх народжує смерть» (Як. 1:15). Ми всі, що живемо в гріхах, духовно мертві.

Стара природа людини не може служити Богові. Біблія вчить: «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа… і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно» (1Кор. 2:14). У нашому природному стані ми ворогуємо з Богом. Ми не підкоряємося законові Божому, та нам це й не під силу (див. Рим. 8:7).

Біблія вчить, що наша природа наскрізь поїдена гріхом: «Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав’язувані, і оливою не порозм’якшувані…» (Іс. 1:6); «Людське серце найлукавіше над все та невигойне…» (Єр. 17:9). Роз’їдена пороком плотська природа підкоряється лукавим велінням похоті.

Біблія також учить нас, що наша стара природа егоїстична. Вона не знає і не хоче знати нічого, крім себе, і нездатна до оновлення. За Біблією, нове народження – не косметичне підновлення старої Адамової природи, яку треба «стягти» з себе, а не виправляти. Нашу «стару людину» треба не оживляти, а розіп’яти. Ісус Христос сказав: «…всередині повні вони здирства й кривди!» (Мт. 23:25).

Ви маєте народитися згори!

І Біблія вчить нас, що доти, доки ми не зазнали цього нового народження, ми не зможемо увійти до Царства Небесного. Ісус Христос висловився щодо цього дуже ясно: «Вам необхідно родитись згори» (Ів. 3:7). Ці слова не залишають місця для маневру, у них немає жодної двозначності. Той, хто хоче увійти до Царства Небесного, має народитися згори.

Спасіння – це не виправлення свого початкового плотського «я». Ваше нове «я», яке дарує вам Бог, створене праведним і святим. Відродження – це не зміна нашого єства й не заміна серця. Народитися згори – значить змінити колишню тілесну природу, пережити відродження, отримати нове духовне єство. Це й є друге народження: «Вам необхідно родитись згори».

У старій природі людини немає нічого, що радувало б Бога. Людина, керована старою природою, дуже слабка, щоб слідувати за Христом: «…ви чинили не те, чого хочете» (Гал. 5:17). Ті, що живуть за бажаннями своєї тілесної природи, не можуть догодити Богові: «Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може, брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград – фіги? Солодка вода не тече з солонця» (Як. 3:11,12).

Люди зі старою природою описуються в Посланні до римлян так: «Гріб відкритий – їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми…» (Рим. 3:13-18).

Тоді, можливо, треба лише виправити, підновити або замінити такі гортані, язики, вуста, ноги й очі? Це неможливо. Ісус Христос знав це й тому сказав: «Вам необхідно родитись згори». Біблія говорить в іншому місці: «Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої?» (Єр. 13:23). І в Посланні до римлян (7:18) сказано: «Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре…» І Біблія говорить також: «Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Євр. 12:14).

Життя, яке слідує за новим народженням, не можна домогтися іншим способом. Людині не добитися святості, яка необхідна для входження до Царства Небесного. Тільки нове народження може стати початком такого життя. Для того щоб жити богоугодним життям, потрібно мати дану Богом природу.

Справи Бога

Після здобуття нового життя в Христі людина, подібно монеті, має дві сторони, два виміри, дві грані буття: Божественну й людську. Що залежить від людини, ми розглянули в розділі, присвяченому наверненню. Розглянемо тепер Божественну сторону навернення.

Духовне відродження людини повністю здійснює Дух Святий. За власним бажанням і хотінням народитися згори ми не можемо. Біблія говорить: «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крові, ані з пожадливості тіла, ані з пожадливості мужа, але народились від Бога» (Ів. 1:12,13). Іншими словами, відродитися від плоті й крові неможливо; це означає, що успадкувати нову природу від віруючих батьків неможливо. У Бога є діти, але немає онуків.

Християнство не дається в спадок. У батьків-християн дитина не народжується християнином. Якщо людина народилася в гаражі, хіба це дає нам підставу вважати її автомобілем? У Бога онуків не буває!

Народитися згори від хотіння тілесного не можна, про це йдеться в Священному Писанні. З цим нічого не вдієш. Невіруючий духовно мертвий.

Зусиллям волі духовне народження теж викликати не вдасться. Тут не допоможуть жодні новітні медичні розробки. Дехто вважає, що людина народжується згори, просто прийшовши до церкви, пройшовши якийсь релігійний обряд, просячи прощення в людей під Новий рік або жертвуючи щедру суму грошей на благодійність. Усе вищесказане є гідним усілякого схвалення, але не має до народження згори ніякого стосунку.

Попередній запис

Три складові частини віри

Наступний запис

Від Бога, а не від людини