Брат Лоуренс сказав мені, що основою його духовного життя було високе розуміння Бога і поклоніння Йому у вірі. Міцно утвердившись у ній, він не мав іншої турботи, окрім як відкинути всі інші думки, щоб діяти в усьому з любови до Бога. Інколи, коли він довгий час не думав про Бога, то зовсім не хвилювався про це, і, тільки усвідомлюючи свою нікчемність перед Ним, він повертався до Нього зі ще більшою довірою.
Довіряючи Богові, ми виявляємо Йому свою шану і здобуваємо собі великі ласки. Бог не може не тільки обманути, а й дозволити довго страждати душі, яка цілковито поклалася на Нього і вирішила терпіти все заради Нього.
Брат Лоуренс часто відчував на собі допомогу Божої благодати, і через цей свій досвід, коли мав якусь справу, то навчився не думати про неї заздалегідь, а тільки коли наставав час її виконати, знаходив у Богові, як у чистому дзеркалі, все, що йому треба було робити. Коли зовнішні речі трохи відволікали його від думок про Бога, новий спогад, що йшов від Господа, проникав у його душу і так запалював і перемінював його, що йому було важко стримувати себе. Він був ближче до Бога у своїх зовнішніх справах, аніж коли залишав їх для молитви на самоті.
Брат Лоуренс твердив, що найгірше, що може з ним трапитися, – це втратити те відчуття Бога, яким він так довго насолоджувався, але благодать Божа запевнила, що Господь не залишить його, але дасть сили перенести будь-яке зло, яке трапиться з Його допуску. Тому брат Лоуренс нічого не боявся і не розмовляв ні з ким про свій стан. Коли він намагався це зробити, то завжди закінчувалося тим, що він ставав ще більш спантеличеним. Оскільки брат Лоуренс був готовий віддати своє життя заради любови до Бога, то не відчував небезпеки.
Він переконував, що досконале смирення перед Богом – це певний шлях на небеса, шлях, на якому в нас завжди достатньо світла для наших учинків. На початку духовного життя ми маємо бути вірними у виконанні свого обов’язку і самозреченні, а відтак, через деякий час, прийде невимовна радість і щастя. У труднощах нам треба всього лише звернутися до Ісуса Христа і просити Його благодати, з якою все стане легко і просто.
Брат Лоуренс зауважив, що багато хто не просувається в духовному житті, бо, дотримуючись різних покутних практик і виконуючи особливі вправи, нехтує любов’ю до Бога, яка є основою всього. Це ясно виявляється в їхніх ділах і є причиною того, що ми бачимо так мало зрілої чесноти. Для того щоб наблизитися до Бога, не треба добре розуміти мистецтво чи науку. Важливе лише серце, яке твердо вирішило присвятити себе тільки Йому і любити тільки Його.