Три складові частини віри

Як і покаяння, віра включає в себе три елементи. По-перше, необхідно знати, що сказав Бог із того чи іншого приводу. Ось чому так важливо читати Біблію. Ось чому так важливо знати, що Біблія говорить про спасіння душі. Досить знати хоча б те, що ви – грішник і що Христос помер за вас. Щоб вірити, досить знати, що сказано в Євангелії від Івана (3:16). Багато хто звернувся до Бога, знаючи навіть менше цього. Але, звичайно, про такі важливі речі треба знати якомога більше, і єдине джерело знання в даному випадку – Біблія!

Люди кажуть: «Я багато чого в Біблії не можу зрозуміти, тому я її й не читаю». Так думати нерозумно. В Біблії багато місць, незрозумілих і для мене. Мій розум обмежений: він не зможе осягнути неосяжне. Я далеко не все розумію і в устрої телевізора, але мені це не заважає його дивитися. Я вірю в цей складний пристрій і користуюся результатами своєї віри. Бог не вимагає від нас неможливого. Він не хоче, щоб наше навернення стало стрибком у невідомість. Віра в Христа ґрунтується на найміцнішій засаді в світі – на Біблії. Відразу все в ній зрозуміти важко, але можна без страху прийняти її прості, зрозумілі навіть непідготованому читачеві істини, тому що це – послання Боже. Диявол відразу вдається до випробуваної тактики: він намагається змусити людину сумніватися в правдивості Слова Божого. Однак знайте, що ви не відбудетесь як духовна людина, якщо ставите під сумнів істинність Слова Божого. Вам треба погодитися з тим, що ви – грішник. Ви повинні знати, що Ісус Христос помер за ваші гріхи й воскрес для вашого виправдання. Його смерть, поховання й воскресіння – у цьому сутність усієї Доброї звістки. Для навернення досить повірити в це.

По-друге, віра неможлива без почуттів. Біблія нагадує нам: «Страх Господній – початок премудрості» (Пр. 1:7). Апостол Павло сказав: «Бо Христова любов спонукує нас» (2Кор. 5:14). Бажання, любов, страх – це все почуття. Життя неможливо уявити без почуттів. Яка розумна людина скаже: «Проженемо почуття з життя»? Переживання людини безпосередньо пов’язані з емоціями. Почуття зігрівають життя. Сумне видовище – сім’я, в якій стосунки побудовані лише на почутті обов’язку. Як би ви виглядали, якби зробили пропозицію своїй обраниці й тут же сказали, що не відчуваєте до неї жодних почуттів?

Доктор Зенгстер одного разу сказав про радість віруючого так: «Якщо ви хочете, щоб була проголошена Добра звістка про милість Господа, який готовий пробачити й благословити нас, але при цьому забороняєте людям радіти, то ваше бажання абсурдне». Серце не зможе виконати його. Релігійні переживання супроводжуються різними емоціями. Деякі люди приховують свої емоції, інші дають їм волю, але й у тих, і в інших вони є.

Коли Уїнстон Черчилль під час війни звертався до британського народу з натхненними промовами, він звертався до логіки своїх слухачів, до їхніх почуттів. Я пам’ятаю промову Черчилля в Глазго. Спочатку його слова змусили мене замислитися, а потім мені захотілося схопитися й, розмахуючи прапором, кричати «ура!» в патріотичному пориві. Любов до Ісуса неодмінно стане емоційним переживанням.

Третя, й найбільш важлива, складова віри – воля. Нібито три людини зійшлися для бесіди: одну з них звуть Розум, іншу – Почуття, третю – Воля. Розум стверджує, що Євангеліє логічне. Почуття намагається впливати на волю, кажучи: «Я відчуваю любов до Ісуса Христа… Я боюся Його засудження». Воля ж подібна до судді, що виносить рішення. Цей суддя замислюється й намагається ретельно зважити все почуте. Нарешті він приймає рішення. Розум людини та її почуття можуть бути звернені до Бога, але істинного навернення при цьому може не відбутися: «…віра без діл мертва» (Як. 2:20).

Приклад віри

Кілька років тому мені розповіли про одну людину, яка катала тачку по канату, натягнутому через Ніагарський водоспад. Тисячі роззяв вітали цю людину захопленими криками. Той чоловік поклав у тачку мішок із землею вагою шістдесят із гаком кілограмів і провіз її по канату туди й назад. Потім він звернувся до натовпу глядачів: «Хто вірить у те, що я можу перевезти в цій тачці людину?»

Усі закричали: «Віримо!» Канатоходець указав на людину, яка кричала голосніше за інших, і сказав: «А тепер ваша черга!»

Тільки того сміливця й бачили. Все це були лише слова про віру, але насправді її не було, тому той глядач і відмовився від цієї пригоди.

Точно так само і з Ісусом Христом. Є багато людей, які говорять, що вони вірять у Нього й підуть за Ним, куди б Він не вів. Але запропонуй їм щось на зразок цієї поїздки в тачці над водоспадом, їх як вітром здує. Ніколи вони не віддавали Ісусові все своє життя.

Хтось запитає: «Ну добре, а як сильно треба вірити?» Ісус Христос сказав, що досить віри «з гірчичне зерно».

Питають також: «А як треба вірити?» Адже річ не в тім, як вірити. По суті, віра є віра. Важливий об’єкт цієї віри. У кого вірите ви? Об’єктом вашої віри повинен стати Ісус Христос. Не врятує віра в ритуали або в жертвоприношення, не врятує віра у високі моральні принципи, й у самого себе віра теж не врятує. Врятує людину лише віра в Христа.

Біблія вчить нас, що віра проявляється у віровченні, яке людина сповідує; у поклонінні – в особистому й колективному спілкуванні людей з Богом у церкві; в особистих моральних принципах людини, тобто в тому способі життя, який вона веде, в її поведінці.

Біблія також учить, що віра – це не саме лише сподівання на спасіння в Христі, віра зростає та зміцнюється. Спочатку вона може бути слабкою, але з часом зміцніє. Щоб так сталося, треба читати Біблію, молитися, ходити до церкви й бути відданим Богові, коритися Йому в житті. Покаявшись у гріхах, увірувавши в Нього, ви повинні довіритися Йому, щоб Він зміцнював вас і підтримував. Поступово ви дізнаєтеся, що можна покладатися на Ісуса Христа у всіх ваших потребах, у всіх обставинах і випробуваннях. І зможете тоді повторити вслід за апостолом Павлом: «Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (Гал. 2:19,20).

Коли спасіння в Ісусі Христі стане для вас реальністю, ви зробите ще один крок на шляху до примирення з Богом.

Попередній запис

Багатство світу

Наступний запис

СТАРЕ І НОВЕ