Усвідомити наші страхи, щоб простити

Прощення починається з усвідомлення наших страхів та внутрішніх бар’єрів. Патриція Рейбон, яка подолала свою ненависть до білих, моя австралійська приятелька, яка звільнилась від ворожості до німців, не могли відкритися до свого «ворога», доки не усвідомили, що вони є під владою іншого ворога – своїх страхів, упереджень, ненависті, які не дають їм жити.

Ненависть схожа на гангрену: вона пожирає всю людину. Відмова спілкуватись та відкриватись до інших стає нашою камерою ув’язнення. Але як перейти від звинувачень, хоч би які вони були законні, до відкритості, прийняття і навіть бажання бачити ворогів вільними від їхніх страхів та егоїзму? Цей перехід починається тоді, коли ми усвідомлюємо свої внутрішні мури, збудовані на наших страхах та злості, і коли ми усвідомлюємо, що наша відкритість до тих, кого ми звемо друзями, може бути лише захистом від тривоги і самотності.

Відкриття наших внутрішніх ран, крихкості, помилок та страхів не є легкий процес, особливо тому, що він може посилити почуття безпорадності, непотрібності, невіри в себе. Тоді замість допомогти нам зростати в любові, прощенні й відкритості, він може замкнути нас у витончених формах депресії та байдужості. Де знайти ту внутрішню силу, яка здолає наші внутрішні мури і страхи, визволить нас від ненависті й злості та допоможе відкритись до тих, хто нас зранив?

Особисто я вірю, що сила життя та спрага єднання глибші й сильніші – навіть коли вони приховані, – ніж сили ненависті та смерті. Кожному з нас трапляється переживати події, що кличуть нас до свободи й відкритості. В такі моменти епіфанії ми прагнемо вибратися з ями нашої депресії і страху. Ми усвідомлюємо, що, відмовившись від спілкування з іншими, ми самі себе ув’язнили.

Кілька років тому мені написав Фред, який відбував покарання у в’язниці. Одного дня він зчинив бійку з іншим в’язнем, і його замкнули в одиночній камері. Там він усвідомив, що втратив усе: сім’ю, роботу, свободу, гідність, любов. Йому хотілось вмерти. Але раптом у ньому засвітилися, як він сказав, «маленькі зірочки любові», реальне прагнення повернути життя в інший бік, віднайти любов. Це була мить просвітлення. Для багатьох з нас лиш тоді, коли ми торкаємося дна прірви, коли все здається втраченим і нас поглинає відчай і темрява, лише тоді засвічується в нас тоненький промінчик надії. Тоді починається наше повернення до життя. Нам треба розпізнати не тільки наші страхи, нашу темряву, наші рани й обмеження, але й оте світло надії. Тоді починається наше піднесення, вихід із прірви.

Бажання визволитись від страху

Мить, коли в нас народжується бажання свободи, – це благословенна мить. Це може статись, коли ми зустрічаємо справді вільну людину, що сяє свободою, життям. Завдяки їй ми можемо зрозуміти, що дорога свободи відкрита й для нас. Бажання свободи може народитися в нас коли ми зустрічаємо людину, яка справді любить нас такими, як ми є, яка вірить у нас і яка пробуджує в нашому серці паростки життя, приховані за нашими страхами і нашою скутістю, пробуджує нас до зросту, до розквіту.

Бажання свободи може прийти до нас у сновидінні, у мрії, у внутрішній тиші, у миті близькості з Богом, коли ми відчуваємо, що Він любить нас такими, як ми є. У такі «благословенні миті» ми відкриваємо, хто ми є насправді, відкриваємо нашу цілісність, наше місце у світі. Ми відкриваємо наше справжнє «я», глибше, ніж наші рани та страхи, які досі керували нашим життям та вибудовували наше несправжнє «я». На мить ми виходимо з цієї в’язниці і нас заповнює бажання свободи та життя. Так народжується надія.

У Біблії пророк Єзекіїль описує своє видіння – долину, засипану сухими кістками. Ці кістки відображали стан людей Ізраїля, що казали: «Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!». І тоді від імені Бога заговорив до них пророк Єзекіїль: «Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе! І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете» (Єз. 37:11 і 13-14). Є благословенні моменти в житті, коли ми відчуваємо, що народжуємося наново і з темряви відчаю приходимо знову в життя.

Попередній запис

Любов до ворогів

Наступний запис

Правила і кроки на шляху до прощення