Життя сповнене таких ситуацій, з якими часто не даємо собі ради. Головне питання, яке постає перед нами – це питання терпіння, болю. Зустрічаємося з ним у різноманітних виявах і досліджуємо, який сенс таїться в терпіннях. Хто щиро шукає, скоріше чи пізніше знайде смисл болю, який його зустрів на цій долині сліз.
Терпіння і біль прийшли в людське життя разом з гріхом. Через хрест Христа, однак, терпіння стало брамою, яка веде від гріха до святости, від дочасности до блаженної вічности.
Святі Отці наводять причини, чому потрібно радіти з терпінь і труднощів.
Святий Іван Золотоустий каже, що неприємності і труднощі пробуджують нас з млявости і незацікавлення щодо релігійних речей. Кому довгий час ведеться дуже добре, забуває про Бога, почуває себе затишно в цьому світі і до іншого – ліпшого – не прагне. Проте, якщо зустрінеться з терпінням, усвідомить собі свою слабкість і пізнає, що не має стільки сил і чеснот, як собі думав раніше.
Іншу причину, яку святий Іван Золотоустий наводить для радісного прийняття терпіння, – це те, що коли наше терпіння походить з труднощів і переслідування, – це ознака, що ми покликані до спасіння і що ми – діти Божі. Світ через нас починає пізнавати Христа і починає до нас ставитися так, як ставився до Нього. Подібну причину наводить і святий Єфрем. Християнське життя має бути подібним до Христового. І що інше нас може більше зблизити з Христом, як не хрест?
Монах Антіохій (VII ст.) також говорить, що маємо радше радуватися, коли до нас прийде терпіння. Бо воно оберігає нас перед нашими найбільшими ворогами: гріхом і пристрастями. Лінивство і добробут ведуть до всіх пристрастей. Людина, яку переслідують життєві нещастя, не думає про суєту, не марнує дорогоцінного часу на лінивство.
* * *
Чітко це видно і в такому оповіданні отця А. Глінку:
Якось випадково мені попав у руки часопис з фотографією на цілу сторінку колишньої обожнюваної місс Берліна й одночасно другої найкрасивішої жінки Німеччини Ґізели Віден. Була постійно бажаною гостею усіх європейських салонів. Залицялися до неї багаті й впливові люди, політики й артисти, обдаровували її коштовностями, дорогоцінним одягом і подорожами до заморських країн. А все ж таки одного вечора – після відвідин свого приятеля – заподіяла собі смерть. Мала заледве 24 роки. Ніхто не знає: чому, головно, якщо взяти до уваги, що мала фактично все, що собі людина може тільки забажати.
Як таке могло статися?
Відповідь дала колишня місс Берліна. Вона твердила, що незважаючи на численність пригод і велику кількість друзів, – життя її порожнє, і почуває вона себе самотньою і нікому не потрібною. Підтвердила тим правдивість парадоксального свідчення, що життя тим важче, чим порожніше. Щоб людина могла взагалі жити – потребує жити для когось.
Доказів цього твердження є стільки, скільки відповідальних батьків і некорисливих людей. Наведім приклад із життя Марії Валевської, сучасниці згаданої місс Берліна. У 50-60-их роках, коли була на вершині кар’єри і пожинала успіхи на всіх оперних сценах Європи та Америки, сталася з нею несподівана трагедія: смерть чоловіка. Усамітнилась тоді в рідному Гамбурзі, зреклась свого славного імени, покинула віллу, товариство, життя “на колесах”, посвятивши решту життя асоціяльній молоді. Невдовзі мала в цій ділянці успіхи. Стала матір’ю багатьох заблуканих молодих людей і знайшла щось, чого перед тим не пізнала: повноту життя, радість, або точніше, глибоке задоволення, яке охоплювало ціле її існування.
Дві жінки з подібним життєвим досвідом, але яка різниця в долях.
Різні розуміння сенсу терпіння веде і до різних рішень. Ми, християни, знаємо, яке значення має терпіння й біль у житті людини. Не завжди легко їх прийняти, але якщо відважимось, до нашого життя увійде щось позитивне. Цей наш підхід до терпіння буде великим знаком запитання для тих, що не розуміють Бога, які від Нього віддалилися. А можливо, підбадьорені нашим вмінням зносити хрест, запитають нас: “Що вам дає таку силу?” А ми їм звістимо Христа. А можливо, що й врятуємо їх перед нерозважним рішенням заподіяти собі смерть, бо вважають життя безглуздим.
Що більше вникатимемо до таємниць християнського життя й досконалости, то більше будемо розуміти позитивну вартість хреста. У тому, отже, полягає відповідь на усі запитання, які виникають, коли зустрічаємося з болістю та терпінням. Амінь.