Завжди цінуйте час, відпущений вам. Коли ви почнете своє служіння, обов’язково з’являться люди, які постараються залучити вас в якісь програми. Найголовніше – майте мету. Приміром, в Індії одна людина постійно намагалася мене «витягнути» на якусь зустріч. Вона часто кудись запрошувала мене, щоб «зробити собі ім’я», а для мене це було просто марною тратою часу, оскільки для мого служіння ці зустрічі нічого не давали.
Ви повинні цінувати власний час. Якщо ви бачите, що запропонований вам захід не наближає вас до мети, не варто гаяти на нього час. Час – наш найцінніший ресурс і він безповоротний. Можна повернути гроші, але не можна повернути час. День минув – і його вже ніколи не повернути, сподобався він вам чи ні. Не можна зробити запасу часу, не можна скористатися ні завтрашнім, ні вчорашнім. Ви маєте тільки той час, в який живете саме зараз, – нині. Час даний нам Богом для того, щоб ми досягли тієї мети, яку Він має для нашого життя. І ця мета – зробити людей щасливими, відкриваючи для них шлях до Бога і показуючи Його.
«Усьому свій час, і час усякій речі під небом: час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене» (Еккл. 3:1,2).