Я думаю, що кожному місіонерові, що приїхав на нове місце, необхідно молитися мінімум 4-6 годин. Молитва має стати вашим пріоритетом на новому місці. Ви можете бути збентежені спочатку, адже раніше, швидше за все, ви несли якесь служіння в церкві, відвідували семінари і конференції – на усе навіть бракувало часу. На новому місці у вас з’явиться надлишок часу. Маючи багато вільного часу, ви відчуєте себе вільною людиною! Насправді, час, який здається вам вільним, зовсім таким не є. Цей час даний вам Богом для того, щоб ви, передусім, зробили духовний прорив, а це абсолютно неможливо без молитви.
Увесь ваш вільний час має стати часом вашої молитви. Молитва це один з найважливіших пріоритетів людини, яка розпочала нове служіння. Ви можете молитися коли завгодно, адже інших справ у вас все одно доки немає. Звичайно, у кожному окремому випадку будуть свої особливі умови, тому ви повинні орієнтуватися за ситуацією. Але посилена молитва в цей час потрібна кожному, оскільки, передусім, треба отримати якісь вказівки від Господа, щоб знати, як далі рухатися в Його волі.
Ваш подальший успіх залежить від того, наскільки спочатку стала пріоритетом для вас молитва. Про що ж треба особливо молитися в цей час? Гадаю, що ви знайдете в Біблії багато місць, які відкриє вам Господь для вашої конкретної ситуації. Проте, передусім, вам необхідно зруйнувати те засліплення, в якому перебувають люди, адже ви послані для того, щоб принести їм мир Божий.
«Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Який є образ Бога невидимого» (2Кор. 4:4).
Найперше ваше завдання – зруйнувати засліплення людей, «зняти покривало» з їх очей, проголошуючи світло пізнання Бога. Якщо ви усе промолите спочатку – люди самі почнуть вас шукати. Щось незримо тягнутиме їх до вас, і це буде результат ваших молитов.
Я знаю місіонерів, які, на жаль, займаються тільки діяльністю, – у них немає часу на молитви. Такі місіонери завжди хваляться своїми справами, вони замінюють програмами те, що має бути первинним. Будьте обережними, щоб не потрапити в подібну спокусу.
Деякі місіонери допускають іншу помилку. Вони моляться «для себе», а не для того, щоб «пробити небо» і зламати всякий спротив сил пітьми, які володарюють на їх території. Деяким служителям навіть не спадає на думку, що треба молитися. Їх церква зовсім не росте, але вони не знають, що робити і тільки розводять руками в розгубленості, замість того щоб почати активно молитися. Якщо молитва піде попереду вас, люди самі шукатимуть вашу церкву. Бог знайде способи, як приводити їх.
Передусім, ви повинні мати духовний авторитет. Тільки тоді ваше служіння буде стабільно успішним. Інакше, навіть досягнувши певного успіху спочатку, ви згодом його втратите, адже він не був створений вашою молитвою в духовному світі і тому виявився «будинком, збудованому на піску».
Ваша духовна позиція має бути сильною, а цього не можна ніяк досягти без ефективної молитви. Дуже часто християнські служителі намагаються копіювати великих людей Божих, імена яких відомі всьому світу. Вони намагаються зовні точно повторити усі їх слова і дії, але позитивний результат у них чомусь відсутній. Причина в тому, що ці служителі копіювали тільки зовнішнє – вони забули, що кожна велика людина Божа раніше заплатила ціну за свій успіх, і ця ціна – її молитви і пости.
Кожному місіонерові необхідно шукати Бога. Без цього місіонерське служіння просто немислимо, адже місіонер – це завойовник нової території. Не здобувши перемогу в духовному світі, неможливо завоювати серця і душі людей. Тільки тоді, коли ви проб’єтеся духовно, буде знято «покривало», що утримує розум людей від розуміння істини. Тільки тоді вони зможуть зрозуміти, що Ісус є відповідь, і немає жодної іншої надії. Забезпечити це їх розуміння ви зможете тільки своєю молитвою. Якщо ви покриєте людей своїми молитвами, у них розплющаться очі, і тоді ви зможете стати авторитетом для них. Це підтверджує Біблія, яка каже: «…наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12).
Передусім, ви повинні зруйнувати всяку владу пітьми на довіреній вам Богом території – це ваша найважливіша «робота» на початку служіння. Від цього залежатиме ваш наступний стабільний успіх. Звісно, не усі християни навчені молитися і в терпінні стояти перед Богом. Якщо ви тільки готуєтеся до місіонерського служіння, то, як мінімум, ви повинні навчитися спілкуванню з Богом у молитві. Вам необхідно обов’язково відвідувати нічні молитви, які проводяться у вашій церкві. Це дасть вам хорошу молитовну практику, без якої ваше подальше місіонерське служіння приречене на невдачу.
Приступивши до місіонерського служіння, ви вже повинні активно працювати духовно, тому навичку ефективної молитви вам необхідно отримати до того, як ви поїдете на нове місце, щоб почати самостійне служіння. Поки ви ще перебуваєте в стінах своєї рідної церкви, вам можуть допомогти, підказати, підбадьорити і навіть розбудити вас під час нічної молитви, якщо ви раптом заснете. Коли ви почнете своє служіння, будити вас буде нікому. Так можна і «проспати» служіння, яке доручив вам Господь.
Якщо у вас вже є особисті стосунки з Богом, вам не доведеться сумувати і турбуватися – Він завжди вчасно дасть вам цінну і украй необхідну пораду.
Якщо ви вже покрили свою територію молитвою, почніть залучати до молитви інших людей. У подібних питаннях вам знадобиться мудрість Божа. Не пропонуйте людям відразу ходити на нічні молитви, адже їм необхідно раніше адаптуватися. Приміром, у мене була така молитовна група, членам якої я дозволяв спати в себе удома. Тому певний час вони молилися і вночі. З часом молитися вночі стало для них звичайним проведенням часу. Намагайтеся спочатку робити якомога більше молитов і постів. Практикуйте молитви повсякчас, з будь-якого приводу – привчайте людей, передусім, вирішувати проблеми в молитві. Ніколи не обмежуйте молитовний час, вважаючи, що чотирьох годин на день цілком достатньо. Молитва має стати пріоритетом – особисто вашим пріоритетом і пріоритетом членів вашої церкви. Це стосується не лише початкового періоду вашого служіння. Молитва має стати пріоритетом усього вашого життя, адже в ньому не може бути нічого вищого, ніж спілкування з Богом.
Вам необхідно бути відчайдушним і відважним у цьому питанні. Відчайдушним за Божу силу, яка проявлятиметься через вас. Ви повинні перемогти, а для цього необхідно багато молитися. На новому місці ви виявите, що, як правило, багато пасторів церков цього не роблять. Вони не усамітнюються з Богом, не проводять нічних молитов, і тому їх церкви не ростуть кількісно і якісно.
Одного разу я дивився відеокасету про успіхи відомого боксера зі світовим ім’ям М. Тайсона, який багато років був зіркою професійного боксу. Бог відкрив мені, чому він зміг отримати свою першість. Він робив те, що ніхто з людей у той час не робив. Він вставав рано вранці і бігав, щоб бути сильнішим за своїх супротивників, які в цей час ще додивлялися останній сон. Він завжди ставив собі завдання, які ніхто не ставив, і тому завжди був переможцем. Саме це і приносило йому успіх упродовж десяти років.
Вам необхідно бути відчайдушними. Якщо треба молитися – робіть це «по максимуму». Якщо треба постити – робіть це відчайдушно. Відчайдушно клопочіть за людей, покладайте своє серце в молитві за них. Волайте до Бога щиро, адже це – ваш народ. Це ваша земля, яку ви отримали в служіння від Господа. Ототожнюйте себе з цими людьми в молитві, ридайте і плачте за їх гріхи перед Богом, щоб Він помилував їх. «Роздирайте» перед Ним своє серце за цей народ, щоб ніхто з людей не потрапив у пекло, щоб усі вони були врятовані для Царства Божого.
Не шукайте для себе помазання – шукайте милості Божої для цих людей. Вам необхідно «отримати» цих людей у молитві – зробити «духовне зачаття». Вам треба в дусі «зачати» цей народ і «виносити» його.
Важливо бачити себе хазяїном території, яку дав вам у служіння Господь. Важливо прийняти людей, які живуть на цій території, як своїх власних дітей, за яких ви несете відповідальність перед Богом. Якщо ви не стоїте в молитві за них, вони нікому не будуть потрібні. Ось чому ви повинні засмучуватися і плакати. Саме від вас залежать долі людей, яких Бог дав вам як духовних дітей. Ви повинні помістити цих людей у своє серце, неначе вони – члени вашої сім’ї. Як ви плачете за свою власну дитину, так ви повинні ридати і за них. Якщо ви почнете так розпачливо молитися – небо відкриється для вас. Це дуже важлива умова успіху вашого місіонерського служіння.