Як знаємо, Христос перейшов через цю землю лиш роблячи добро. Вельми полюбив Він нас – і любов учинила так, що Бог на землю зійшов, щоб людину піднести до Бога. Христос не хотів нас залишити сиротами – отож приховано залишився між нами – задля нашого спасіння. Щоб нас постійно спасати, освячувати та опікуватися нами. Тому пам’ятаймо, що в Пресвятій Тайні Євхаристії присутній живий сам наш Спаситель Ісус Христос під видами хліба і вина – способом, в який залишився між нами.
Дорогі в Христі брати й сестри! Яку більшу любов може хтось виявити, як віддати своє життя за інших? – «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Та ще й залишитись між нами під видами хліба й вина – «поживу, що зостається на вічне життя» (Ів. 6:27). З якою повагою ми повинні цю Тайну роздумувати, любити і до неї приступати! Чому не користуватись таким великим даром? Чому не увірувати в слова Ісуса Христа, коли Він каже: «Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме… Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Ів. 6:35,51).
Усвідомлюймо собі, якою піднесеною є ця злука з Христом – бо і сам Христос каже: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я – в ньому.., хто цей хліб споживає, той жити буде повік!» (пор.: Ів. 6:56-58). Ми стаємо одним з Христом. Христове Тіло і Кров перетворюється в наше тіло, у нашу кров – і коли цим духом ми перетворені, то не можемо вже жити інакше, ніж за прикладом Христового життя. Коли ми переконані в цьому таїнстві і житимемо в глибокій злуці з ним – то і будемо подібними до Христа: будемо ходити, як Христос, любити, як Він любив, прощати, як Він прощав, чинити милосердя, як Христос це робив. Коли зрозуміємо суть цієї Найсвятішої Тайни, то не буде вже розколів серед людей. Не буде ненависти, а пануватиме любов, бо Христос є причастям, дорогою, правдою і життям. Тоді зрозуміємо, ким ми є і куди прямуємо. Тоді зрозуміємо основну правду, що нею є Бог. Бо казав Христос: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31-32). Перед всемогутньою Божою любов’ю, що не залишила нас сиротами, не можемо замикати своє серце. Увійдім у Таїнство Євхаристії. Коли увійдемо в це Таїнство – знак найбільшої любови Христа Чоловіколюбця, то зрозуміємо, що це є завершенням відкриття серця для нашого брата й для Бога. Це звершення Хрещення – навернення до нового способу життя, що здійснюється в послузі, у служінні, у поділі хліба – хліба життя. Тоді Євхаристія стане нам життям, а життя – нашою Євхаристією. Пресвята Євхаристія і Свята Літургія стануть тоді серцем – осередком нашого життя, звідки черпатимемо всю нашу силу, на змагання за добро, за правду, за красу, за світ та прощення гріхів нашого брата, а через брата – прощення гріхів і прогрішень наших.
Намагаймося, дорогі брати й сестри, увійти – збагнути Пресвяту Євхаристію, і будемо прагнути до спільноти зі Святим Духом, а через Нього – до остаточної єдности з Богом та з усіма братами, навіть невіруючими, про яку і молився Христос: «Щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі… Щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив» (Ів. 17:21-23).
Пробудіться, люди! В нас одне життя. А земний перехід дуже короткий. Щоб не стали ми на суд Божий з порожніми руками. І тоді скаже Христос: Я був між вами – не хотіли ви Мене до серця. Не хотіли бути в причасті зі Мною, щоб таким чином забути про свого брата або з ним ворогувати. І запитає Христос: Чому ви не любили одні одних, як Я вас навчив? Чому не були ви звершені в єдності? Чому закривали правду, викривлювали те, що передано Святим Писанням? Яким-то чином наважилися зрадити довічні правди на користь ваших особистих справ? Чому не збагнули, не увірували, що Я в найглибшій Своїй любові залишився між вами, щоб ви, причащаючись Мого Тіла й Моєї Крови, були в причасті і з усіма братами та народами світу?
Тому, дорогі брати і сестри, тепер час спасіння. Боже милосердя велике й воно допоможе нам злучитись у вічній любові. Просім і Небесну Неньку, щоб допомогла нам на цій дорозі. Вона бо породила правдиве світло, нехай просвітить духовні очі серця нашого. Нехай сподобить нас аж до останнього віддиху неосудно приймати освячення Пречистих Таїн на зцілення душі і тіла, бо Вона, яка найближче була злучена з Ісусом, дасть нам зрозуміти та плекати цю велику Тайну – невичерпну криницю любови Бога, Який все зробив, щоб ми зрозуміли превеликий дар життя та зуміли його оцінити і гідно прожити, щоб так могли насолоджуватись і вічним життям у небі. Амінь.
о. Северіян Якимишин, ЧСВВ