ШОСТА БОЖА ЗАПОВІДЬ – СТОРОЖ ПОДРУЖНЬОГО СТАНУ

Молодий студент запитав священика: «Чому Бог дав шосту Заповідь і вимагає строгого її збереження?» Той відповів: «Мій друже, якщо б не було шостої Божої заповіді, тоді ані тебе, ані мене не було б на світі».

У Божих планах подружній стан має сповняти велику роль і святу мету: приводити на світ дітей та їх виховувати для людського роду. І тому Бог, даючи кожній людині здатність продовжувати себе в дітях, вклав у серце чоловіка та жінки взаємну привабливість, потяг. Якраз ця взаємна привабливість спонукає їх до життя в подружньому стані. Хто вступає в подружжя, бере на себе великі, важкі й відповідальні, Богом покладені обов’язки. Тож Господь Бог, маючи на увазі тягар подружнього життя, дав подругам привілей на взаємну подружню повинність. Без нього життя в подружжі нікого не приваблювало б. Тому всяке бажання і нахил поза подружжям шукати уподобання та задоволення тілесної похоті є недозволеним і грішним, бо противиться меті, яку Господь призначив подружньому станові, нівечить Божі плани. Для охорони святості й привілеїв подружнього стану Бог дав 6-ту й 9-ту Заповіді.

Гріхи проти 6-ої і 9-ої Божих заповідей

Як можна згрішити проти цих Заповідей? Проти них можна провинитися в різний спосіб: думкою, словом, ділом. Коли говоримо про гріх, то завжди треба мати на увазі, що тільки тоді виникає провина, коли хтось свідомо й добровільно бажає чи робить щось, що забороняє шоста Божа заповідь.

Бог бачить серце й душу людини, тому можна згрішити самим бажанням і уподобанням у тому, що грішне й недозволене. Так учить Ісус Христос: «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги» (Мт. 15:19). А при іншій нагоді наголошує: «А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мт. 5:28). Своєю бесідою грішить проти шостої Божої заповіді той, хто вживає сороміцькі слова, погані і двозначні жарти та пісні, веде непристойні бесіди, передусім у присутності дітей.

Гріхи нечистоти особисті вчиняються через самонасилля, уподобання в нескромних малюнках, читання порнографічних та еротичних книжок, які розпалюють почуттєві похоті, оглядання фільмів, що суперечать християнській моралі. Дівчата й жінки грішать браком соромливості та нескромністю свого одягу.

Св. апостол Павло каже: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста…  хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!» (Гал. 5:19-21).

Спокуси до гріхів нечистоти

Що таке спокуси? Це різні думки, бажання чи нагоди, які спонукають нас до гріхів, наприклад, крадіжки, гніву, помсти і т.п. З усіх спокус найбільш небезпечні спокуси до гріхів нечистоти, бо вони – виплив лихих похотей тіла. Св. Іван Золотоустий про небезпеку до таких гріхів казав: «Похіть тіла – вогонь, і то вогонь невгасимий та постійний. Це пес скажений і лютий. І хоч би ти тисячі разів його відганяв, він тисячі разів нападає й не відступає. Страшне полум’я вугілля, але полум’я похоті ще страшніше. В тій війні ми ніколи не маємо перемир’я». Тут треба зауважити, що спокуси самі по собі ще не є гріхом, поки хтось свідомо їх відкидає і за ними не йде. Вони щойно тоді стають гріхом, коли хтось їх приймає та в них любується. З іншими спокусами можна боротися, але зі спокусами нечистоти – ні. Від них треба зараз же тікати й уникати всяких нагод, що до них ведуть.

Наслідки гріхів нечистоти

Гріхи нечистоти несуть зі собою страшні наслідки для душі й тіла. Вони руйнують у нашій душі Божу ласку і Боже життя. На випадок наглої смерті в тяжкому грісі ми втратили б спасіння нашої душі. Вони затемнюють розум, ослаблюють волю, спонукаючи до грішної звички, якої важко позбутися. За такими гріхами наче тінь іде неспокій і докори сумління. Св. апостол Павло перестерігає: «Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!» (Еф. 5:5).

Гріхи нечистоти часто ведуть до руїни здоров’я через заразливі венеричні недуги. У США через розпусту щоденно заражається венеричними хворобами 33 тисячі осіб, а щорічно спостерігається 12 мільйонів таких випадків, здебільшого серед осіб віком 15-55 років.

Звертає на себе увагу й нова пошесть – гомосексуалізм та лесбіянство. Це психічна чи набута недуга, тобто сексуальний потяг до осіб своєї статі. Саме статеве бажання не є гріхом, бо це природньо. Коли ж гомосексуалісти чи лесбіянки вступають в інтимний зв’язок з особами своєї статі, – тяжко грішать, бо їхні акти аморальні, грішні. Св. Письмо такі гріхи строго осуджує. В книзі Левит читаємо: «А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!.. А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!» (18:22 і 20:13) Св. апостол Павло говорить, що Господь Бог, караючи поган за ідолопоклонство, видав їх «на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки» (Рим. 1:26-27). Гріх гомосексуалізму спонукав поширенню такої страшної заразливої хвороби, як СНІД, що несе зі собою інфекції та розлад нервової системи. За протиприродні гріхи Бог покарав два старовинні міста Содому й Гоморру. Вогонь і сірка знищили всіх жителів тих міст, навіть дітей, тварин й рослин. На тому місці постало Мертве море, де завмерло всяке життя.

Гріхи нечистоти – гидота перед Богом

Господь Бог гидує всіма гріхами, але передусім гріхами проти 6-ої і 9-ої Божих заповідей. А це тому, що Він створив людину на Свій образ і подобу, а гріхи нечистоти нищать у людині Божий образ. Св. апостол Павло ясно говорить: «І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові» (Рим. 8:8). Людське серце через св. Тайну Хрищення і Божу ласку стає храмом Святого Духа. А гріх нечистоти руйнує Божий храм у серці людини. Тому св. апостол Павло каже: «Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові?.. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму» (1Кор. 6:15-20).

Гріхи нечистоти принижують християнську гідність людини. Тих, які віддаються гріхам нечистоти, св. Іван Золотоустий називає найбільшими рабами: «Про чоловіка, що його душа в неволі й полоні пристрастей, хоча назовні того по ньому не пізнати, я скажу, що він з усіх найбільший раб, тому що в ньому глибоко закорінилася гріховна гарячка, і насильна влада пристрастей запанувала в самій душі».

Св. Теодор Студит, заохочуючи до великої пошани і зберігання 6-ої та 9-ої Божих заповідей, до чуйності та боязні щодо гріхів нечистоти й перестерігаючи перед вогнем похотей тіла, каже: «Ти живеш з диким звірем, з лютим левом – тілом. Якщо ти не приготуєш для нього меча, то він тебе зловить, розідре й погубить».

Попередній запис

ПРО ПОДРУЖНІ РОЗЛУЧЕННЯ

Наступний запис

ПРАВО ВЛАСНОСТІ