ЯК ПОДОЛАТИ “СТАРУ ПРИРОДУ”?

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність” (Рим. 8:5-10).

Я прошу Ісуса дати мені ласку бути дуже простою в поясненні. Те, про що я збираюся написати, потрібно знати кожному християнинові: правда об’явилася в Божому Слові. Вам, дітям Божим, силою вашого хрещення потрібно знати це.

Пригадуючи те, про що ми вже говорили, бачимо, що людина, створена Богом на Його образ і подобу, має тіло, дух і безсмертну душу. Що ми розуміємо під поняттям “душа”? Душа – те, що становить існування особи і дає життя тілу.

Тіло без душі не має життя. Душа складається з розуму, волі, пам’яті, уяви, відчуттів і емоцій у нашому бутті. Для того, щоб людина мала надприродне життя, духовне життя в спільноті з Богом, Він також наділив людину безсмертним духом.

Наші прародичі Адам і Єва жили в раю: вони мали життя в дусі й у сопричасті з Богом. Слово Боже говорить нам, як в кінці дня Бог прогулювався Едемським садом і розмовляв з людиною, яку Він створив (див. Бут. 3:8). Бог – Дух, і саме в дусі Він спілкувався з Адамом, який також мав духовне життя, тому що володів життям Божим і безсмертною душею. Ця душа мала початок, вона вийшла з рук Божих, але була безсмертною, непідвладною смерті, як і тіло, взяте з глини. І що трапилося? Через це божественне спілкування Божий Дух спрямовував життя Адама. Він був ведений Святим Духом і жив згідно з волею Бога. Гріх не був частиною життя Адама і Єви: вони мали повне сопричастя з Богом. Але одного разу Адам і Єва повстали проти Божої суверенної влади й управління Бога у своєму житті, прийняли слово заклятого ворога Бога – сатани, бунтівного ангела. Вони впали в гріх і втратили ласку Божу.

Внаслідок цього, коли гріх увійшов у світ, смерть уразила Адама і Єву, “бо заплата за гріх – смерть” (Рим. 6:23), і відтоді всі їхні нащадки, все людство стало позначене цією смертю. Диявол таким чином хотів розладнати Божий план. Яким чином смерть продовжувала діяти в нас? По-перше, спілкування з Богом перервалось. Гріховна людина перестала жити духовним життям. Вона померла духовно і більше не мала сопричастя з Господом. Людина втратила можливість безпосердньо спілкуватися з Богом. Тіло людини терпіло наслідки гріха: стало вразливим на хвороби, а також на смерть. Безсмертна душа, яка одухотворила тіло людини, була залишена на свій власний план, із занепалою природою, зі схильністю до гріха, далека від Бога і без духовного життя, цілковито піддавалась усім нападам зла, стала беззахисною, запроданою гріхові й засудженою на долю безбожних: “буде плач там і скрегіт зубів” (Мт. 24:51). Не було ніякого виходу для людини; не було нічого, що вона могла би вчинити, щоб повернутися до спілкування з Богом.

Сьогодні, у той час, коли ми живемо в тілі, багато речей є привабливими, але, коли ми помремо, душа матиме тільки одне бажання – щоб повернутися до свого Творця. Через гріх не існувало жодної можливості для повернення; спілкування було розірване. Це те, що ми називаємо пеклом: страждання душі далеко від свого Бога, муки, таке сильне страждання, що ми навіть не можемо собі його уявити. Отож, душа, не будучи повністю підпорядкованою смертному тілу, але з повним усвідомленням свого гріха, провини і несправедливого вчинку, без сили спасти себе була засуджена до вічності без Бога. Ось якою була ситуація людини на землі.

Бог є Отцем, Сином і Святим Духом, один Бог, що є спільнотою трьох Осіб. З безмежної любові до нас Він сам прийшов спасти нас. Заради нашого спасіння Він прийняв тіло, став Людиною у всьому, за винятком гріха. Перша Особа Пресвятої Тройці – Отець, послав Свого Сина, Слово, Другу Особу Тройці, Який дією Святого Духа, Третьої Особи Тройці, втілився в утробу Пречистої Діви Марії. Отож, Ісус народився Богочоловіком, тобто в Ньому поєдналися дві природи – Божа і людська. Він став людиною, не перестаючи бути Богом.

Що Ісус зробив для нас?

Слово Боже говорить нам, що Ісус узяв на Себе всі гріхи та немочі людства, взяв на Своє Тіло, яке ніколи не знало гріха (пор. 1Пет. 2:24). Він зайняв наше місце як злочинець і віддав Своє життя на хресті за нас (пор. Гал. 3:13). Через це ми також померли з Христом. Чому? А тому, що Ісус помер замість нас, прибиваючи наш гріх до хреста. Але це ще не був кінець. Коли Він дозволив, щоб Його розіп’яли, Він віддавав Своє життя за нас.

А що трапилося потім?

Кров Ісуса є ціною за наш гріх, бо написано: “заплата за гріх – смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім” (Рим. 6:23) і “без пролиття крови не має відпущення” (Євр. 9:22). Тому в той момент людина примирилася з Богом; духовне спілкування між людиною і Богом було відновлене. Здійснивши діло відкуплення, Бог Отець воскресив Свого Сина Ісуса. Бог воскресив Ісуса з мертвих, і Він живий, сидить праворуч Отця в силі і славі! А це означає, що ми також одного дня воскреснемо разом з Ісусом.

Чи дорога до Бога відкрита для кожного?

Ні, тільки для тих, хто приймає Ісуса Христа як єдиного Спасителя протягом свого життя. Ось чому Ісус говорить: “Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14:6). Немає іншого шляху. “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12).

Диявол пробує обдурити людство через тисячі вирішень і фальшивих пророків, які представляються спасителями. Людині не була дана сила, щоб спасти себе, тому що тільки Бог спасає. Ісус як людина заплатив ціну за наші гріхи на хресті. Як Бог, Він спас нас. Тільки в Христі Ісусі є спасіння. Ми повинні остерігатися тих сект, філософій і доктрин, які навчають про Бога без проголошення Ісуса Христа. Ми повинні остерігатися всіх фальшивих пророків, які з’являються в світі, про яких Господь уже застерігав у Своєму Слові. Вони пропонують людині спасіння і якийсь вихід, але не можуть спасти навіть себе, тому що вони такі ж грішники, як і інші. Ісус єдиний, хто спасає, єдиний, хто має життя, Боже життя для людини. Ось чому Ісус сказав: “Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух” (Ів. 3:5-6).

Коли чоловіки, жінки, діти або молодь відкривають свої серця і приймають Ісуса в своє життя як свого Спасителя свідомо і беззастережно, народжуються знову, проте не в матеріальний чи розумовий світ, але в духовний. “Всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його” (Ів. 1:12). У цей момент ці люди народжуються як діти Божі, народжуються в Його Дусі. Твориться духовний зв’язок з Богом. Душа людини, яка була мертвою через гріх, знову народжується до нового життя в Бозі. Від того моменту, коли чоловік або жінка народжуються духовно, у них з’являється нове життя. Це нове життя – життя Бога – Сина, Ісуса. Святий Дух Божий починає діяти в житті цього чоловіка чи жінки, щоб перетворити їх в образ Ісуса, тому що Дух Божий, який діє в них, – той самий Дух, Який діяв в Ісусі з Назарету. Ці чоловік і жінка стають місцем проживання Бога, живими храмами живого Бога. Тільки це нове життя в Дусі, ця нова людина, народжена в особі, повинна зростати і зміцнюватися в образі Ісуса Христа. Пізніше відбуватиметься жорстока духовна боротьба, тому що це нове життя є всередині людини, але залишається вся схильність старої природи, яка була запродана гріхові і навчилася задовольняти всі бажання, відмовляючись помирати. Ми називаємо цю стару природу “плоттю”, “старою людиною” (пор. Рим. 7:14-26).

Попередній запис

СВІДЧЕННЯ_3

Наступний запис

ЯК ПОДОЛАТИ "СТАРУ ПРИРОДУ"?_2