І істина зробить нас вільними!

Американці зрозуміли, що, коли знати закон і виконувати його, можна стати вільними, а весь світ спостерігав за цим найбільшим експериментом в історії. Людина розуміла своє становище: у неї були конституційні права та конституційні обов’язки. Забудь вона про одне, постраждає інше: так, наприклад, люди, що відмовилися від участі у виборах, згодом дізнавалися, що уряд приймав закони, які їх не влаштовували.

Як, підкоряючись своїй конституції, росла й процвітала Америка, так само розвивалося й процвітало християнство, дотримуючись законів Біблії. Подібно до того як конституцію було задумано, щоб дати однакові права та обов’язки всім без винятку людям, Біблія також покликана стати верховним законом усього людства, її закони стосуються всіх людей без винятку.

Як конституція служить верховним законом країни, так само й Біблія – верховний закон, установлений Богом. Адже саме в Біблії Бог стверджує Свої духовні закони. У Біблії Він дає Свої вічні обітниці. У Біблії Бог розкриває Свій план спасіння людства.

У чудесах природи ми бачимо Божі закони в дії. Хто в безхмарну ніч не задивлявся на зірки, тамуючи подих перед славою Божого творіння? Перебуваючи в космосі, астронавти піднесли хвалу Господу Творцю за безкрайній Всесвіт, за ті таємниці світобудови, які нам поступово відкриваються. Не знаючи Його законів і не покладаючись на них, ми не змогли б полетіти в космос. Хто не відчував радісний підйом навесні, коли все навколо розквітає і пульсує новим життям? За цією красою й багатством ми вгадуємо велич сили Бога, досконалість Його вічного задуму. Але природа мовчить про Божу любов і благодать, і про особисте спасіння в її законах нічого не сказано.

Про існування Бога, про різницю між добром і злом із потаємних глибин душі говорить наша совість. Але її мова – не завжди виразна – не може зрівнятися з ясною мовою Біблії. Лише на її сторінках ми знаходимо доступну кожному читачеві безпомилкову звістку, що стала основою християнства.

На закони Америки біблійні Десять заповідей справили величезний вплив. А великий британський юрист Вільям Блекстоун писав: «Біблія завжди вважалася невід’ємною частиною Загального права Англії».

Християнська віра ґрунтується на Біблії, християнство відкидає всі спроби що-небудь додати до Слова Божого. Якщо до конституції Америки час від часу можна вносити зміни й доповнення, то Біблія на них не потребує. Ми всім серцем віримо, що людям, які писали Біблію під проводом Духа Святого, Бог давав думки й потрібні слова. Як писав апостол Петро: «…пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2Пет. 1:21).

Павло говорить: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2Тим. 3:16,17).

Автори біблійних книг, записуючи звістку згори, ніколи не намагалися прикрасити життя: гріхи царів і звичайних людей, людські слабкості – все життя сучасників описувалося безсторонньо. Вражає сучасність переживань людей, що жили багато століть тому. Ми читаємо Біблію, і її сторінки, ніби дзеркала, відбивають наші власні думки й почуття, нашу гординю й забобони, наші невдачі, приниження й печалі.

Над істиною не владний час. Вона не змінюється від століття до століття, від народу до народу, не впливають на неї ні географічне положення, ні клімат країни. Можуть змінюватися людські уявлення про мораль, звичаї, але велика, позачасова істина спрямована у вічність.

У самому серці Біблії – вічна істина про Ісуса Христа. Обидва заповіти – Старий і Новий – говорять про Нього. Ми зустрічаємося з Ісусом на найперших сторінках Біблії.

Істина Ісуса Христа – незмінна звістка Біблії. Це звістка про життя, світ, вічність і небо. Біблії не притаманна езотерична таємничість. Її можуть зрозуміти не тільки вчені. Біблія ясно й без зайвих слів доносить звістку Христа про примирення з Богом.

Одного разу Ісус сидів із учнями на горі біля міста Капернаума. Ближче за всіх до Нього сиділи Петро та Іван. Очі Ісуса випромінювали мир, спокій і ніжність – так люблячий батько дивиться на своїх домашніх. Така любов помічає в людині кожну дрібницю, вона бачить у людині гідність, і кожному члену родини здається, що люблячий погляд звернений саме на нього. Так, напевно, дивився Ісус на учнів, так любив їх.

Люди під Його поглядом, перейнятим любов’ю і небесним спокоєм, притихли, задумалися. Вони чекали важливих слів, і ці слова потрібно було запам’ятати й передати тим, кому не довелося почути їх із вуст Господа.

Там, на горі, під зеленкувато-сірим, із сріблястим відливом листям оливкового дерева Ісус сказав, ймовірно, найвидатнішу проповідь за всю історію людства. У ній Він простою мовою пояснив найголовніше про життя тієї людини, яка піде за Ним. Коли стихли останні слова, слухачів охопив священний трепет, їх вразило Його вчення, «бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні» (Мт. 7:29).

І справді, Він навчав їх, як наділений владою, і ця влада була дана Йому Самим Богом. І закони, дані Ним, були законами Божими. Цим законам повинен підкорятися кожен християнин, що живе надією на спасіння.

Біблія і ви

Якщо у вашому домі ще немає Біблії, обов’язково придбайте її. Потім сядьте, відкрийте її та запитайте себе, чому ця Книга пережила століття. Навіть якщо вам довелося викласти гроші за найкраще видання, не шкодуйте – ви зробили по-справжньому вигідне вкладення. Ми витрачаємо гроші на якісний одяг, хоча він недовговічний, але при купівлі Біблії сумніваємося, хоча це вклад не просто в майбутнє – у вічність. Чому ця книга відповідає на найосновніші запитання людини, так зміцнює нашу віру й силу, допомагає нам тим самим рухатися далі?

Якщо ви давно не брали в руки Біблію, почніть із Євангелія від Івана. Це одна з найглибших біблійних книг, при цьому написана ясно, легко, зрозуміло. Завдання цього Євангелія – пояснити історію та причини спасіння, відповісти на найважливіші запитання, які ставили ваші розум і серце.

Після Євангелія від Івана можна прочитати Євангелія від Марка, Луки та Матвія. Тут важливо відзначити, що ці абсолютно різні люди, які різняться в тому числі й за своїм літературним стилем, доносять до читачів одну й ту ж історію спокути людства Ісусом Христом. Ви стикнетеся зі вселенським розмахом істини євангельського вчення, вам відкриється сенс сказаного апостолом Павлом: «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євр. 13:8). Ось ви прочитали кожне з Євангелій, тепер можна прочитати Новий Заповіт із початку до кінця. У вас уже з’явився смак до читання Біблії. А далі ви знайдете в ній таке неповторне джерело натхнення, стільки користі буде в цьому читанні, стільки добрих порад, що читання Біблії стане для вас щоденною потребою.

Для духовно насиченого, сповненого сенсом життя знання Біблії абсолютно необхідне. Якщо ваше життя перестало вас радувати, якщо у вас більше запитань, ніж відповідей, Біблія заповнить прогалини, оновить кольори у вашому житті. Звикніть звертатися до Біблії з кожним запитанням, і ви отримаєте відповіді.

Але Біблія залишається перш за все одкровенням про сутність Бога. Упродовж історії людства філософи й учені вирішували проблему Вищої Істоти. Що Вона являє собою? Де знаходиться? Якщо існує, то чи існую я для Неї? Чи можу я щось дізнатися про Неї? Священна книга, яку ми називаємо Біблією, відповідає на ці та тисячу інших запитань.

Джозефа Кука[1] якось запитали: «Яку книгу ви воліли б покласти замість подушки під голову в свою останню годину?» Він відповів: «Ту Книгу, яку читати треба все життя. І є тільки одна така книга – це Біблія!»


[1] Джозеф Кук – австралійський державний діяч кінця XIX – початку XX ст.

Попередній запис

НЕПОХИТНА БІБЛІЯ

Наступний запис

БОГ – ХТО ВІН?