А якщо Бог все-таки існує?

На це запитання християни відповідають: так, а як же інакше? Звичайно, існує. Не тому, що в них є докази, а тому, що вони вірять у Нього. Це насамперед питання довіри, схожої на віру дітей у своїх батьків. Звичайно, батьків кожен може бачити. Але як бути впевненими в їхній любові? Існують ознаки, які дозволяють нам це зрозуміти. Батьки впізнають голос своєї дитини, вміють її заколисати, коли вона заплаче… Той, хто вірить у Бога, також не раз відчував знаки Його любови: прекрасний краєвид, мить сильної радости чи глибокої молитви, сторінка Євангелія, людина, яка своїм життям свідчить про Нього…

До XIX століття, більшість людей вірили, що світ виник не сам по собі, і що існує хтось, хто їх оберігає. Сьогодні в Західній Європі розрізняють три групи людей. Першу становлять віруючі – ті, які в нашому мінливому світі впевнено стверджують: так, Бог існує. Більшість з них є християнами, але є також мусульмани та юдеї… Деякі, і їх сьогодні більше, ніж раніше, абсолютно впевнені, що Бога немає. Їх називають атеїстами, що в буквальному перекладі означає «безбожники». І нарешті, є агностики – ті, що визнають себе нездатними відповісти на запитання «Чи Бог існує?». Вони вагаються. Агностиків можна поділити на дві групи. Це ті, що шукають, іноді навіть дуже інтенсивно і з великою тривогою. А є група байдужих. Вони не особливо ставлять перед собою це запитання, бо займаються іншими справами. Ця байдужість може спокусити будь-яку людину. Бо навіть віруючі ніколи не повинні перестати шукати і досліджувати.

Попередній запис

Вступ

Наступний запис

Хто створив Бога?