Бажання плюс пристрасність дорівнює сила

Чи гадали ви колись, що існує якась одна якість, якась визначальна риса, один здобуток у вашому житті, що може порадувати Бога більше, ніж усе інше? Одна річ, яка дозволить досягти успіху, коли все решта зазнало невдачі? Одна річ, що може піднести вас із посередности до ідеалу? Одна річ, що може наповнити ваше життя силою і метою? Одна річ, що вирізняє «великих» лідерів з-поміж посередніх?

Справді, така риса існує, і це не виховання, обдарованість чи принадний вигляд. Це пристрасність. Бог любить пристрасних. У натовпі людей Він запримітить одну особу, чиє серце палає завзяттям, бажанням і святим вогнем.

Давид сказав: «Бо ревність до дому Твойого з’їдає мене» (Пс. 69:10). Що з’їдає вас? Що запалює вас? Де ваше бажання? Де ваша пристрасність?

Слово «бажання» означає пристрасність, що поглинає. Нестримний, невмирущий потяг. Ненаситний голод. Невгасиму спрагу. Палке захоплення. Ми всі знаємо людей – тихих, неквапних і посередніх, поки не торкнутися чогось одного, що запалює їх, і зненацька вони оживають. Вони підносяться з небуття, як ракети, що неухильно летять у ціль.

Пристрасність поведе вас туди, куди ви ніколи не думали піти, і змусить вас робити те, що ви ніколи би не зробили без неї. Я хочу поговорити з вами про деякі риси кількох людей з Біблії, які бачили дію чудесної сили у своєму житті. У всіх них ви знайдете нездоланну пристрасність. Вивільнення Божої сили не відбудеться без попереднього всеосяжного захоплення Ним. Захоплення розпочинає процес вивільнення Його вибухової сили.

Коли Бог бачить у людях пристрасність, Він вивільняє Свою силу через них. Я закликаю вас взяти собі за приклад таких пристрасних людей, як Ілля, дванадцять апостолів і сам Ісус. А потім втілюйте їхній приклад у своєму житті. Зробивши це, ви побачите, як дух сили й перемоги, що змінює людське життя, оселяється у вашій душі. Пам’ятайте, пристрасність передує силі.

Ісус, портрет пристрасности

Саме «після страстей» (див. Дії 1:3) Ісус вперше показав силу, яка стала доступною через Його смерть на хресті. Найбільшим виявом людської сили на землі було воскресіння Ісуса Христа. Жодна інша демонстрація могутности й перемоги не може дорівнятися до того, що показав Ісус на третій день після розп’яття. Він переміг смерть і гріб.

Отже, згадка про страсті в Книзі Дій апостолів (див. Дії 1:3) стосується до мук, які Ісус витерпів на хресті. Але слово «пристрасність» має й інші значення: «сильне почуття», «несамовитий вияв емоцій», «безмежний ентузіязм» і «любов». Я вважаю, що ці слова стосуються також і згаданого вірша з Дій. Через страждання, які Ісус витерпів на хресті, ми можемо бачити пристрасність Його любови до нас. Хрест був «вмістилищем Любови» Нового Заповіту. Саме там Він віддав Своє тіло нареченій і сказав: «Я був поранений за гріхи ваші» (див. Іс. 53:5).

Причиною страстей Христових було Його захоплення нами. Його смерть була виявом безумовної любови, яку Він мав до нас. Він зосередив Свою увагу на нас, і саме те захоплення врешті привело до сили хреста. Це та сила, до якої ми з вами маємо доступ. Це та сила, що дарує спасіння, зцілення, опіку, взаємини, настанови і багато іншого.

Ілля – пристрасний чоловік

Ніхто так не заслуговує називатися пристрасним чоловіком, чоловіком сили, як Ілля. Ми небагато знаємо про виховання Іллі. Святе Письмо не згадує, ким були його батьки або звідки він походить. Однак ми знаємо, що Яків, брат Ісуса, сказав, що Ілля був «людина, подібна до нас», і бачив наперед. Ілля був пристрасний у своїй вірі, у своєму ставленні до Бога і до тої сили, яку дано вірним. Як і в ранніх послідовників Христа, пристрасність Іллі зажди була результативною. «Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців… І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!» (Як. 5:17-18).

Пристрасність породжує силу! Біблія каже, що цей пророк мав таку силу в Бога, що молився і про дощ, і про вогонь з неба (див. 1Цар. 17-18). Пристрасність Іллі породила силу, яка оживила мертвого хлопчика (див. 1Цар. 17:22), обігнала колісницю (див. 1Цар. 18:46) і розділила води (див. 2Цар. 2:8). Його навіть годували ангели (див. 1Цар. 19:5). Опісля, замість того щоб звичайним способом покинути цей світ, «вознісся Ілля в вихрі на небо» (2Цар. 2:11). Так, це те, що я називаю силою. А сила завжди приходить услід за пристрасністю.

Ілля сказав: «Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота» (1 Цар. 19:10). Він мав гарячий, нестримний шал до Бога. Годі мати байдуже чи холодне ставлення до віри і спізнати повноту сили Його воскресіння у своєму житті. Бог шукає людей, які жадають Його сили і не будуть скуті чи налякані, застосовуючи її.

У 4-му розділі своєї книги «Чому бариться відродження», євангелист Леонард Рейвенгіл ставить популярне питання: «Де Іллі Божі?» Ми благаємо в Бога: «О Боже, де Твоя сила? Я хотів би дістати від Тебе силу Іллі». І знаєте, що Бог сказав мені одного разу? Він сказав: «Якби Я міг знайти людину, яка би прийшла до Мене з такою пристрасністю, як в Іллі, то Я би дав тій людині силу Іллі».

Рішуча жінка

У п’ятому розділі Євангелія від Марка (цю історію переказано також у Євангелії від Матвія 9 і Євангелії від Луки 8) жінка з кровотечею мала таку пристрасність і рішучість, що змогла перебороти те, що видавалося зовсім нелогічним. Логіка карбувала слова: «Навколо Ісуса забагато людей. Ти не зможеш пробитися крізь той натовп». Логіка сичала: «Ти нечиста і не можеш наближатися до Христа».

Натомість пристрасність промовляла: «Хай яке моє становище, я можу дістатися до Ісуса. І хоч яка моя потреба, Він виправить усе».

Так, потрібно було здолати труднощі й перепони, але ця жінка бажала зцілення понад усе. Жодні перешкоди не могли заступити їй дорогу до візії. Вона мала непохитну рішучість – пристрасне зосередження на Ісусові Христі.

А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, – ба, навпаки, ще гірше було їй, – почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась Його одежі. Мовляла бо: «Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю» (Мр. 5:25-28).

Вона чимало настраждалась, і наполегливо проштовхувалася крізь натовп, щоб отримати своє зцілення. Вона подолала минулі неуспіхи й лиха. Її становище не було ідеальним, але в неї зостався лише один шанс. Наскільки пристрасними були її зусилля? Як сильно вона прагнула зцілення? Досить сильно, щоб домагатися його так, як лише могла. «І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!» (Мр. 5:29).

До цього ще ніхто не оздоровлювався, лише торкнувшись одежі Ісуса, але пристрасність народжує віру, а віра народжує силу. Як бачите, юрба сходилася навкруг Нього, і чимало хто торкався Його. Та ніхто до цієї жінки не торкався Його з такою пристрасністю. Її пристрасність вивільнила Ісусову силу. «І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?» (Мр. 5:30).

Пересічний, випадковий вірний, торкнувшись Ісуса, не дістане Його сили. Без пристрасної рішучости не буде задоволено вашої потреби. Оздоровлення не приходить саме; його потрібно домогтися.

Крім того, з’явився ефект підсилення. Зазирнувши в Матвія 14, ви побачите, що ця жінка відкрила своєю вірою духовний вимір нових можливостей. Знаєте, що зробила ця жінка, прийнявши своє чудесне зцілення? Завдяки своїй пристрасності вона увірвалася в цілковито новий вимір помазання Божим Духом, помазання, про існування якого люди раніше не здогадувалися. І щойно вона увірвалася туди своєю пристрасністю, інші також стали прориватися, використовуючи той вимір, який вона відкрила.

Завдяки жінці, її пристрасності, інші також доступилися до нього. «А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був» (Мт. 14:35-36).

А ми нині продовжуємо довго вичікувати, а тоді просто робимо те, що всі роблять у Христовому тілі – обмежуємо Бога тим, що Він учинив у минулому. Натомість Бог хоче відкривати нові виміри поклоніння, нові виміри сили для вірних. Але Він потребує людей з пристрасною рішучістю, які здатні вивільнити Його силу.

Попередній запис

Головне – бажання

Наступний запис

Ваша черга змінити світ