БИТВА ЦАРІВ

Буття 14

Тим, кому доводиться жити між людьми нечестивими і злими, часто випадає зустрічатися з різними неприємностями. Так було і з Лотом. Він оселився неподалік від міста Содому. Спочатку намети його були розташовані в передмісті, та невдовзі він перейшов у місто. У Содомі він не був щасливим, бо благочестива людина не може почуватися добре в такому місті. Щоденно він чув злі слова і бачив злі вчинки, які дуже засмучували його праведну душу. Чому ж він там залишався? Чому він не повернувся до свого дядька Авраама? Насправді, краще було б Лоту втратити своє господарство, аніж мир у душі.

І так він жив уже вісім років, аж раптом сталося лихо. Ми вже згадували, що в краї, де оселився Лот, було п’ять міст: Содом, Гомора, Адма, Цевоїм і Белай. У кожному з цих міст був свій цар. Несподівано прийшло сюди велике військо на чолі з чотирма царями, щоб завоювати їх. Виступили їм назустріч п’ять царів зі своїм військом на захист своїх міст. У долині Сіддім відбулася запекла битва. Переможцями вийшли чотири царі, що прийшли здалеку. Царі ж п’яти міст повтікали: троє з них сховалися в горах, а царі Содомський і Гоморський, як тікали, то потрапили до смоляних ям і загинули.

Вояки-переможці розграбували Содом і Гомору і взяли все, що тільки могли забрати. Не вціліло й майно Лота, і його самого було також взято в полон. Тяжко страждав Лот: як і в усіх полонених, його руки закували в кайдани, ноги від ходи по гострому камінню були розбиті до крові, вдень сонце нещадно пекло голову, вночі доводилося спати на землі просто неба. У таких обставинах йому лишалося тільки кликати до Бога і сподіватися на порятунок від Нього.

Господь же змилувався над Лотом і послав йому спасіння. Один із людей Лотових, хоч і поранений та ледве живий, зміг втекти від завойовників і сповістити Авраама про те, що сталося. Як почув про це Авраам, то не зволікав ні хвилини – він твердо вирішив звільнити свого небожа.

Невже він один міг таке зробити? Ні, він був не один. Він завжди відчував руку Божу і Його допомогу в усякій праведній справі, а ще в Авраама було триста вісімнадцять служників, які вміли воювати.

На чолі цього війська був сам Авраам, який поспішив визволяти Лота. Із ним вирушили на допомогу деякі мешканці Хеврону, а також Мамрій зі слугами.

Авраам зі своїми людьми швидко наздогнали військо і напали на них вночі, розділившись на гурти, що допомогло їм відразу здобути перемогу. Вороги кинулися врозтіч, і гналися за ними люди Авраама ще деякий час, а потім повернулися. Коли вороже військо тікало, то усю здобич вони полишили, тому Авраам міг успішно повернути все награбоване до міст. Найголовніше ж – він визволив свого племінника Лота з усім його майном, а також визволив інших бранців, чоловіків і жінок.

Дорогою додому Авраама зустрів царя Мелхіседека, який був ще й священиком. Як побачив він Авраама, то благословив його і подякував Богу за здобуту перемогу. Він дав Авраамові хліба і вина, щоб підкріпити його сили.

І вирушили люди далі, аж поки не зустрів переможців новий цар содомський. Він радів, що Авраам здобув перемогу над ворогами. Цар сказав йому: «Віддай мені лише людей, а майно візьми собі як винагороду». Та не взяв Авраам нічого для себе – навіть нитки чи ремінця для взуття. Чому ж він так вчинив? Авраам був певний, що Господь дасть йому все необхідне і покладав надію лише на єдиного Бога, а від нечестивця нічого не взяв, щоб той не сказав, що він збагатив Авраама. Коли ж повернувся додому, то Бог сказав: «Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика» (Бут. 15:1).

ЗАПИТАННЯ:

  1. Чи подобалося Лоту жити в Содомі?
  2. За яких обставин Лот потрапив до полону?
  3. Що зробив Авраам, коли почув, що Лота полонили?
  4. Чому Авраам відмовився від майна, яке пропонував йому цар содомський у винагороду?
Попередній запис

ІСТОРІЯ ЛОТА

Наступний запис

НАПОЛЕГЛИВЕ ПРОХАННЯ