Численні згадки про благословення є в Старому та Новому завітах. У книзі Буття 1:28 Господь говорить про створення Адама і Єви та про Боже благословення для них: «…І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся…» Він поблагословив Авраама і його нащадків у Бут. 22:16-18: «…тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі… І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу».
Яків благословляв своїх синів. Його благословення сина Йосипа записане в книзі Буття 49:24-26: «…Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих. Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби. Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!».
Мойсей благословляв племена Ізраїля в книзі Второзаконня 33. Його благословення Асира записане в рядках 24-27: «…Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою. Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні. Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах. Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою…»
У Писанні вказано, що священики мають обов’язок благословляти людей в ім’я Господа, і називається це словесним благословенням. У Чис. 6:23-26 Господь сказав Мойсею: «Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм: Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!»
Потім Господь сказав: «Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!» (Чис. 6:27).
Ісус благословляв маленьких дітей у Мр. 10:16: «І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши». Словом та дотиком Він встановив з ними глибокий зв’язок, що змінює життя. Тема благословення є без сумніву важливою для Господа.