Довгою є дорога, яка провадить до досконалої єдности з Богом. Молитва – почергово – є то бажанням, то благанням, то боротьбою, то вірністю. Вона повільно очищається в терпінні та безкорисливості, аж допоки не стає найчистішим бажанням Божої слави.
Прагнення щастя, так глибоко вкорінене в серці людини, є одним з наймогутніших двигунів нашого духовного поступу. Потрібно ще, щоб, не ставлячи жодним чином під сумнів це прагнення, ми дали йому змогу зміцнитись у молитві (1. Щастя). – Голод за абсолютом, що виявляється в прагненні щастя, поєднується з ним, щоб привести нас до Бога, і сам по собі вже свідчить про працю Святого Духа в нас (2. Голод за абсолютом). – Але на землі наша потреба щастя та абсолюту не може бути цілковито заспокоєна. Рівно ж наша молитва є по суті благанням вигнанця (3. Стогін Духа). – Трепетне благання надії: без сумніву, побачити Бога тепер ще не можна, але це не перешкоджає тому, що Бог, не бажаючи більше чекати, запрошує нас ще більше наблизитись до Нього (4. «А надія не засоромить»). – У будь-якому разі необхідно, щоб наше бажання Бога очищалося в терпінні. Там залишилось ще занадто багато «жадібности» (5. Нехай молитва буде потом, перш ніж стати бенкетом). – Остерігаймося того, щоб більше прив’язуватися до Господніх дарів, аніж до самого Господа (6. Дар чи той, хто дарує?). – «Духовну сухість» та «ніч» Бог дозволяє саме для того, щоб наша надія очистилась від усякого сплаву (7. Чи задарма?). – Це очищення прагнення Бога жодним чином не є його применшенням. Що чистішим є це бажання, то більшою мірою воно стає невгасимою спрагою живого Бога, палке вираження якого ми знаходимо в псалмах та в працях великих містиків (8. «Мов спрагла земля…»). – Союз з Богом таки колись настане, як ми того бажаємо. Він буде творінням милосердної любови. Але нам треба покірно просити про дар цієї любови, бо її джерело – не в серці людини, а в серці Бога (9. Божий жебрак). – За цією ознакою ми можемо впізнати присутність і розвиток любови в нас, щоб бажання Господньої слави стало єдиним двигуном усього нашого духовного життя (10. Слава Божа передусім).