Упродовж 25 років практики в родинній порадні я ще не зустрів подружжя, яке регулярно спільно молилося б, разом брало б участь у недільній Божественній Літургії, регулярно приймало святі таїнства і дійшло б до розлучення. Одно слово, подружжя, яке в центр свого життя ставить Бога та єрархію християнських цінностей, гарантовано є в безпеці. Я не знаю кращого рецепту. Можна сказати, що це логічно і водночас згідно з обітницею Христа про те, що дім, збудований на скелі, не зруйнується. В іншому випадку читаємо, що «скеля був Христос» (1Кор. 10:4). Варто звернути увагу: Христос не обіцяв, що в дім, збудований на скелі, не вдарятимуть блискавки, грози і буревії. Навпаки – Він навіть попереджував про це, але обіцяв, що дім, попри все, вціліє.
Отож, маємо простий, виразний і бездоганний рецепт вдалого подружжя – будувати дім на Христі та Його принципах. Цей рецепт зрозумілий, однак його зовсім непросто впровадити в життя, оскільки в цьому нам перешкоджає власна людська слабкість та гріховність. Проте християнин повинен розуміти метод оздоровлення подружжя. Кожна спроба оздоровлення повинна розпочинатися особистим колінопреклонінням коло сповідальниці, тобто від таїнства сповіді. Думка про те, що насамперед необхідно власними силами впорядкувати справи, а щойно тоді йти до сповіді, щоб тим похвалитися Богові, належить до вигадок сатани. Таїнственна благодать є саме для того, щоб підтримувати наші людські, часом невдалі, зусилля. Не відмовляймося від її надприродної сили.
Коли я проводжу зустрічі з нареченими, то часто згадую слова апостола Павла: «Сонце нехай не заходить у вашому гніві» (Еф. 4:26). Якби подружні пари, дотримуючись цього принципу, ніколи не вкладалися спати, спочатку не помирившись, то не було б місця для наростання серйозних подружніх проблем. Кожен день чоловік і дружина розпочинали б «із чистого аркуша», їхнє життя було б у безпеці. Але це не означає, що можна бути спокійним і вже не докладати жодних зусиль (згадаймо народну мудрість, яка каже, що той, хто стоїть, нехай вважає, аби не впасти). Маю практичну пораду, яка допомагає жити, як вчить апостол Павло.
Я заохочую подружні пари до щоденної спільної вечірньої молитви. Вже саме промовляння слів молитви: «і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» заохочує до роздумів. Я вірю в те, що елементарна вихованість не дозволить нікому промовити ці слова в стані ненависти та бажанні помсти подружньому партнерові. Я не хотів, щоб мене звинувачували в бажанні звести молитву лише до ролі своєрідної «запоруки» міцности подружжя. Я вірю в автентичну силу молитви і на власні очі бачив чимало справжніх чудес, які траплялися саме завдяки їй. Однак не варто применшувати психологічне значення ситуації, що спонукає неодмінно вибачити можливі провини та кривди. Впродовж одного дня практично не можуть трапитися події, які неможливо пробачити.
Однак коли непрощенні справи нагромаджуються тижнями, місяцями або й роками, то може виникнути така ситуація, яка, з погляду людини, не має розв’язання. Та навіть тоді варто пам’ятати про те, що в Бога немає нічого неможливого.
Також треба усвідомити собі, чим є прийняття таїнства подружжя в Католицькій Церкві. Віруюча людина знає, що вона не є ані подателем життя (це можливо лише в співпраці з Творцем), ані господарем життя, тобто не може цілковито ним розпоряджатися. Ніхто з нас не з’явився на цьому світі лише завдяки власній силі, і нікому не дозволено, навіть якщо він уміє це зробити, відібрати собі життя. Ми отримали життя як дар, яким повинні розпоряджатися відповідно до задуму Творця. Це означає, що ми мусимо відкрити власне покликання і… правильно реалізовувати його впродовж свого життя. А тому коли віруюча людина хоче прожити своє життя в подружжі, то повинна попросити в Господа згоди на це. Так само зобов’язаний зробити її майбутній подружній партнер. Церемонія укладення подружжя в Католицькій Церкві є ніби підтвердженням згоди Бога на цей зв’язок. Щобільше, це гарантія отримання від Бога благодати таїнства подружжя як «шлюбного подарунка».
Часом мені видається, що подружні пари, які приходять на консультацію, все ще не розпакували цього подарунка, незважаючи на те, що з дня укладення їхнього шлюбу минуло чимало часу. Всі інші подарунки вони роздивилися з усіх боків і раділи, а цей найважливіший, джерело надприродної сили, десь у кутку припадає порохом. Тому не дивно, що подружжя «якось» не укладається. Варто звернути увагу на те, що Бог не ущасливлює нас проти нашої волі, не втручається Своєю нескінченною силою, коли ми йдемо манівцями. Він поважає свобідну волю, яку дав людині, тому каже: «Якщо хочеш, то маєш у своєму розпорядженні джерело Моєї надприродної сили – благодать таїнства подружжя. Якщо хочеш, звернися до неї».
Отож, дружину дав мені Бог (зрештою, Він зробив це на моє та її бажання). Дружина (чоловік) – це дар і завдання. Часом ми можемо по-людськи дивуватися, чому цей дар такий важкий і часто навіть починає неабияк дратувати. Проте якщо це дар від самого Бога, то ми не можемо сумніватися в тому, що це найліпший дар, тобто такий, що найліпше служитиме моєму прямуванню до святости. Адже святість, а не вигода, є метою життя кожного християнина.
Коли чоловік задумується про те, яким даром є його дружина, то сягає уявою до створення світу.
Господь Бог побачив, що Адам у раю ходить сумний, тож промовив до нього: «Адаме, Я створю тобі допомогу. Вона буде гарною, доброю, не надто балакучою. Вона дивитиметься на тебе, ніби на ікону. Захоплюватиметься твоєю мудрістю та мужністю. Вона слухатиме тебе і охоче допомагатиме реалізовувати всі твої геніяльні задуми».
Адам замріявся… Та в якусь мить ніби прокинувся. У ньому перемогла чоловіча конкретика, тому він запитав: «Все це, звичайно, гарно, а скільки за те доведеться заплатити?»
Господь Бог задумався та й відповів: «Розумієш, Адаме. Одна рука, одна нога, одне вухо, око і… п’ять ребер!»
Зляканий Адам запитує: «А що я міг би отримати за… одне ребро?»
Натомість жінки вважають, що все могло відбуватися по-іншому.
Адам у раю зустрів Господа Бога і запитує:
– Господи, чому ти створив Єву такою гарною, такою привабливою, з гарними манерами, що я не можу думати ні про що інше? У голові лише вона: Єва та й Єва.
– Адаме, це ж просто, – відповідає Бог. – Я хотів, щоб ти міг її покохати.
– Гаразд, розумію. Тоді чому ти створив її такою непослідовною, нерозсудливою, незосередженою? Перепрошую, Господи, але чому ти створив її такою… дурною?
– Адаме, Я хотів, щоб не лише ти міг її покохати, а й щоб і вона могла закохатися в тебе!
| Практична конкретна порада, яка завжди ефективна
Коли ти хочеш оздоровити подружжя, то сам наблизся до Бога. Вирази це у своїх конкретних учинках: більше часу присвяти молитві (насамперед особистій, а якщо це можливо, то й подружній та родинній), читанню релігійної літератури, частіше сповідайся, бери участь у Божественній Літургії та приймай святе Причастя. Більшу увагу приділяй святкуванню неділі та свят. Радикально порви стосунки зі середовищами, які вороже налаштовані до Церкви та Бога. Неможливо не бути отруєним, якщо доводиться дихати отруєним повітрям та харчуватися отруєною їжею. На жаль, значна частина телебачення, газет, фільмів та численні висловлювання можновладців отруєні антицінностями. |