Я завжди проводжу іспит совісті для чоловіків, які приходять до мене на Сповідь. При цьому завжди більшість часу працюю над похіттю. Я знаю, що це вас не дивує! На нещодавній конференції архієпископ Денвера у своїй проповіді повернувся до мого обговорення про іспит совісті. Він сказав: «Ви усі чули отця Ларрі. Отець Ларрі сьогодні чудово попрацював, готуючи всіх вас, чоловіків, до Сповіді. І хіба це не дивовижно, на що він витратив найбільше часу? На похіть!» Я стояв позаду, коли він проповідував, але сказав йому:
«Єпископе, вони ж усі чоловіки. Чого ж ви очікували від мене?» Тоді архієпископ відповів: «Я цілком погоджуюсь. У моїй практиці священика протягом багатьох років сімдесят відсотків проблем, з якими ми стикалися, коренилися в похоті. Сімдесят відсотків!»
Найбільшою залежністю, за статистикою, є сексуальна залежність. Ви знаєте, коли починається сексуальна залежність? За статистикою – у шостому класі, і починається з порнографії. Ви можете це уявити? Нам необхідно навчитися стримувати наші похоті, а найкращим способом зробити це є те, що каже Йов: «Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?» (Йов. 31:1). Інакше кажучи, як він міг похітливо подивитися на жінку? У традиції Католицької Церкви це називається «приборкання очей».
Ми, чоловіки, особливо повинні стримуватися в тому, на що ми дивимося, бо чоловіки запалюються через сприйняття. Коли жінки оглядають порнографію, вони зазвичай не розуміють її. Часто, коли я надаю консультації парам, після того, як жінка застала чоловіка за переглядом порнографії, вона мені каже: «Я думаю, що це огидно, отче. Я хочу, щоб він ішов геть!» Тоді я говорю з нею наодинці. Я кажу: «Це серйозна проблема, і багато чоловіків бореться з цією проблемою, і ми можемо допомогти». Якщо це є великою проблемою в Церкві, ви можете собі уявити, наскільки великою вона є поза Церквою?
Щоб контролювати своє тіло, ви мусите спершу контролювати свої очі. Щоб перебороти наші похоті, ми повинні стримувати наші очі від того, щоб дивитися на певні речі. Це може означати, що нам не можна дивитися деякі рекламні ролики по телевізору. Як ви, так і я знаємо, що є певні телесеріали, які можуть нас збуджувати. Тільки-но сміття увійде в нашу свідомість, воно там залишається. Ви є тим, на що ви дивитеся. Чим більше ви дивитеся на порнографію, тим більше вона починає вас контролювати. Тоді усе ваше життя починає переходити під її контроль. Ісус сказав: «А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мт. 5:28). Кожен із нас має сексуальні думки і спокуси.
Одним із способів перебороти наші похоті є хвалити Бога щоразу, коли поруч проходить вродлива жінка. Коли ви це робите, ви кажете: «Боже, великі Твої діла». Але якщо ви дивитесь на неї з хіттю і думаєте про статеві зносини з нею, у цей час ви використовуєте її як об’єкт для своєї похоті. Для того, щоб утримувати чистим серце і попередити похіть, коли я бачу вродливу жінку, я намагаюся уявити її, якою вона була маленькою дитиною у своїй абсолютній чистоті, а тоді я прошу Бога дати мені побачити її так, як Він її бачить. Це надзвичайно допомагає!
Нині комп’ютер є джерелом порнографії номер один. Можливо, вам потрібно розмістити комп’ютер у таке місце, де ваша дружина чи ваші діти зможуть бачити вас, коли ви в Інтернеті. Це допоможе. Ви повинні зробити це, тому що ми, чоловіки, є слабкими. Пам’ятайте, що Ісус сказав Павлові: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі» (2Кор. 12:9).
Якщо собака самець знайде самицю в період тічки, самець намагатиметься з нею спаруватися. Вони – тварини. Панове, ми – не тварини. Ми не були створені тваринами. Ми створені на образ і подобу Божу!
Існують передачі, які навіюють думку, що чоловік – це лише ще одна тварина. Брехня! Я люблю свого собаку, але він не створений на образ і подобу Божу, а ви і я створені!
Церква вчить нас не використовувати штучних засобів регулювання народжуваності. Якось до мене прийшов один чоловік поговорити про те, що він хоче використовувати такі засоби, застосовуючи старий аргумент, що Бог же не хотів, щоб у нього було десятеро дітей, чи не так? Я йому сказав: «Не знаю, скільки дітей Бог хоче, щоб у тебе було, а ти Його запитував? Бог хоче, щоб ти з Ним співпрацював стосовно того, скільки тобі мати дітей, і якщо відповідь є «двоє», тоді тобі необхідно навчитися більше себе контролювати. Це може означати, що тобі доведеться відмовитися від сексу на сім днів на місяць».
– Ну, не знаю, чи я зможу, – сказав він.
– Ну, сину, ти так спробуй сорок дев’ять років, а тоді зможеш мені розказати про свої сім днів на місяць!
– О, я не знаю, – сказав він. – Це так важко.
Ось бачите, у цьому проблема. Більшість чоловіків, особливо якщо вони католики, повністю ігнорує вчення про регулювання народжуваності з однієї причини: вони не хочуть самі собі сказати «ні». Вони думають: «Якщо хочу мати статеві зносини, якщо мене свербить, я маю почухатися». Вони хочуть мати статеві зносини тоді, коли вони їх хочуть мати і не хочуть наслідків. Ось що робить штучне регулювання народжуваності: воно усуває наслідки. Це найбільш нечоловіча річ, яку може зробити чоловік. Він не відповідає за те, що робить, він хоче усунути відповідальність.
Коли я викладав у школі старшокласникам, дехто з дітей приходив до мене і казав:
– Отче, сталася помилка.
– Яка помилка? – запитував я.
– Моя дівчина вагітна.
– Сину, – відповідав я, – це не помилка. Так мало статися. Коли ти займаєшся статевими зносинами, діти є наслідком.
Ви знаєте Першу заповідь, яка вийшла з Божих уст? Плодіться й розмножуйтеся (Бут. 1:28). Він нам сказав про мету сексу з самого початку. Деякі люди кажуть: «Тримайте Бога подалі від моєї спальні». Вибачте, але саме Бог дав вам можливість займатися сексом. Він є Тим, Хто створив його, Він знає усе про те, як його слід використовувати!
Панове, якщо Ісус Христос не може бути Господом вашого статевого життя, Він не є Господом будь-якої частини вашого життя. Якщо ні, тоді не грайтеся в цю гру, що Ісус є вашим Спасителем і Господом. Він тоді ним не є! Якщо Він не є Господом того статевого акту між вами та вашою дружиною, тоді як ви можете казати, що Він є Господом будь-чого іншого? Я чую: «Це між моєю дружиною і мною». Ні, Христос хоче також бути Господом цього.
Тепер перейдемо до трьох речей, які вам потрібні, щоб допомогти зробити похіть не такою серйозною проблемою.
По-перше: вам необхідно мати добре молитовне життя. По-друге: вам потрібно мати добрих друзів. І по-третє: вам потрібно мати серце слуги. Якщо одна з цих речей починає виходити з ладу, тоді похіть стане проблемою.
Ми уже пояснили необхідність доброго молитовного життя. Похіть намагається заповнити порожнечу всередині вас. Деякі люди кажуть мені, що вони самотні і намагаються наповнити свою самотність вигадкою, але єдиним, хто може наповнити ту порожнечу, є Ісус. Якщо ваше молитовне життя є суто механічним, ви залишатиметесь самотніми. Однак якщо ви перебуваєте в стосунках з Ісусом Христом і проводите час у Нього на руках щодня, тоді будь-яка похітлива думка здаватиметься вам подібною до споживання сміття. Як тільки ви спробували справжню любов, усе інше буде сміттям. Св. Павло казав: «Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Фил. 3:8).
Чи ви глибоко знаєте Ісуса у своєму молитовному житті? Чи ви проводите із Ним стільки часу, щоб Він наповнив порожнечу? Чи ви намагаєтеся знайти наповнення в інших речах? Похіть є миттєвим щастям, яке розвіюється. Св. Августин, один із отців Церкви, мав великі труднощі з похіттю. Він постійно просив Бога: «Боже, очисти мене, але ще не зараз». Він любив свою похіть. У молодості саме його похіть утримувала його від того, щоб стати християнином. У нього була дитина поза шлюбом, син, який згодом став священиком. Він докладав зусилля і через Божу благодать змінився.
Також св. Ігнатій з Лойоли, засновник ордену єзуїтів, був дуже похітливою людиною. Коли був солдатом, отримав вогнестрільне поранення. Одужував він у монастирі, де не мав читати нічого іншого, окрім «Життя Христа» і «Житія святих», – суттєва зміна порівняно з рицарськими розповідями, які він раніше читав. Прочитавши їх, він подумав: «Якщо ці святі можуть бути такими добрими, чому я не можу? Якщо вони можуть дисциплінувати себе Божою милістю і стати такими героїчними, що заважає мені?» Тоді він подумав про це ще трохи і сказав до себе: «Щоразу, коли в мене виникають похітливі думки, отримую сильне задоволення, але згодом воно розвіюється, і я залишаюся спустошеним. Але коли я думаю про Ісуса, то відчуваю мир і спокій, який ніколи мене не залишає». Ісус є достатньо сильним, щоб подолати ваші похоті, панове, але вам доведеться проводити з Ним час.
Друге, що потрібно, щоб подолати вашу похіть, є хороші друзі. Чоловікам потрібні чоловіки. У Приповістях 27:17 сказано: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга». Ми потрібні один одному для наставництва. У нашій католицькій традиції в нас є духовні наставники. Але вам необов’язково потрібен священик як духовний наставник, лише хороший духовний друг. Хороший друг, панове, є більше ніж просто товариш, з яким можна випити декілька склянок пива. Хтось, із ким ви грішите, не допоможе вам зростати в Господі. Вам потрібен чоловік, який вас спонукатиме бути найкращим, яким ви тільки можете бути. Попросіть Бога про духовного друга. Ви можете залучитися до якоїсь чоловічої групи і справді прийняти на себе зобов’язання. Коли я зустрічаюся із моїм духовним наставником, і він знає, що в мене з чимось були труднощі, перше, що він мене запитує: «Як у тебе з цим справи?» Він примушує мене бути підзвітним у моєму житті, особливо щодо моєї гріховності. Чи є хтось у вашому житті, хто може вас обточити у великого чоловіка?
У Євангелії від Луки 22:31-32 Ісус дивився на Петра, який мав стати першим Папою, і сказав: «Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!». Ісус сказав це, знаючи, що Петро у своїй слабкості за декілька годин зрадить Його. Чи ми утверджуємо наших братів, чи, може, понижуємо їх і допомагаємо грішити? Ми можемо утверджуватися в силі від інших чоловіків, які є в Господі. Ми покликані до того, щоб утверджувати наших братів таким же чином, як був покликаний Петро. Що ти утверджуєш у своєму житті? Чи є хтось, кого ти утверджуєш? Коли у твоєму житті є сильний чоловік, наставник чи друг, він може допомогти тобі подолати твою похіть.
Я регулярно зустрічаюся з групою друзів-наставників. Багато подорожую, і якщо перебуваю в кімнаті в готелі і приходить спокуса, я знаю, що за неї буду звітувати. Коли повертаюся з поїздки і зустрічаюся зі своєю групою, вони на мене дивляться і показово питають: «Чи ти піддався якійсь спокусі або може дивився по телевізору таке, чого тобі не варто було дивитися?»
«Ні!» – я відповім. Чому? Можливо, і хотів би, але знав, що мої брати запитають мене, чи я піддався спокусі. Вони мене занадто добре знають. Я не можу їм збрехати. Я знаю людей, сильних чоловіків, які тримають мене підзвітним у моєму статевому житті. Нам потрібні чоловіки, які живуть у Божому Дусі, які б давали нам силу, щоб ми могли подолати наші спокуси.
І нарешті, життя, повне служіння, допоможе нам подолати наші спокуси. Життя, повне служіння, означає, що ви переймаєтесь не лише собою, а й також тим, щоб віддавати своє життя для інших людей. Піди у своїй оселі в те місце, де стоїть дзеркало. Подивись на власне гарне обличчя, а тоді візьми аркуш паперу і просто напиши на ньому: «Я – у третю чергу». Тоді приклей цей аркуш на своєму дзеркалі. Тобі потрібне практичне нагадування про твій поклик до служіння. Тоді перед тим, як щоночі іти спати, запитуй себе: «Чи я вчинив хоча б один неегоїстичний учинок сьогодні, вчинок служіння?» Якщо відповідь «ні», тоді ти згаяв сьогодні своє життя в Христі, і в тобі є похіть. Похіть не може втриматись, щоб не отримувати. Любов не може втриматись, щоб не давати.