Введення

Кожному з нас подаровано велику нагоду. Сам Ісус, Який помер на хресті, а потім воскрес, особисто запросив і зацікавився кожним із нас, тому що Він знає історію і потреби кожного.

Ви не робите Богові жодної послуги, коли відповідаєте на Його поклик. Навпаки, це Він робить вам послугу, запрошуючи вас, щоб показати Свою благодать і Свою силу. Те, що Він дасть кожному з вас, набагато перевищує вашу уяву. У Нього є чудовий план, і Він покаже його вам.

Ви не отримаєте теорій чи обіцянок, які не сповняться. Ні. Ви відчуєте на собі міць Духа і любов Бога, Який діє, спасає і перемінює ваше життя. Тут ви на дотик відчуєте, як Бог здатний надати сенс існуванню кожного, хто вірить у Нього. Гарантовано. Він не запропонує вам нічого такого, чого не можна виконати. Його обітниці – це не щось для життя, це повністю нове життя: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Ів. 10:10).

Ісус уділить це нове життя кожному із нас. Я, звичайно, нічого не обіцяю. Обіцяє Сам Бог, Який є всемогутнім, сповненим любові та вірності. Це Він обіцяє кожному. У цьому і є гарантія того, що ніхто наприкінці не буде таким, як на початку. Ми не прийшли для того, щоб подивитись, чи може Бог змінити наше життя, а тому, що Він може це зробити, і змінить його. Я є свідком Його сили і любові, бо Він змінив і моє життя[1].

Господь чекає від нас тільки одного – цілковитої відкритості. Щоб ми дозволили Йому діяти, щоб ми відкрили своє серце і повірили Йому. Вірний Той, хто нас покликав, і Він є Тим, Хто це зробить.

Сьогодні в нашому житті відчиняються нові двері. Це велика нагода. Ми відчуємо на собі те, що раніше знали лише теоретично: ми є дітьми Божими і спадкоємцями Царства в Христі, бо Він послав нам Свого Святого Духа для того, щоб ми жили новим життям. Побачите Небеса відкриті і міст, який з’єднує Небо і землю. Зараз час це використати. Так, ідеться про чудову нагоду, якої пізніше може вже не бути.

Іспанський пекар

Під час громадянської війни багато іспанців емігрували до Мексики. Між ними був 18-літній юнак Венансіо Фернандес. Весь його багаж складався з двох сорочок і латаних штанів.

Прибувши до Веракруса, він почав працювати в магазині, власником якого був його дядько. Багато років по тому він одружився і відкрив хлібний магазин у місті Пуеблі. Великими зусиллями, жертвами і заощадженнями він зібрав певну суму грошей і разом зі своєю дружиною переїхав до Мехіко, де продовжував працювати пекарем. Там люди називали його вже не Венансіо, а пан Венансіо, бо він уже був шанованою людиною, курив грубу сигару і заощаджував, як тільки міг.

Коли минуло двадцять років від часу його приїзду до Мексики, одне агентство подорожей запропонувало йому з сім’єю подорож за низькою ціною до Іспанії. Це був спеціальний сімейний квиток. Він не міг не скористатися цією нагодою. Дружина пана Венансіо також підтримала ідею такої подорожі.

Збираючись у поїздку, пан Венансіо, з метою економії, спік декілька особливо великих хлібів, купив п’ятнадцять кілограмів сиру і все це взяв із собою на корабель, який вирушив на землю його предків.

Першого дня подорожі вони із задоволенням з’їли свіжого хліба із куснем ніжного сиру. Наступного дня вони були настільки сповнені емоцій, що їм було байдуже, що їсти. Потім вони знову їли сир із хлібом, а після цього хліб із сиром. І так щодня. Коли минув тиждень, їхні обличчя набули жовтуватого відтінку від сиру. До них ніхто не наближався, бо всі думали, що в них гепатит.

Нарешті вони прибули в іспанський порт і вирішили відсвяткувати цю подію смачним обідом у ресторані першого класу.

– Де розташований ресторан першого класу? – запитав пан Венансіо в командира екіпажу.

– Дозвольте подивитися на ваш квиток, – відказав службовець.

– Карамба! – вигукнув невдоволений пан Венансіо. – Я заплачу за обід, для цього я працював двадцять років.

– Вибачте, – відповів службовець, – але до ресторану першого класу можуть потрапити тільки пасажири, які мають квиток першого класу.

Обличчя галісійця потемніло від гніву. Він витягнув зім’ятий квиток, який тхнув сиром.

Службовець повільно прочитав: «Венансіо Фернандес».

А потім здивовано додав:

– Пане Венансіо, ви маєте чудовий квиток, який дозволяє вашій сім’ї тричі на день харчуватися в ресторані першого класу протягом усієї подорожі!

* *

Те ж саме відбувається і з нами. Христос уже заплатив, щоб ми мали право на нове життя. Але ми не використовуємо квиток Хрещення і не живемо, як царі, священики і пророки, хоча й маємо на це право. Натомість їмо черствий хліб смутку із сиром гіркоти й буденності, не використовуючи те, за що Христос уже заплатив Своєю дорогоцінною Кров’ю. А найгірше, що ми не дозволяємо і нашій сім’ї, і тим, хто навколо нас, скористатися цим чудовим квитком.

Стара піч

Ми – наче стара газова піч, яку вже не використовують, і в її трубах накопичується сміття. Коли таку піч запалити, то дім наповнюється їдким запахом.

Ми, християни, втратили «легкий запах» Христа – навпаки, ми забруднюємо середовище, в якому перебуваємо. Наприклад, у Латинській Америці сьогодні живе найбільше християн. Водночас там панують велика несправедливість і бідність. Вогонь Духа згас, а натомість усе охоплене корупцією й антилюдськими режимами. Газ, замість того, щоб зігрівати, починає душити.

* *

Бог наново проливає на нас Свого Святого Духа, Який очищає і відновлює нас, щоб «стара піч знову почала працювати».

Цей курс «Нове життя» має на меті активізувати благодать Хрещення, силу Миропомазання і любов до Євхаристії, щоб ми могли перебувати в Божому плані та служити йому. Бог пошле силу з висоти для того, щоб ми могли бути світлом світу і сіллю землі.

Ми покликані прагнути особистої зустрічі з Христом, зміни життя і нового зішесття Святого Духа.

Єдине, що потрібно зробити, – відкритися на Його благодать. Він має Свій план, незрівнянно кращий за наш. Він дасть нам набагато більше, ніж ми можемо Його просити або уявити собі. Потрібно лише повірити, довіряти Йому і вручити Йому своє серце, щоб Він наповнив його Своєю Любов’ю, якою є Святий Дух.

Руки вгору

Коли злочинець нападає на людину, то наказує: «Руки вгору» для того, щоб жертва не могла захищатися. Ісус, Який уподібнив Себе Самого до злочинця (Мт. 24:43), каже нам сьогодні: «Руки вгору. Не захищайся. Дозволь Мені зняти з тебе вагу хвилювань і суму. Руки вгору. Не роби нічого. Я Сам сьогодні усе зроблю. Руки вгору».


[1] Автор розповідає, як Воскреслий Ісус змінив його життя, коли він особисто зустрівся з Ним.

Попередній запис

Вступ

Наступний запис

Любов Божа