Батьки вибачають дітям
Напевно, пам’ятаєте свої дитячі пустощі і те, як часто батьки вам пробачали. Згадує студентка 1-го курсу університету:
«Я не зумію в кількох словах відповісти на запитання „Ким для мене є батьки?” Це найближчі для мене люди. Хочу бути доброю у ставленні до них, хочу, щоб вони були щасливі, щоб часто посміхалися. Однак я усвідомлюю, що часто засмучую їх, а іноді доводжу до сліз. Одне одному суперечить. Вони про це знають і вміють вибачати, тому що люблять мене». Люцина
Трапляються також значні помилки, особливо коли діти дорослішають. Про це пише одна дівчина:
«Після своїх „подвигів” на канікулах я почувалася геть розбитою. Я не мала уявлення, як подивитися в очі батькам. А може зовсім не повертатися? Мама не лише мені пробачила, але й втішила і розрадила. Це завдяки їй душевні рани так швидко загоюються. Я завжди пам’ятатиму про це. Як добре, коли в розпачі дитина знаходить у матері порятунок.
У моїх життєвих негараздах, а мене доля ними не обділює, мене дуже підтримує те, що мама багато і щиро молиться». Анна
Для того, щоб батьки нам радо вибачали і щоб у родині панувала атмосфера любови, треба пам’ятати про одну складну, але необхідну справу. Йдеться про здатність помічати власні провини і, як наслідок, про вміння перепрошувати у важливих справах.
Про те, як важко буває попросити пробачення, розповідає такий лист:
«Я належу до тих дівчат, котрі все критикують, котрим все не до вподоби. Мені 22 роки, а я не вмію стримуватися. Завжди знаходжу якісь недоліки в тому, що говорить або робить моя мама. Саме тому вдома постійно чути сварки. Кожного разу я шкодую, що знову розкричалася, що знову не вдалося зрозуміти маму. Однак я ще жодного разу її не перепросила, не визнала того, що вона має рацію. А все через кляті амбіції, котрими я переповнена з ніг до голови». Марія
Діти вибачають батькам
Як батьки вам вибачають, так і ви повинні вибачати батькам. І вони, і ви не ангели. За добрих батьків дякуємо Богові. Нам легко пробачати їм дрібні недоліки. Але бувають різні батьки, деякі не вміють вгамувати гніву, інші полюбляють випити. Що робити в таких випадках?
Молодь часом запитує про це редакторів молодіжних часописів. Наприклад, таке запитання: «Ми сестри. Одній тринадцять, іншій п’ятнадцять років. Якось між батьковими паперами ми шукали чисту картку і побачили порнографічні журнали. Це нас дуже вразило. Що ми повинні зробити? Сказати про все татові чи змовчати? А може ліпше розповісти мамі?».
Відповідь редактора: «Все залежить від того, які у вас стосунки з батьками. Якщо між вами панує довіра, якщо у щоденному житті ви відверто розмовляєте з батьком про все, то можна це розповісти йому і попросити пояснення. Натомість, якщо у ваших взаєминах немає відвертости і щирости, то ліпше змовчати. Але пам’ятайте, що батька потрібно шанувати і молитися за нього».
Інший хлопець, теж п’ятнадцятирічний, написав до того ж часопису: «Я помітив, що коли батько на кілька днів їде у відрядження, до мами приходить сусід, з яким вона цілується і обнімається. Чи сказати про це татові?».
Редактор відповів хлопцеві, що не варто. Порадив піти до мами і покірно порозмовляти про те, що він хотів би жити в добрій та люблячій сім’ї, а поведінка мами дуже його непокоїть.
У сучасних сім’ях щораз частішими бувають випадки пияцтва, сварок та лихослів’я.
Без прощення немає любови
Без взаємного прощення в сім’ї немає любови. Коли не вистачає любови, з’являються холод та відчуженість, а це породжує в молодих головах мрії, що, можливо, хтось інший дав їм життя, що вимріяні батьки були гарні, багаті й дуже добрі. Про такі мрії пишуть у щоденниках з ранньої молодості. Про це, до речі, також писав російський письменник Лев Толстой.
Якщо вам іноді важко пробачити батькам, то пригадайте власні провини, які батьки вам пробачили. Або ж тяжкі гріхи, які вам вибачив Господь, коли ви в них покаялися та визнали в таїнстві Сповіді.
Якщо хочете щиро проказати слова з молитви «Отче наш» («І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»), то повинні намагатися пробачати кожному, а насамперед батькам та рідним.
* * *
Чи у вашому житті були довгі періоди, коли ви були ображені на батьків або гнівалися на них? Пригадайте в тиші.
Найгарнішу пораду знаходимо у Святому Письмі. Того дня, коли батьки вам допекли, потрібно вибачити їм перед тим, як піти спати. Якщо ви образили батьків, то потрібно спромогтися перепросити, аби вас не турбувало безсоння і снилися гарні сни.