– Все, що створив Бог, було добре, чому ж існує зло?
– Все, що створив Бог, було добре. Бог створив також людей, розумних істот. Спочатку Бог створив добрих духів – ангелів. А згодом дозволив існувати дияволу та іншим злим духам – демонам.[1]
Бог створив ангелів для слави неба, щоб могли втішатися Його присутністю. Цим Він забажав, щоб розумні істоти, тобто ангели, а згодом також і люди не відчували примусу любити Його, а щоб це був тільки їхній власний вибір. Господь схотів, щоб ангели так само, як і люди, були вільними. Він погодився також на те, що, незважаючи на великі привілеї, надані ангелам і людям, буде відкинутий ними.
Спочатку Господь створив ангелів як істот надзвичайно розумних і наповнених світлом. Він учинив їх чистими духами.
Ангел за своєю природою перевищує людину. Є псалом, де сказано про людину: “Мало чим зменшив єси його від ангелів” (Пс 8:6). Але тепер можемо сказати, що відтоді, коли Ісус став людиною, ця правда дещо змінилася. Тому вважаю, що сьогодні не можна стверджувати, що ангел за своєю природою є більшим від людини. Це дві різні природи.
Ангел – це чистий дух, надзвичайно розумний, сяючий і щасливий. Таким він був від самого початку. Однак Господь забажав, щоб ангел також визнав Його своїм Творцем. Він схотів, щоб ангел визнав, що отримав від Бога усе: у першу чергу – існування, розум, красу, своє призначення для неба… Бо все це він таки отримав від Бога. Саме тому, зі свого боку, він повинен був визнати це.
З цією метою Господь вирішив випробувати ангела. Ми не знаємо точно, яким було це випробування. Натомість можемо з певністю сказати, що в підсумку ангела випробувано на покору, проте він впав у гординю.
Ангел, який бачив себе як створіння надзвичайно розумне, гарне і вільне – адже Господь від самого початку створив свободу, – забажав відразу скористатися своєю свободою, щоб утвердити свою незалежність від Бога.
Це та велика спокуса, через яку він від початку збунтувався проти Бога. Отже, він схотів бути таким, як Господь.
Такий висновок можемо зробити, аналізуючи ім’я найбільшого серед архангелів, Михаїла, яке означає: “Хто як Бог!” і є відповіддю на зухвалість диявола.
Власне в цьому заклику архангел Михаїл протиставляється дияволу, який взяв собі ім’я: “Я є як Бог!” У такий спосіб диявол забажав бути як Бог і бути від Нього незалежним. Через це був скинутий Господом до пекла, тобто зі стану щастя, слави, краси, радості, любові до Бога, став Його неприятелем. Він став тим, хто ненавидить Бога неустанною ненавистю, аж до тієї міри, що коли побачив, як Господь створив людину і наділив її даром вільної волі, свободою й призначив її до вічного щастя, одразу ж, керуючись ненавистю, забажав учинити все можливе, щоб людина не здійснила цього Божого задуму, а потрапила до пекла, яке сатана сам створив. Бог не передбачив пекло у Своєму задумі творення. Господь не створив нічого, що могло би бути зле, Він навіть про це не думав.
Одного разу під час екзорцизму демон сказав мені про це: “Пекло створили ми самі – демони”. А це означає, що стан життя, далекий від Бога, у постійній ненависті до Нього, противний Богові, без можливості Його споглядання, створили вони – диявол та інші демони.
Свідчення, які маємо внаслідок об’явлень святих, а також отримані під час екзорцизмів, показують, що в пеклі безперестанку проклинають Бога. Це місце, де ненавидять Бога і одне одного. Там панує жахлива ненависть. Я міг би навести дуже багато доказів цього. Цілком можливо, що я ще почую питання на цю тему. Тоді я зможу навести відповіді, які мені давали демони на такі запитання.
У підсумку можемо сказати, що найперше Бог створив ангела – великого, дивовижного, чистого духа. Тут хотів би зазначити, що у вступі до Євангелія від Івана, так само, як і у вступі до Послання до Ефесян й до Колосян, було вжито ті самі поняття: все було створено через Ісуса Христа і для Ісуса Христа. Так само ангелів було створено через Ісуса Христа і з огляду на Ісуса Христа – Первородного усього створіння, Який з Отця роджений, не сотворений. Отож усе було створено через Ісуса Христа і для Ісуса Христа. Тому для ангелів і водночас для нас, людей, метою існування є Ісус Христос. Це виразно відстежується в тих трьох вступах, про які я згадував, і, зокрема, те, що світ видимий і невидимий створено через Ісуса Христа і з огляду на Ісуса Христа. Метою їхнього існування був Ісус Христос. Тому, коли я роздумую над цією істиною, то дивлюся на Нього і промовляю: “Господи, Ти створив мене, я створений для Тебе. Ти є метою мого життя. Я живу для Тебе”.
Упадок ангелів спричинився до того, що коли Бог створив людину, вже існував Його неприятель, готовий віддалити людину від Нього. І ось з’являється первородний гріх.
Бог створив людину в саду Едем. Створив її щасливою, у постійному контакті з Творцем. Створив її безсмертною, і це був особливий дар безсмертя. Цей дар був винятковим, тому що Бог наділив її не тільки тілом, але й душею: якби людина була лише тілесною істотою, вона мала б смертну природу. Саме тому Він говорить: “Якщо не матимете послуху…”
Дерево добра і зла описано символічною мовою. Бог каже: “Якщо не будете Мені послушними і з’їсте з нього плід, то помрете. Якщо не торкнетеся цього плоду, то будете безсмертними”.
Отож після того, як людину було створено щасливою в земному раю і призначено для небесного раю, Господь випробував її на вірність своєму Творцеві.
[1] “Сатана, чи диявол, та інші демони є упалими ангелами, бо добровільно відмовилися служити Богові та Його Задумові. Їхній вибір проти Бога є остаточним. Вони намагаються залучити людину до свого бунту проти Бога” (ККЦ 414).