Вступ

Коли одному з Христових послідовників випала честь уперше відкрито засвідчити людям про Ісуса, він дав ясно зрозуміти: звістка Ісуса звернена до кожного.

То був великий день, і невипадково його часто називають днем народження Церкви. Дух Божий у сильному вітрі промайнув серед учнів Христових і наповнив їх новою радістю, відчуттям божественної присутності і Його силою. Їх проводир Петро, який ще кілька тижнів тому плакав, як дитина через те, що збрехав і скоїв богохульство, відмовившись визнати, що знає Ісуса, тепер отямився і виступав перед величезним натовпом, роз’яснюючи, що сталася подія, яка назавжди змінила світ. Те, що Бог зробив особисто для нього, Петра, Він почав творити для всього світу: нове життя, прощення, нова надія і сила розцвіли, немов первоцвіти після довгої зими. Почалася нова ера, в яку живий Бог намірився зробити у світі щось нове, – починаючи з тих, хто зібрався в тому місці і в той час, щоб послухати Його. «Бо для вас ця обітниця, – сказав він, – і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться» (Дії 2:39). І ці слова були звернені не лише до тих, хто складав натовп слухачів. Вони були звернені до кожного.

За надзвичайно короткий проміжок часу сміливі очікування Петра з лишком виправдалися, так що юний рух поширився в усі кінці тодішнього світу. І єдиним інструментом, завдяки якому приводилося в дію це універсальне обіцяння, були тексти перших християнських проводирів. Ці короткі тексти – здебільшого послання і оповідання про Ісуса – широко поширювалися і жадібно вбиралися першими читачами. Вони ніколи не носили характеру елітарної літератури для релігійної чи інтелектуальної богеми. Із самого початку вони були звернені до кожної людини.

Сьогодні це так само вірно як було тоді. Звичайно, має значення і той факт, що сьогодні деякі люди витрачають час і сили на пошук історичних фактів, значень оригінального тексту (перші християни писали грецькою) і точне осмислення того, що саме різні письменники говорили про Бога, Ісуса, світ і самих себе. Це видання безпосередньо ґрунтується на подібних трудах. Але головне тут те, що євангельська звістка може досягти будь-якої людини і особливо тих людей, у яких немає можливості учитуватися в науковий фоліант, усипаний примітками і грецькими словами. Саме для них і написана ця книга. Тому наприкінці книги поміщений словник з простим роз’ясненням тих ключових термінів, без яких не можна було обійтися. Коли ви зустрінете в тексті слово, набране напівжирним шрифтом, ви зможете заглянути в словник і дізнатися, про що йде мова.

Три послання, розглянуті в цьому томі, були в числі перших листів (якщо не найпершими), написаних Павлом новоутвореним церквам. Отже, перед нами найбільш ранні з наявних у нашому розпорядженні документів, що говорять про Церкву. Вони дихають життям, киплять енергією, піднімають насущні питання. Вони народилися в тривожній обстановці, у період небезпек, що очікували церкву на кожному кроці, але при цьому дають неймовірне відчуття присутності і сили живого Бога. Через Ісуса Бог змінив світ, і Він продовжує Свою справу – тепер уже через Свого Духа. Отже, Павлова звістка звернена до кожного! Перед нами послання до Галатів і Солунян!

Ніколас Томас Райт

Попередній запис

З ОБРАЗОМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕД ОЧИМА

Наступний запис

Галатів 1:1-9 – Павлова скорбота через галатів