«Ви сіль землі…Ви світло для світу» (Мт. 5:13,14), – цими словами Христос покликав кожного, хто вірує в Нього, бути «присутнім у світі», але одночасно з цими словами закликав стати спочатку «присутнім у Бозі». Бо й справді, чим була б «присутність у світі» свідків, які б не відвідували достатньо часто Того, свідчення про Кого вони повинні складати; чого б вартував речник, який не слухав би Того, чиє послання він повинен передати; робітник, який не прислухається до вказівок начальника виробництва?
Присутність у Бозі реалізується головним чином у молитві – я маю на увазі таку молитву, яка є передусім поклонінням і принесенням в дар самого себе. Ось чому залучати християн до молитви і допомагати їм молитися ніколи не було такою нагальною справою, як зараз, коли вони почали ясніше усвідомлювати своє апостольське покликання і своє завдання на землі.
Таким є головне призначення цього твору, що об’єднує сто листів про молитву, більшість з яких побачили світ у т. зв. «Зошитах про молитву». Вони згруповані в десять розділів, навколо десяти фундаментальних тем.
Нехай читач не сприймає цю книжку як трактат про молитву! Він буде розчарований. Ці сторінки не претендують на те, щоб сказати на згадану тему все і не представляють її з суворою логікою підручника. Це радше обмін думками, дещо впорядкований. На запитання, часто спонтанні і дуже розмаїті, які можуть виникнути у зв’язку з цією темою, відповіді подано в тональності довірливої розмови. Поза тим, за цими сторінками стоїть ціле богослов’я молитви, а рівно ж досвід «людей молитви», яким збагатилася християнська традиція протягом довгих століть.
Потрібно також остерігатися читати ці тексти поспіль, один за одним. Адже тоді їх справжнє призначення залишилося б десь осторонь. Автор бажає, аби читач читав не більше одного листа в день. Щоб їх прочитали так, як були написані, – з молитвою. Щоб вони стали предметом роздумів, запрошенням увійти в близькість Бога.
Запропонований порядок листів не є обов’язковим. Кожному вільно розпоряджатися ними відповідно до своїх потреб, звертаючись за порадою до вступу, яким починається кожен розділ, що презентує всі десять листів певного розділу, або ж до аналітичного покажчика наприкінці книжки.
Передусім нехай читач не намагається продовжувати читання тоді, коли відчує себе готовим до внутрішньої тиші. Єдиним справжнім учителем молитви є Святий Дух. Коли Він кличе нас зазирнути всередину нас самих, потрібно полишити все і перетворитися на слух.