ВСТУП

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене.

Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли?

Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці і Мене не відвідали ви.

Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

(Євангеліє від Матвія 25:31-46)

* * *

Голос покликання. Кожен, хто читає ці рядки, хоч одного разу, але обов’язково чув його. Творець дав нам життя не для того, щоб ми розтратили його даремно. Народна мудрість свідчить: “Людина повинна в житті звести будинок, посадити дерево і виховати сина”. Безумовно, усе це дуже важливо! Проте люди помирають, будинки руйнуються, а дерева гинуть. Наше життя – не послідовне відтворення книжкових шаблонів. Воно унікальне тим, що Бог приготував для кожної людини індивідуальний стратегічний план. У ньому передбачене все: генетичний спадок, особливості наших батьків, виховання, умови життя, освіта, міра обдарованості, характер, національність і т д.

Кожна хвилина нашого життя – найбільший дар Божий. І марна трата дорогоцінного часу – це злочин. Час нагадує нам про те, що ми не вічні. А це означає, що ліміт часу, що залишився, нам слід витратити на реалізацію Божого покликання.

Господь постійно нагадує нам про те, що ми покликані виконати Його волю. Голос Його покликання звучить різноманітно і багаторазово. Одним Він дає невідступне тривожне бажання, до інших посилає Своїх посланців, до третіх звертається особисто. Тих, хто з радістю послухав заклик Божого голосу, узяв на себе відповідальність наслідувати Його все своє життя і зберігає вірність покликанню до кінця, чекає благословення і нагорода. Тих, хто зробив інший вибір, чекає розчарування і поразка. Коли звучить цей ніжний, але наполегливий Голос, усе інше – те, що ми вважали важливим і цінним для себе, – блідне!

Бог не вимагає від нас нічого, і, у той же час, ми зобов’язані Йому всім. Чому? Бо заради нас Він віддав усе, що було в Нього. У тому числі – Своє життя. Не частину, не половину, а ВСЕ! І Він пропонує наслідувати Його приклад. Слідувати завжди, скрізь і в усьому. Його прохання полягає в тому, щоб ми повністю віддали себе Йому.

Хто Він? Він абсолютна Любов і милосердя. Абсолютне терпіння і прощення. Святість і чистота. Він є Дорога, Правда і Життя. Його Ім’я здатне змінювати життя найбільших злочинців. Виводити їх із пітьми в дивне Своє світло, яким Він і є. Його руки дають голодним хліб і спраглим воду. Його тепло зігріває змерзлих і скривджених.

Такому Богові ми поклоняємося і служимо!

Ім’я жінки, про яку піде мова в цій книзі, знають якщо не всі, то більшість. Її образом користуються, щоби показати приклад абсолютної самовіддачі Богові і людям.

Девіз “служити найбіднішим з бідних” став афоризмом. Вона – жінка, яка провела своє життя з максимальною користю для Божого Царства і людей, які її оточували. Життя, повне яскравих вражень через те, що вона була посвячена на служіння своєму Небесному Отцю. Вона не пливла за течією. Вона боролася і перемагала, несучи над собою прапор перемоги Ісуса Христа.

Її ім’я – мати Тереза Калькуттська.

Найвищу мету – нести людям, які знемогли від гріховного тягаря, живе євангельське Слово, підкріплене особистим прикладом, вказувати дорогу на небо і проявляти любов Христову у своєму житті – вона зробила своєю. Виконання цієї мети вимагало абсолютної жертовності, віддачі самої себе на вівтар любові та милосердя.

Вона знайшла в собі сміливість піти туди, куди ніхто не хотів іти, сказати гріховній системі більшості “ні”, підвисити свій голос на захист авторитету Слова Божого. Вона зуміла почути тихий голос Божого покликання серед метушні і шуму навколишнього світу. І відколи вона сказала своє тверде “так”, її біле індійське сарі[1] ні на хвилину не переставало маячити в нетрях Калькутти. Дивлячись на спадщину, яка залишилася після її смерті, починаєш розуміти, чому Бог підняв цю маленьку, усмішливу, з непропорційно великими натрудженими руками албанську черницю так високо.

Життя, служіння, боротьба із сумнівами, гіркота поразок, а також радість перемог цієї жінки – величезний приклад для нас, і цього не можна не зауважити.

Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. (Послання до Євреїв св. ап. Павла 13:7)

Дорогий друже! Чи відповів ти на голос Божого покликання? Чи знаєш Божий план відносно твого особистого життя? Ти унікальний, і Господь хоче використати тебе на благо Небесного Царства. Чи готовий ти виконати своє призначення і бути вірним йому до кінця? Настане день, коли твоя земна мандрівка закінчиться. Серце зупиниться, безсмертна душа повернеться до Бога, а тіло буде поховане. Коли сторінка під назвою “життя” буде перегорнута, які сліди твого перебування на землі ти залишиш за собою? Скільки людей стало духовно багатшими після зустрічі з тобою? На життя скількох вплинуло твоє служіння? Скільки людей побачили в тобі почерк Ісуса Христа?

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця. (Друге послання до Коринтян св. ап. Павла 3:2,3)


[1] Сарі – традиційний індійський жіночий одяг, що є відрізком тканини завдовжки від 4,5 до 9 метрів, шириною до 1,2 м, особливим чином обгорнутий навколо тіла.

Попередній запис

Висновок

Наступний запис

Дитячі роки