Відновлення самоповаги

Навіть у цих проблемних взаєминах, де на відповідальнішого партнера чекають всі муки пекла, твердість часто буває винагороджена. Пам’ятайте: фундаментальна подружня проблема часто пов’язана з питаннями поваги, яка часто формується під час конфронтації. Я не можу пояснити, чому така людська природа, але я знаю, що вона саме така. Я засвоїв цей урок, коли вчився в середній школі.

То був перший рік мого навчання в новій школі після переїзду до невеличкого міста в Техасі. У першу ж п’ятницю я пішов увечері на футбольний матч. Позаяк я нікого не знав, то сидів серед незнайомих учнів на стадіоні. Я мав виглядати легкою мішенню для одинадцятикласника Елліса, який розташовувався позаду і раз у раз бив мене по голові своєю скрученою програмкою. Двічі чи тричі ми образили один одного, я обернувся і стрибнув йому на живіт. Я лупцював його по голові і плечах, поки він молотив моє тіло. Це була типова для середньої школи чубанина, в якій жоден із нас не зазнавав серйозних ушкоджень. Повірите ви чи ні, але вона стала прелюдією до глибокої і тривалої дружби між Еллісом і мною. Вона ґрунтувалася на взаємній повазі. Я підслухав, як він трохи згодом сказав иншому учневі в коридорі: «Я не хотів би чіпатися до Добсона. Він не схожий на забіяку, але твердий, як камінь». Ще одним моїм сердечним другом був старшокласник, вагою в 180 фунтів, з яким я чубився одного суботнього ранку. Ця бійка між Гарланом і мною завершилася кривавою нічиєю, але після неї між нами встановилася щира приязнь.

Застосувавши цю концепцію до романтичних почуттів, ми часто помічаємо ту саму рису. Як часто трапляється, що закохана пара заручається чи поспішає одружитися, залагодивши найважчий конфлікт за час знайомства. Я не рекомендую, щоб Лінда, Фай, Ненсі, Мейбл та инші намагалися приголомшити чоловіків виявами гніву чи бити їх сковорідками. Я кажу: можна відновити частку втраченої поваги, якщо наважитися захистити себе.

Зрештою, повернімося до проблеми синдрому «звільнення». Особа, яка страждає від задухи, може відчути миттєве полегшення, коли ви, її партнер, скористаєтеся моєю порадою. Проголосивши, що існують певні межі терпіння, ви виявляєте самоповагу і впевненість. Як не дивно, це часто привертає увагу партнера до вас. Деякі аж надто незрілі люди мусять відчути напругу в стосунках, щоб задовольнити потреби коханого. Иноді такі люди навіть потребують, щоб «двері подружжя» почали зачинятися, перш ніж ці особи поспіхом повернуться назад.

«Смішно!» – скажете ви. Звісно, що так. Ми маємо тільки одне життя, то навіщо витрачати його для випробування любих нам людей і вимірювання меж їхнього терпіння? Я не знаю. Але такими ми створені. Чому ж тоді діти чи підлітки навмисне не слухають батьків, тільки для визначення того, скільки можна тиснути на маму і тата? Те саме бажання спонукає учнів глумитися з вчителів, працівників – кидати виклик начальству, солдатів – не підкорятися сержантам і так далі. І, на жаль, воно спонукає деяких чоловіків і жінок перевіряти тих, кого вони люблять. І від особи, яку випробовують, вимагають дисципліни та самоповаги.

Тепер, коли я обґрунтував потребу конфронтації у відповідь на невірність чи инші вияв явної неповаги, мушу негайно пояснити, що маю на увазі під кризою. Я згадував, що Лінда може залишити Пола, аби підкреслити важливість ситуації. Безумовно, це один із способів загострити ситуацію, однак на такий крок не варто погоджуватися легко. Це один із способів привернути увагу особи, але це рішення, що вимагає великої особистої мудрости, обережности і молитви. Криза, про яку йде мова, не обов’язково пов’язана з від’їздом і, безумовно, охоплює набагато більше проблем.

По-перше, прискорену кризу має супроводжувати цілковита зміна постанови. Замість того, щоб благати, просити, викручувати руки і скавуліти, наче побитий песик, ви, вразливий партнер, маєте видаватися на диво спокійними і впевненими. Ключове слово – упевненість, і воно максимально важливе. Ваша постанова має говорити: «Я вірю в себе. Я більше не боюся. Я зможу далі жити, хай яким буде вислід. Я знаю дещо особливе. Я вже зазнала горя і не плачу. Я з Богом зможу впоратися з усім, що з’явиться на моєму життєвому шляху».

Звісно, всі ці відчуття не обов’язково передавати словами.

Фактично, що менше ви будете говорити про свій настрій, то краще. Це ваша приватна справа. Одна з найбільших помилок вразливого партнера полягає в тому, що він починає говорити надто багато, коли ситуація погіршується. Його впевнений партнер небалакучий, ухильний, оманливий і таємничий. Він не сяде і не буде пояснювати своїх внутрішніх почуттів тому, хто вкрай потребує цієї інформації. Пригадайте слова Ненсі в її листі: «Я страх як хочу заглянути в його [чоловіка] думки і дізнатися про почуття, але він просто не говорить про особисте». Це типово.

Я рекомендую, щоб ви, особа, яка прагне зберегти подружжя, тепер також обережніше добирали слова. Бо ви наче граєте разом зі своїм партнером у настільну гру, дозволяючи йому бачити свої карти, тоді як він приховує свої. Це дає незалежному партнерові більше інформації, ніж треба, особливо щодо ваших страждань. Настав час бути обережнішим. Вам не слід більше розкривати кожну свою думку і задум. За жодних обставин вам не слід обговорювати і разом читати цю книжку. І, звісно, у жодному разі не формулюйте тверджень на кшталт цих: «Учора я цілу ніч проплакала, Мінді. О, хіба ти не бачиш, як ти мені потрібен!» І з брязкотом знову зачиняються дверцята клітки. І тріщить повага, яка знову руйнується. І грюкають двері, зачинившись за Мінді, який виходить геть.

Також важливо в цей час кризи не бути передбачуваним. Проживши з вами роки, партнер знає вас як свої п’ять пальців. Він знає, що дратує вас, що змушує вас сміятися, а що змушує плакати. Він вивчив всі «готові» фрази, якими пересипана ваша розмова. Я раджу вам поміняти пластинку. Не давайте йому порад, як зазвичай. Не робіть цих пустих зауваг, що він вже чув двадцять років. Не будьте такими передбачуваними! Ваша мета, як бачите, полягає в переконанні цього чоловіка чи жінки в тому, що події виходять з-під контролю і можуть спрямувати його чи її в напрямку, який годі передбачити. Старі правила не діють. І чому ця нова таємниця вигідна? Бо ваш партнер втратив інтерес до стосунків – у тому числі й через зникнення «напруги» у стосунках. Вони стали такими монотонними та рутинними. Відтак ви вчините мудро, коли перевернете все догори ногами.

І в жодному разі без особливої потреби не дзвоніть партнерові, який пішов від вас. Але якщо дзвінок потрібний, побалакавши трохи, назвіть причину звернення і відразу обговорюйте свою справу. Закінчивши, ввічливо завершіть розмову і покладіть слухавку. І, я повторюю, не устрявайте в звичайні словесні свари. Ви не маєте видаватися нервозною плаксою, що тільки прикриває себе тонкою заслоною спокою. Якщо ви спалахнете так, як колись, то виправдаються його підозри в тому, що ви слабка, простакувата жінка і вас варто зневажати. У гніві він може образити вас, але в такому разі нехай ваша відповідь буде різка, переконлива і впевнена.

Трапляється цікава річ, коли така спокійна упевненість замінює колишні сльози і жаль до себе. Цікавість проймає охололого партнера, і його починають хвилювати деталі. Можливо, що вперше за багато місяців він починає танцювати під вашу дудку. Він каже: «Сьогодні ти здаєшся иншою». А також: «Ти наче вже даєш собі раду з нашими проблемами». Він заманює вас, намагаючись дізнатися, що відбувається у вашій душі. Йому неприємно спостерігати зміни, яких він не контролює і не розуміє. Нічого йому не кажіть. Йому треба дивуватися.

Попередній запис

План дій

Наступний запис

Виявити любов