Гріховність одностатевих стосунків

5) Нині ми багато чуємо про гомосексуалістів і лесбіянок. Як слід християнинові слід ставитися до хлопця, який є гомосексуалістом?

Це дуже важливе запитання, бо навколо цієї теми в суспільстві піднято великий галас. Я вважаю, що обов’язком християн є любити всіх людей і піклуватися про них. Навіть до тих, хто веде аморальний спосіб життя, слід ставитися з повагою. У цьому випадку не може бути й мови про якісь злісні коментарі, брудні жарти чи инші форми агресії стосовно людини, яка є гомосексуалістом.

Пам’ятай, що Ісус виявив набагато більше милосердя й співчуття до жінки, яку було впіймано на перелюбстві – одному з найсерйозніших злочинів тих часів, – аніж до релігійних лицемірів. Так само й ми повинні ставитися до людини, яка живе в гріху. До того ж ми зобов’язані робити все, щоб достукатися до сердець тих, які не знають Ісуса Христа, а це неможливо робити в атмосфері ненависти.

Ми також маємо окреслити те, якими є наші цінності, тобто визначитися щодо того, що є добрим, а що поганим у світлі Святого Письма. Не має значення, що думаємо, ти або я. Найважливіше, що думає Бог, а Він сказав про це дуже чітко і ясно. Тож прочитаймо ті уривки з Біблії, в яких ідеться про гомосексуалізм.

  • А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!” (Лев. 20:13).
  • Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові” (Рим. 1:26-27).
  • Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники” (1Кор. 6:9).
  • А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його, та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців, розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена” (1Тим. 1:8-11).

Зрозуміло, що Біблія однозначно ставиться до цього питання, й не передбачає суперечок на цю тему. Хто заперечує це, відкидає Слово Боже. Та я хотів би зазначити, що ті самі фрагменти з такою ж силою таврують дошлюбний секс. Неморальність є неморальною без огляду на те, чи сексом займаються люди однієї статі чи ні. В обох випадках ми зобов’язані назвати гріх його іменем, а також сказати чоловікам і жінкам, що вони повинні жити в чистоті й святості.

Слід пояснити ще одну річ. Незважаючи на те, що треба з повагою ставитися до гомосексуалістів і лесбіянок, ми також маємо моральний обов’язок рішуче протестувати проти гомосексуальних зв’язків. Те, що намагаються накинути нашій культурі, є злом, яке ми маємо відкинути.

Дехто добивається того, щоб у публічних школах почали викладати прогомосексуальні концепції, прийняли визначення сім’ї як “кола людей, які навзаєм люблять одне одного”, дозволили гомосексуалістам усиновлювати дітей, а також легалізували статус осіб, котрих уважають гомосексуалістами. Не хочу марнувати часу, пояснюючи, чому кожна з цих ідей погана, скажу лише, що ми зобов’язані їх відкинути.

6) Чи вважаєш, що СНІД – це лихо, яке Бог послав людям, щоб покарати гомосексуалістів, лесбіянок і всіх тих, які живуть у гріху?

Не думаю, оскільки маленькі діти й особи, які не несуть відповідальности за ці гріхи, теж страждають від СНІДу. Але можна зробити такий висновок: якщо я вирішу стрибнути з десятиповерхового будинку, загину, щойно моє тіло вдариться об землю. Уникнути цього неможливо. Але Бог не створив гравітації для того, щоб покарати мене за нерозумний учинок. Він установив фізичні закони, які можуть бути змінені лише за виняткових обставин. Те саме стосується моральних законів. Вони такі чіткі, правдиві й передбачувані, як принципи, згідно з якими функціонує всесвіт.

Тому знаємо, що сексуальна революція, яка почалася 1968 року, у наш час принесла такі плоди, як хвороби й сексуальна розгнузданість. Від того, чи подолаємо ці негативні наслідки, залежить, скільки ми й наші діти страждатимемо в майбутньому.

Бог встановив моральні правила, перш аніж створив небо й землю. Його концепція добра й зла не з’явилася разом з Десятьма заповідями. Ні, ці правила були відображенням споконвічної природи Бога й діяли ще до того, як настав “початок”.

Саме про це читаємо в Книзі приповістей (8:22-30, 32-36), де загальний моральний закон каже сам про себе:

«Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно…

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!».

Цей уривок настільки промовистий, що його дуже легко зрозуміти, він стосується неморальності як серед гомосексуалістів, так і серед гетеросексуальних осіб. Якщо будемо поводитися згідно з Божими моральними законами, то лише виграємо від цього. Але якщо відкинемо їх, то на нас чекатимуть незворотні, смертельні наслідки. СНІД – це тільки одна з доріг, якою хвороба й смерть дістається до тих, які грають у рулетку з Божим моральним законом.

7) Чи гомосексуалізм є спадковою чи набутою схильністю?

Про це досі багато сперечаються, особливо з активістами, які борються за права гомосексуалістів і хочуть вірити, що процес перетворення на гомосексуаліста запрограмований природою, оскільки ця схильність є спадковою. А якщо поведінка, характерна для геїв і лесбіянок, не є наслідок їхнього рішення щодо стилю життя, то це означає, що ті особи, які так живуть, не відповідають за свої вчинки. Факти не підтверджують таких міркувань, однак, незважаючи на це, наведу ще кілька аргументів, які спростовують такі твердження.

По-перше, якщо гомосексуалізм є спадковим, то в такому випадку обоє однояйцевих близнюків будуть або ж обоє не будуть гомосексуалістами. Їхні гени ідентичні, а отже, все, що зафіксовано в їхньому генетичному коді, виявлятиметься в обох однаково. Однак насправді це не так. На світі живуть тисячі однояйцевих близнюків, з яких один є геєм, а другий – ні.

По-друге, характерною ознакою механізму спадковості є те, що деякі негативні риси в наступних поколіннях усуваються з генетичного коду. Якщо батьківство в середовищі лесбіянок і геїв значно менше поширене, аніж серед гетеросексуалів, то кількість людей з такими схильностями повинна була протягом стількох тисяч років існування людського виду на землі скоротитися.

По-третє, Біблія каже, що негативне явище гомосексуалізму виникло за певних культурних умов. Наприклад, у цитованому вже раніше Посланні до римлян (1:26-27) ідеться про давньоримські часи: “Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові”. (Останні слова звучать так, немовби пророкували ту катастрофу, до якої призведуть хвороби, що передаються статевим шляхом. Чи не так?)

Отож, якщо гомосексуалізм є спадковою схильністю, то він існував би лише певний час. Не було б хвороб і епідемій, про які говорив апостол Павло й від котрих і сьогодні страждають люди.

По-четверте, Бог мудрий і справедливий. Не вірю, що Він засуджував би гомосексуалізм у Біблії як гріх і зачисляв його до гріховних учинків, якби чоловіки й жінки не були б відповідальними за заняття ним. Бог не діє таким чином.

Незважаючи на те, що гомосексуалізм не закодований генетично, не помилимося, якщо скажемо, що він часто виявляється в тих людей, які не приймали рішення стати такими. Ті особи, які в дитинстві зазнали сексуального знущання або походять з родин з патологічними нахилами, або стали об’єктами инших видів насильства, можуть мати схильності до гомосексуальної поведінки. Инші починають вести такий спосіб життя без явних причин. Ці люди потребують нашої опіки й співчуття, щоб вони могли позбутися тих схильностей, які їм притаманні. Можемо не відштовхувати їх від себе, але водночас не схвалювати їхньої поведінки, яку засуджує Біблія.

Попередній запис

Статеве життя і його небезпеки

Наступний запис

Стриманість у статевих стосунках