Дев’ять способів стати найліпшим другом своєї дитини

Ось дев’ять вказівок, які варто пам’ятати, застосовуючи практичну дисципліну. Вони допоможуть вам стати найліпшим другом своєї дитини:

  1. Реакція батьків має бути рівнозначною тому, що трапилося. Наприклад, дитина надто швидко витратила кишенькові і попросить додаткові гроші на якусь покупку. Просто скажіть їй: «На жаль, тобі доведеться взяти зі своїх кишенькових грошей, а якщо ти вже їх не маєш, то муситимеш почекати до суботи».
  2. Ніколи не примушуйте дитину бути чемною за допомогою насильства чи знущань. Пам’ятайте: пастирську палицю або ціпок використовували для того, щоб скеровувати овець у потрібному напрямку, а не бити.
  3. Завжди, коли це тільки можливо, вибирайте дії, а не слова.
  4. Намагайтеся постійно бути послідовними.
  5. Найбільшу увагу приділяйте тому, щоб удома панував лад. Праця має передувати забаві, ранкові обов’язки – сніданкові тощо. Це зміцнює послух і наголошує на тому, що в усьому Царстві Божому існує потреба ладу.
  6. Вимагайте від дитини відповідальности за її вчинки.
  7. Давайте дитині зрозуміти, що вона добра, навіть якщо її поведінка є безвідповідальною.
  8. Пропонуйте дитині вибір, щоб зміцнити з нею співпрацю, а не суперництво.
  9. Якщо конче потрібно вдатися до фізичного покарання, зробіть це, але тільки тоді, коли повністю контролюєте емоції. Щоразу після цього мусите пояснити дитині, чому не можна було обійтися без прочухана, і сказати їй дуже важливі слова: «Я люблю тебе й переживаю за тебе».

Це легко й ефективно

Часто батьки кажуть мені: «Ви надто багато вимагаєте. Мені важко дисциплінувати дитину, використовуючи ваші методи».

Я відповідаю таким батькам, що почуваюся так само, як вони. Практична дисципліна – простий і безпосередній метод, але водночас важкий. Нелегко поводитися так, як мати дев’ятирічної дівчинки, що не виконала своїх обов’язків. Маленька дівчинка занедбала свої обов’язки і не змогла провести вечір у подруги. Випробувала всі відомі їй прийоми, щоб викликати в мами почуття провини, але та не піддалася. Була рішучою, однак не черствою. Розуміла ситуацію, але залишилася непохитною і домоглася того, щоб дитина виявила відповідальність.

Першорядна увага до відповідальности не є чимось новим. Це підтверджують чимало фахівців, які займаються вихованням дітей. Але я люблю думати, що практична дисципліна – це винятково ефективний спосіб досягти відповідальности дітей. Цей метод передбачає активні дії, готовність «потягнути за килим» з гумором і водночас з незворушною рішучістю. І це оплачується сторицею. Практична дисципліна діє! Щодня бачу, як вона працює в сім’ях, які проходять курс терапії, а також у родинах, з якими розмовляю, подорожуючи країною. У другій частині книжки розглянемо конкретні життєві проблеми і клопоти, щоб переконатися, як практична дисципліна може скоригувати і зміцнити стосунки з дитиною.

Попередній запис

Жалість як зброя дитини

Наступний запис

КОЛИ ЯДЕРНА РОДИНА ВИБУХАЄ