Почнемо, звичайно ж, із жінки. Природні схильності жінки – це, між іншим, делікатність і вразливість. Не всі знають, що в жінок зазвичай ширший діяпазон реєстрації сигналів (подразників), які людина сприймає з допомогою органів чуття. Особливо це стосується делікатних сигналів, до котрих чоловіки бувають цілком «глухі». Ці жіночі риси надзвичайно придатні в контактах із людьми, особливо з маленькими дітьми. Нормальна (з неприглушеною вразливістю) жінка відчуває і розпізнає сигнали, які надсилає їй дитина задовго до свого народження.
Зв’язок матері й дитини у внутрішньоутробний період може бути надзвичайно гарним та сприяти розвиткові обох осіб. Із тим пов’язано багато зворушливого і незрозумілого чоловікам. Безперечно, мудра дружина-мати втаємничуватиме чоловіка-батька у світ цих чудових пережиттів, менш мудра лише дивуватиметься, що чоловік такий «нетямущий» і нічого не відчуває. Коли жінці не вистачає елементарної мудрости, у неї виникають претензії до чоловіка, вона починає звинувачувати його в тому, що він не докладає зусиль, не кохає її.
Після народження дитини кожна (не очманіла) мати вміє розрізнити щонайменше десять різних тонів плачу власної дитини. Вона знає, коли її дитина голодна або ж переїла, коли їй мокро, коли в неї болить животик тощо. А чоловік-батько чує лише дитячий вереск…
Однак ця природна жіноча вразливість може бути обтяжливою для чоловіка. Отож, у його дружини надто часто змінюється настрій, це проявляється плачем та невдоволенням. На думку чоловіка, цілком безпричинним. Доволі часто чоловіки почуваються повністю безпорадними, коли чують плач дружини і намагаються допомогти їй по-чоловічому. Вони хочуть пояснити, що немає через що плакати, нехай дружина погляне на нього і буде такою ж сильною.
Буває, що чоловік роз’яснює все це доволі аргументовано, адже через плач людський організм втрачає рідину і солі… Особисто я не надто вірю в те, що таке бездоганне логічне пояснення може допомогти бодай якійсь жінці, яка плаче. Натомість мені видається, що це може неабияк її роздратувати. Часом чоловік вважає, що дружина надмірно вразлива і пропонує їй переглянути кілька фільмів жахів, щоб вона перестала реагувати на різні дрібниці. На жаль, така «допомога» призводить до знищення природної вразливости, а в подальшій перспективі – також емоційного каліцтва їхніх дітей. Особливо коли йдеться про маленьких дітей, з якими жінка, позбавлена природної вразливости, не вміє нав’язати належного емоційного контакту.
Скільки є жінок, яких чоловіки скалічили і відібрали їхню вразливість, а скільки жінок скалічили себе заради фальшивої сучасности, незалежности чи сили й опірности, сприйнятої на чоловічий манер. Тимчасом як красою, джерелом привабливости та силою жінки є саме вразливість та делікатність. Отож, не можна й не варто їх нищити, бо саме від них залежить відповідний розвиток дітей у першій фазі життя. На цю природну вразливість накладаються впливи гормональних змін, які пов’язані з циклом плідности жінки. Чоловік, який намагається зрозуміти всі прояви поведінки, опиняється в практично безнадійній ситуації. Адже доволі часто жінка сама не розуміє власної поведінки. Ми ще повернемося до цього.
Це добре ілюструє загадка.
Чому жінка за день перед менструацією варить суп у семи каструлях? Правильна відповідь звучить (голосно): «Бо так!!!!!!!!!!!!»
Жінки, крім проблем із відчуттями, пов’язаними з делікатністю та вразливістю, також мають клопоти з гормональними змінами в організмі. Тому вони мають право проявляти меншу психічну стабільність, аніж чоловіки. Панове, даймо право на це бодай нашим дружинам. Це набагато ліпше, аніж бездушне й холодне жадання «чоловічої» психічної стабільности. Зауважмо чарівність жінки, яка буває дещо слабка, якій необхідна наша підтримка. Жінки, не жадайте від самих себе непорушної стабільности, незважаючи на актуальний стан почуттів та… гормонів.
| Практична конкретна порада, яка завжди ефективна
Дозволь дружині перейматися «дурними» дрібничками. Заборони собі висміювати це чи звертати увагу на «дрібні» справи, якими дружина «без потреби» переймається. |