Пророк Аввакум в останніх віршах своєї книги також дає зрозуміти нам, що радіти можна і в несприятливих життєвих обставинах, якщо Господь є джерелом нашої радості.
«Хоч би не розцвіла смоковниця і не було плоду на виноградних лозах, і маслина зрадила, і нива не дала плоду, хоч би не стало овець у загоні і рогатої худоби у стійлах, – але і тоді я буду радуватися у Господі і веселитися у Бозі за спасіння моє. Господь Бог – сила моя: Він зробить ноги мої, як у оленя, і на висоти мої зведе мене!» (Авв. 3:17-19).
Людям цього світу, які не знають Ісуса Христа як Спасителя, важко зрозуміти, як можна продовжувати радіти, коли в житті щось складається не на найкраще. Але, побачивши, що навіть у найбільш, здавалося б, безвихідних ситуаціях християни не втрачають оптимізму і радості, невіруючі дійдуть до висновку, що християнам відоме щось, про що не знають вони. І свідоцтво Євангелія християнами, які знайшли радість у Господові, для невіруючих ніколи не позбавлене сили.