Одна річ – чути Бога. Але треба також вірити в те, що ви почули від Нього. Послання до євреїв розповідає про здатність Авраама вірити: «Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде» (Євр. 11:8, підкреслення моє).
Це ж Послання також розповідає нам, що без віри годі догодити Йому (див. Євр. 11:6). Авраам подобався Богові своєю вірою.
Авраам вірив, знаючи, що Бог завжди правий. Він знав, що Його розум підноситься набагато вище, ніж наші земні думки. Він уже знав, що марно сумніватися в тому, що сказав Бог, попри те, що його розум (чи розум його жінки) говорив йому.
Це непогана ідея – наказати своєму розуму вірити в те, що почуєте від Бога. Скажіть собі: «Я почну вірити в те, що почую. Я не позадкую. Я не затремчу. Я не буду вагатися». Не затинайтеся, не бурчіть, не чекайте іншого «знаку» чи ще одного пророчого слова. Просто вірте в те, що чуєте від Нього.
Здатний зректися безпеки заради Божої місії
Авраам мав усі вигоди й безпеку, які тільки могла мати людина в ті дні. Він, напевно, перебував у більшій безпеці, ніж більшість із нас. Проте він спромігся на божественне відречення від теперішнього благословення на користь майбутньої обітниці.
Якщо ви прагнете увійти в Божу мету для свого життя, пора божественного відречення також мусить настати. Прийде час, коли вам також доведеться покинути безпечне, передбачуване місце, знаючи, що в його затишку ви не будете знати лиха решту свого життя. Коли прийде той час, вам доведеться повірити, що ви направду почули Бога, і що на Нього можна покластися в сповненні тієї обітниці.
Вам доведеться покинути свою квітучу долину в Урі, хоч як довго ви там прожили, і пуститися дорогою віри. І будьте певні – Бог знає, що робить, тому що Авраам вирушив дорогою віри, і чимало інших вирушили теж.
Ісус зробив це вперше, коли покинув славу небес, щоб жити на цій землі. Місія Отця для Його життя полягала в тому, щоб покинути безпеку небес і долучитися на певний час до Землі.
Петро вирушив у дорогу віри, коли він та інші учні сиділи в човні, і до них прийшов Ісус, ступаючи по воді. Одинадцять інших чоловіків просто спостерігали, і тільки Петро скористався нагодою та вийшов з човна (див. Мт. 14:2-36). Інші перелякалися так, що не могли говорити, навіть коли Ісус сказав: «Заспокойтесь, це Я». Вони думали собі: «Ні-ні! Я не вийду з цього човна». Але Петро сказав: «Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді» (див. вірш 28).
Здатний зосередитися на місії
Аврам міг просто передумати. У нього могли з’явитися сумніви, надто після того, коли жінка стала вголос запитувати, що буде з ними, якщо вони покинуть Ур і вирушать у безрадісну пустелю. Але Аврам не відступив та готувався далі. Він не хвилювався за свій старечий вік та не шукав інших приводів, щоб нікуди не йти.
І також він не передумав, коли вони вже рушили в дорогу. А я гадаю, що міг би. Він наче ж не втрачав права повернутися. Ніхто не виганяв його з країни. Але Авраам не передумав, навіть довідавшись, що вони не знайдуть собі нову домівку ще досить довго. Люди, що звикли до осілого життя, стали кочівниками. Але Авраам твердо вирішив слухатися Бога, а тому всі труднощі нового трибу життя не похитнули його рішення.
Різного роду проблеми виникали весь час. Авраам міг би просто вирішити, що це не вартує таких зусиль. Навіщо Бог взагалі послав його в цю гонитву за химерами? Він не сказав йому – навіщо. Бог просто сказав: «ІДИ!»
Здатний довершити місію
Ставши спроможним почути Бога і повірити Йому, а також зректися власної безпеки та зосередитися на своїй місії, Авраам мав найважливішу здатність з-поміж усіх – від мав здатність довершити місію.
Він ніколи не робив чогось подібного. Це тривало роки. Потребувало додаткових місій. Аврааму випало чути Бога, покладатися на Бога і слухатися Бога не один раз, щоб довершити місію щодо свого становища в майбутньому. Він не чекав, поки одержить відповіді на всі питання. Він вирішував проблеми одну по одній, коли вони з’являлися. Він був зосередженим, хоча й не завжди робив усе досконало. (Мене завжди дивував той випадок в Єгипті, коли він назвав свою жінку сестрою.)
Найважливіше, що Авраам вирушив у дорогу і не повернувся назад. Думаю, Бог любить таких людей, котрі ризикують, подеколи виглядаючи безглуздо. Якщо вам потрібні відповіді на всі питання, перш ніж згодитися та скоритися Богові, то ви ніколи нічого не зробите.
Саме тому, мабуть, Ісус вибрав Петра, щоб він прочитав ту могутню проповідь на П’ятдесятницю. Він знав, хто зважиться на це. Петро любив ризикувати. (Віра – це і є ризик.) Саме Петро ризикнув вийти з човна. Він був горланем. Він відтинав людям вуха.
Гадаю, коли Ісус шукав найкращого кандидата для прочитання цієї проповіді, Він вибрав Петра, знаючи, що Петро не лише почне. Він вийде на балкон і буде проповідувати: «Бо не п’яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня» (Дії 2:15). Петро мав здатність довершувати місію. Ця здатність походила з його особистости і реакції на ту чи ту подію.
Крім того, його здатність довершувати місію походила з його наполегливости і креативности. Петро просто не відступав. І з Божою поміччю він завжди обертав найскладніше становище в щось нове й добре.
Обтрусіться і наступіть
Ці два слова, наполегливість і креативність, нагадують мені історію про мула, що впав у криницю. Коли селянин, якому належав мул, угледів, що сталося, він подумав сам до себе: «Я не зможу його витягти. Це неможливо». Тому він вирішив поховати мула. Узяв лопату і став засипати землею нещасну тварину.
Спершу мул впав у паніку. «О Боже, допоможи! Він поховає мене живцем!» Але тоді в нього з’явилася фантастична ідея: «Я просто обтрушуся і наступлю на неї». І от, коли селянин став набирати лопатою землю і кидати її на того старого мула, година за годиною, старий мул просто обтрушувався і наступав на неї, обтрушувався і наступав на неї. І селянин не одну годину насипав у криницю землю, поки осел врешті-решт переможно не вибрався з неї.
Життя або поховає, або поблагословить вас. Це залежить від того, як ви будете поводитися. Чи вистачить вам терпеливости? Коли на вас кидатимуть землю, чи стане вона перегноєм, який лише прискорить ваше зростання? Коли земля почне сипатися на вас, обтрусіться, наступіть на неї і підносьтеся вище.