Зустрічайте справедливість із милосердям!

Через Своє Слово Бог каже мені: «Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються» (Пс. 85:11).

Звучить гарно, але чи справді можна зустріти милосердя з вірністю, а справедливість із миром? Не знаю, як ви, але коли мене хтось скривдить, моя природна людська відповідь така: «Нехай восторжествує справедливість».

Кривда може бути великою образою, як наприклад: «обхляпали» болотом на вулиці; чи ледь відчутною, коли друг не запросив мене на вечірку. І все ж я знаю, що раз у раз відчуваю емоційний біль та відсутність миру, коли вимагаю самої справедливості за образу.

Навіть при незначній образі, коли я про неї думаю, у моєму серці зароджуються осуд і дух критики. І все, що я отримую, – це смуток.

Проблема в тому, що наш людський досвід справедливості має тенденцію страждати на перекручення, які ведуть до злоби, ненависті і навіть жорстокості. Серед нас, людей, «вершина справедливості» перетворюється на «вершину кривди». Ні, вона не приносить мені того миру і вдоволення, яких я прагну.

Чого тоді мені не вистачає?

Я забув, що й сам підлягаю суду. Мені треба пам’ятати, що я є грішник, який потребує Божого милосердя. Уже отримавши Боже милосердя у відповідь на свої гріхи й упадки, я можу повернутися до тих, хто мене ранив, звільнитися від своїх суджень і пробачити їм з цілого серця.

Тоді відбувається чудова річ. Моя вимога справедливості зустрічається з Божим милосердям. Я можу вільно відчувати справжній мир і правду Божої любові. Цю неймовірну свободу Бог Отець пропонує, як Своїм дітям, кожному з нас. Це – чудо пробачення, яке стало можливим через Божі перемінювальну любов і милосердя в наших серцях.

Про цю реальність можемо задумуватися кожного разу, коли складаємо руки для молитви. Боже милосердя і наша вимога справедливості можуть разом зустрітися так само, як у молитві з’єднуються наші руки.

«З’єднання» рук є ключем. Коли я піднімаю лише ліву руку, вона представляє справедливість з усіма моїми судженнями і питаннями до інших. Сама по собі, вона приймає форму проклинання, яке засліплює мене та інших.

Але коли я піднімаю праву руку, що представляє Боже милосердя, і з’єдную її з рукою справедливості, я молюся про Боже благословення і свободу для мене та інших. Я звільняюся від проклинання і виявляю свою гідність Божої дитини.

Молитва про милосердя і справедливість, сказана з перемінювальною любов’ю, є молитвою про те, щоб любов була присутня в нашому сучасному світі й була сильнішою від зла, сильнішою від гріха і смерті.

Тож, що мені робити? У будь-якому випадку, побачивши за собою, що через почуття кривди в серці починаю когось осуджувати, я можу з’єднати праву руку Божого милосердя з лівою рукою правосуддя. У цьому стані молитви я можу з цілого серця пробачити своєму братові чи сестрі. І можу дякувати Богові за те, що Він мене благословляє милосердям і миром.

Попередній запис

Піду до Батька свого!

Наступний запис

Ідіть «малою дорогою»!