Я помітив, яким нетерплячим я іноді стаю стосовно Бога. Я хочу, щоб Його любов діяла в мені, перемінювала мене. Але я не знаю, як цього досягнути, тож мене швидко охоплює розчарування.
Проблема полягає ось у чому: коли я дозволяю своїй нетерплячості взяти гору, то забуваю, що Бог є Бог і Його дороги – не мої дороги. Він є понад нашими питаннями як, коли і де. Бог є поза нашими обмеженнями в часі і просторі, матерії і силі тяжіння.
Нам з вами слід придивлятися до того, як Божа любов реально діє всередині нас, тоді ми зможемо краще розуміти Його дороги і зростати в терплячості.
Перше і найпростіше, що ми маємо зрозуміти, це те, що «Бог – любов!» (1Ів. 4:8). Тож маємо дозволити Йому бути Богом і любити нас. Фактично, Бог любить нас завжди. Така Його природа. І Він проявляє ініціативу: «Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас» (1Ів. 4:10).
Друге – це те, що цей Бог, Який є любов’ю, завжди присутній. Любов Бога присутня в нас через дар Святого Духа, Який був влитий у наші серця під час хрещення. Тож можемо бути присутніми в мовчазній, сповненій любов’ю адорації перед Тим, Хто для нас завжди присутній.
Третім є те, що Божа любов завжди в дії. Відчуваємо ми це чи ні, все одно Його любов діє в глибоких темних закутках нашого серця, очищаючи його й усуваючи всі перешкоди для Його присутності. Він робить місце, щоб подарувати нам Себе. Тоді маємо просити Його продовжити в нас дію Його любові, коли Він розширює місце для Себе.
І четверте – і, мабуть, найважливіше для нас: Бог хоче, щоб ми відкривали для Нього свої серця все більше. Що Бог просить у нас, так це трохи доброї волі і дозволу для Нього діяти в наших серцях. Він каже нам із вами: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3:20).
Отже, що я можу робити?
Господь очікує, що я маю віддати Йому все – свою нетерплячість, розчарування, всю свою нікчемність. Усім своїм єством я можу сказати: «Прийди в моє серце, Господи Ісусе! Нехай діє Твоя любов. Викорени всю мою нікчемність».
«Нехай моє серце нагадує Твоє. Хай воно завжди буде правдивим».