Коли ми проводимо свята далеко від близьких – це гріх?

«Свята – це духовний, святий час. Я вважаю, що це особливий час, і про нього треба особливо подбати. Наш час – це найцінніший дар, який ми можемо пожертвувати іншим», – роздумує о. Богдан Бартолд.

Святвечір і Різдво можна святкувати традиційно або ж по-сучасному. Традиційний спосіб полягає в тому, що ми спільно переживаємо це свято, у колі родини та близьких. Натомість, про сучасний спосіб святкування можна говорити тоді, коли ми вважаємо, що на свята треба кудись виїхати, наприклад, кудись на далекі й теплі острови, що треба відпочити і позбутися стресу, пов’язаного з приготуванням до свят. Якщо родинних зв’язків немає, то святкування перетворюється на звичайний відпочинок на заморському пляжі.

Свята – це духовний, святий час. Я вважаю, що це особливий час, і про нього треба особливо подбати. Наш час – це найцінніший дар, який ми можемо пожертвувати іншим. Ми постійно розповідаємо іншим, що не маємо часу, що маємо дуже багато справ та клопотів. Однак дуже часто ми ставимося до інших інструментально. У нас домінує егоїзм, індивідуалізм, а інші люди потрібні нам лише для того, щоб щось досягнути.

Батьки чекають на зустріч із дітьми. Можливо, вони не скажуть про це, однак батькам сумно проводити свята на самоті. Думаю, що діти навіть не уявляють собі, наскільки такі відвідини та спільні святкування потрібні їхнім батькам. Пригадую, як одна мама з нагоди своїх іменин спекла торт, накрила святковий стіл, а ніхто з її дітей не прийшов, щоб привітати. Це сумно. Не можна зважати лише на себе, думати лише про свої зручності та про свій відпочинок, бо… цілком можливо, що наша відсутність стане великою прикрістю для когось близького. Над цим варто задуматися.

Різдвяні свята – це також час, коли ми прощаємо собі образи та кривди. Ми маємо можливість попросити одні в одних пробачення. Якщо хтось не використовує цей час, щоб виправити або поліпшити родинні стосунки, то це гріх занедбання. За Святвечірнім столом панує атмосфера любови та тепла. Адже новонароджений Ісус приходить до нас. Бог дає нам Його з любови. Приймімо це спільно, не ізолюймося.

Попередній запис

Чи деїзм – це гріх?

Наступний запис

Песимізм – це гріх?