Історія
Під час першої подорожі Колумба до Америки 1492 року двоє іспанців з команди корабля помітили, що індіянці палять листя якоїсь дурман-трави, загорнутої в листя кукурудзи, і вдихають її дим. Один з них, Родріґо Джерез, теж спробував це зробити. Його можна вважати першим європейцем, котрий закурив цигарку. Після повернення до Іспанії сусіди дивувалися, коли бачили, як з його уст йде дим. Звинуватили його в змові з дияволом і ув’язнили.
У другій подорожі Колумба 1495 року брав участь італійський монах Романо Пане. Він точніше описав цю дурман-траву, додаючи, що індіянці вдихають порошок з цієї рослини, щоб запобігти багатьом хворобам. Під час наступних подорожей було виявлено, що індіянці з деяких племен палять це листя і через прочищене стебло вдихають дим. Моряки Колумба назвали цю рослину «табак».
Жан Ніко, французький амбасадор у Португалії, виростив цю рослину з насіння, котре привезли з Флориди. Він 1560 року вислав рослину Катерині Медічі, королеві Франції, матері Генріха III Валуа, короля Польщі (1573-1574), для лікування мігрені. Від прізвища амбасадора походить назва основної складової тютюну – нікотин. У ті часи побутувала думка, що тютюн лікує різні хвороби.
Життя в кредит
Досить швидко з’явилися вороги куріння цигарок, котрі вважали це явище шкідливим і навіть аморальним. Кардинал А. Е. Рішельє (пом. 1692), перший міністр французького короля Людовіка XIII, погрожував курцям ув’язненням, султан Мурад III 1633 року наказав їх вішати, а папа Урбан VIII 1642 року проголосив анатему на тих, хто курив файку в храмах. Однак це нічого не змінило. Куріння поширювалося з огляду на переконання, що воно нібито лікує різноманітні хвороби. Цьому також сприяли уряди різних країн, що мали з цього прибутки.
Ситуація змінилася в XX столітті, коли наукові дослідження переконливо довели шкідливість куріння. Англійський лікар Е. Тайлекот 1927 року у відомому часописі «The Lancet» опублікував дані, згідно з якими майже всі хворі на рак легенів, котрих він обстежував, були курцями. Подальші численні дослідження підтвердили ці дані. Деякі особи можуть захворіти на рак легень унаслідок так званого пасивного куріння, тобто перебування в одному приміщенні з курцями. В Америці рак легенів «вбиває» більше жінок, ніж рак грудей. Також втричі зростає ризик захворювань шийки матки для жінок, котрі курять.
Куріння також часто спричинює хвороби серця та кровоносних судин. Результати досліджень свідчать, що в курців інфаркти трапляються удвічі частіше, ніж у людей, котрі не зловживають нікотином. Нікотин, котрий міститься в цигарковому димі, спричиняє звуження судин, підвищення тиску та прискорення серцебиття.
Згідно з даними Світової організації охорони здоров’я, у 1950-1975 роках зареєстровано 10 мільйонів смертей, спричинених курінням, а в 1975-2000 роках ця кількість збільшилася до 50 мільйонів (31.05.1999). Тепер статистика цієї організації реєструє 4 мільйони таких випадків щороку. Тривалість життя чоловіків, залежно від кількості та якості викурених ними цигарок, зменшується від 1 місяця до 6 років. Це, очевидно, також залежить від стану здоров’я та життєвих сил. Прем’єр Англії В. Черчілль (пом. 1965) прожив 90 років, хоча був затятим курцем. Якби не курив, то міг би прожити довше.
Молоді люди, а іноді й дорослі не прислухаються до застережень лікарів. Їх не цікавить, що з ними буде через 30 чи 50 років, вони вважають, що завжди будуть здоровими. У 1950-2000 роках лікарі та педагоги багато зробили для того, щоб обмежити куріння цигарок. Спочатку заборонили рекламу цигарок, потім почали акцію антиреклами, на кожній пачці цигарок з одного боку з’явився напис «Куріння шкодить вашому здоров’ю», а з іншої – «Куріння викликає захворювання на рак». В останніх роках XX століття майже всі країни ввели заборону куріння в школах та інших громадських місцях та обмеження (а в деяких місцях цілковиту заборону) куріння в засобах громадського транспорту. Це було зроблено, щоб уберегти некурців від згубного диму цигарок.
Лікування від куріння
Діти та молодь здебільшого починають курити з цікавости, наслідують дорослих, особливо відомих акторів та митців, котрі курять. Дівчата часто починають курити, щоб бути подібними до хлопців та подобатись їм.
Поволі з’являється розуміння того, що зрілість не полягає в курінні цигарок, що багато акторів та відомих людей взагалі не курять, а дим цигарок дуже шкідливий. З огляду на це багато молодих людей кидають курити. Впродовж останніх 25 років XX століття в США чи Швеції кинули курити 15-20% молоді.
Іноді допомагають кепкування. У США відомий вислів Абраама Лінкольна: «Цигарка – це смердюче зілля, на одному кінці якого вогонь, а на іншому – дурень».
У перемозі над курінням допомагає добра мета, добрий намір. Бувають батьки, які кидають курити, щоб не показувати поганий приклад дітям або витрачати гроші на необхідні речі. Віруючим людям у відмові від куріння допомагає молитва. Французький письменник Лев Блой написав у своєму щоденнику:
«Я був затятим курцем. Але шість років тому вирішив, що більше не доторкнуся до цигарки. Я зробив це з наміром навернення дуже близької мені особи. Для неї я зрікся залежности, котра панувала наді мною 35 років. Вже минуло 2000 днів моєї абстиненції, але інколи мені все ж хочеться закурити».
Відомо, що відмовитися від куріння нелегко. Американський письменник Марк Твен любив повторювати з гумором: «Кинути курити дуже просто. Я понад десять разів зрікався цієї приємности». Стільки ж разів повертався до неї, але про це письменник змовчав. Не минає й дня без цигарки, як пробуджується нікотиновий голод. Його ознаки – це депресія, знервованість, труднощі з концентрацією, безсоння, розлади шлунка. Зазвичай після 10-15 днів ці прояви минають. Щоб полегшити звільнення від нікотину, лікарі радять їсти насіння соняшника, жувати жуйки, випити склянку молока або соку, зайнятися улюбленою справою, зателефонувати друзям або відвідати їх, вийти на прогулянку без цигарки. Кожен може знайти індивідуальний спосіб, який полегшить найтяжчий, період утримання.