2 книга Царів 4:8-38
Єлисей переходив із місця на місце, навчаючи людей Божій науці. За це пророк не отримував грошей, але Бог дбав про Свого служителя. У місті Шунамі, куди час від часу приходив Єлисей, була багата жінка, яка постійно запрошувала Єлисея та його слугу до себе, щоб напоїти та накормити їх.
Одного разу ця жінка сказала своєму чоловіку: «Ось до нас приходить Божий чоловік, він свята людина. Давай обладнаємо йому та його слузі кімнату, де він міг би відпочивати, коли приходитиме до міста». Вони зробили для нього муровану горницю й поставили в ній все необхідне: ліжко, стіл, стілець та світильник.
Одного разу Єлисей прийшов до тієї горниці та й ліг відпочивати. Йому так приємно було, що Господь зробив добрим серце шунамітянки, і тепер у нього є де жити і що їсти-пити.
Єлисей дуже хотів віддячити цій жінці, тому попросив свого слугу Ґехазі покликати шунамітянку до нього. Він сказав: «Ось ти так старанно дбаєш про всі наші потреби. Що зробити тобі за це?» Вона ввічливо сказала, що має все, що їй потрібно, і пішла до свого дому.
Тоді Єлисей сказав Ґехазі: «Що ж зробити для неї?» Той відповів: «Все є в цієї жінки, але вона не має сина». Єлисей вдруге прикликав шунамітянку до себе й сказав: «Рівно за рік у цей самий день у тебе народиться син». Жінка дуже здивувалася: їй важко було повірити в це. Але ми знаємо, що через Єлисея говорив Господь, тому через рік жінка народила сина. Для неї це була неймовірна радість, і вона палко дякувала Богу за таку ласку!
Дитя підросло, й одного разу батько взяв його з собою на поле. Стояло літо, був саме час жнив, тому навіть вранішнє сонце сильно припікало. Раптом хлопчик закричав: «Голова моя, голова!» Батько злякався й наказав слузі швидко віднести дитину до його мами. Коли дитя принесли додому, жінка взяла його на руки й поклала собі на коліна. Так її синочок пролежав до обіду і помер.
Але не дивлячись на таку трагедію, жінка не втратила присутності духу. Вона швидко віднесла дитину на ліжко Єлисея, замкнула кімнату, наказавши тим часом слузі осідлати віслюка.
У цей момент додому повернувся чоловік. Дружина ані слова не сказала йому про смерть дитини, лише повідомила, що їде до Єлисея. Чоловік здивувався, але відпустив дружину.
Шунамітянка сказала своєму слузі: «Швидко поганяй віслюка і не спиняй ходи, аж поки я тобі не скажу». Так вони дісталися до гори Кармел, де перебував Єлисей.
Побачивши здалеку жінку, яка поспішала до нього, пророк сказав Ґехазі: «Побіжи до неї назустріч і запитай, чи вона здорова? Чи здоровий її чоловік? Чи здоровий її синочок?»
Ґехазі побіг їй назустріч і запитав, чи здорові всі її рідні. Жінка відповіла: Все гаразд». Але підійшовши до пророка Божого, вона впала перед ним на коліна, сильно схопилася за його ноги й не відпускала його. Слуга злякався й хотів допомогти своєму пану, намагаючись відвести жінку від Єлисея.
Але Божий пророк зупинив слугу: «Не чіпай її. У неї щось трапилося, а Господь не об’явив мені, що саме». Бідна мати в розпачі сказала: «Чи я просила у тебе сина? Чи не казала тобі, щоб ти не давав мені марну надію?» Тоді Єлисей зрозумів, що її син помер.
Пророк Божий наказав Ґехазі взяти його палицю і негайно йти в дім тієї жінки, але дорогою не зупинятися і ні з ким не вітатися. Прийшовши до господи, він мав покласти палицю на обличчя хлопчику. Але жінка не відпускала ніг Єлисея і сказала, що не полишить його, поки він сам не піде і не зцілить її сина. Тоді Єлисей послав слугу перед собою, а сам пішов із шунамітянкою позаду.
Ґехаза поспішив до міста, ввійшов у кімнату і поклав палицю на обличчя дитині. Але хлопчик не поворухнувся. Він усе ще був мертвим. Тоді Ґехаза поспішив назустріч Єлисею й жінці й сказав їм: «Хлопчик не прокидається».
Коли Єлисей увійшов до своєї кімнати, він запросив зайти лише свого слугу і замкнувся з ним зсередини. Він побачив на своєму ліжку мертвого хлопчика. Чи міг Єлисей сам допомогти дитині? Звісно ж ні, бо лише Господь чинить дива, а пророки – лише знаряддя в Його могутніх руках.
Єлисей палко молився Господу, прохаючи оживити дитину. Потім пророк ліг на хлопчика, притуливши свої вуста до дитячих уст, свої очі – до його оченят, а свої долоні – до його долоньок. Тіло хлопчика стало теплим. Тоді Єлисей пройшов по кімнаті й знову простягнувся над дитям, аж нарешті хлопчик сім разів чихнув і відкрив свої оченята. Він ожив!
Пророк наказав слузі покликати матір хлопчика. Коли жінка ввійшла до горниці, Єлисей сказав: «Візьми свого синочка!» Перше, що зробила жінка, це впала до ніг Єлисея й подякувала Богу за воскресіння свого сина.
Радощам матері не було меж: її син був мертвий, а Господь оживив його!
Чи не нагадує вам це чудо про те, яке вчинив Ілля з сином удови в Сарепті? Господь дав Єлисею бажане: вдвічі більшу силу, ніж мав Ілля. Тому пророк і зміг воскресити сина шунамітянки.
ЗАПИТАННЯ:
- Що влаштувала багата жінка для Єлисея і як він їй віддячив за це?
- Яке нещастя спіткало хлопчика?
- Що зробила жінка задля спасіння свого сина?
- Яке чудо вчинив Єлисей і Хто дав йому цю силу?