Вічність можна порівняти з тим, коли чоловік йде на берег озера Ері, схиляється, бере одну піщинку, одну малесеньку, малюпусіньку піщинку і повільно робить один крок. Щоб зробити один крок – це в нього займає десять тисяч років, і ще десять тисяч років, щоб зробити другий. Цей чоловік починає повільно йти, і щоб дістатися до гори Евересту йому займає мільярд років. Коли він сходить на вершину гори Евересту, кидає цю одну піщинку і повільно за десять тисяч років робить один крок – повертається назад до озера. Щоб повернутися назад до озера Ері, у нього займає мільярди років, і він знову розпочинає цей процес. Коли цей чоловік візьме кожну піщинку з кожного окремого місця на землі – з дна усіх озер, океанів, всіх малих струмків – і повільно віднесе їх на вершину гори Евересту зі швидкістю 10 тисяч років за один крок, і складе їх на вершині гори, потім повільно повернеться назад, і коли він вже перенесе кожну піщинку на вершину гори Евересту, тоді вічність лише розпочнеться. Вона тільки розпочнеться. Однак те, що ми робимо тут протягом цього короткого часу на землі, визначає наше місце в вічності. Наш час на землі є нічим, а вічність є усім.
Ще молодим семінаристом я провів літо у Великому каньйоні, де здійснював екуменічне служіння. Протягом того часу я щодня виходив і проводив час у молитві в пустелі. Це було цікаво. Я часто почувався як Ісус, коли Його спокушували в пустелі, і думав, що мені б таке не сподобалось робити протягом 40 днів і ночей. Одного ранку я пригадую, як розмовляв з Богом і просто почав плакати. Я сказав: «Господи, коли я помру і стану перед Тобою, єдине, що я хочу почути, як Ти говориш: «Гаразд, добрий і вірний слуго». Єдиний, кому я хочу догодити найбільше до останнього свого подиху, є Бог всесвіту. Для мене немає значення, якщо решта світу вважає, що отець Ларрі був великим чи жахливим, чи якщо решті світу взагалі є до цього діло. Єдине, чого я прагну, щоб Бог всесвіту сказав: «Ти робив те, що Я хотів, щоб ти робив». Тому щодня, такий слабкий, як я є, намагаюся постійно пам’ятати про цю кінцеву мету. Я хочу робити тільки те, що подобається Йому! Я живу задля того дня, коли я зроблю останній вдих і стану перед Богом на суді, сподіваючись почути, як Він скаже: «Молодець, добрий і вірний слуго».
А чого ви прагнете? Що хочете, щоб Бог всесвіту казав вам, коли станете перед Ним судного дня? Що збираєтесь Йому сказати? Чи ви зараз живете таким чином, що одного дня Він скаже: «Гаразд!»? Коли я пишу це, одна моя хороша подруга помирає. Недавно вона покликала мене і попросила, щоб я відправив за неї заупокійну Месу. Я сказав: «Ти ще не мертва. Стоп. Розслабся». А вона сказала: «Я хочу переконатись перед тим, як помру, що перебуваю з усіма в мирі». Вона насправді писала листи і телефонувала до людей, щоб залагодити дійсні чи такі, які лише відчуваються, непорозуміння.
Вона творила мир. Якщо б сьогодні був ваш останній день на землі, чи ви перебуваєте в мирі з усіма в своєму житті? Чи ви в мирі з усіма членами своєї сім’ї? На роботі? Чи є хтось, кому ви ще не пробачили? Можливо, вам потрібно працювати над цим. У Євангелії від Матвія говориться: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Мт. 6:14-15). Чи ви використали якнайкраще свої таланти? Пам’ятаєте притчу про таланти в 25-му розділі Євангелія від Матвія? Ісус говорить нам про управителя, який, вирушаючи в дорогу, прикликав своїх слуг, передаючи їм своє майно.
Одному він дав п’ять талантів, другому – два, ще комусь дав один. Коли він повернувся, той, якому дав п’ять, сказав: «Ти дав мені п’ять талантів, ось ще п’ять» (Мт. 25:20). Пан відповів: «Гаразд, слуго добрий і вірний» (Мт. 25:21). Той, хто мав два таланти, сказав: «Пане, два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав» (Мт. 25:22). Знову пан відповів: «Гаразд, слуго добрий і вірний!» (Мт. 25:23). Врешті, той, який мав один талант, приступив до пана і сказав, що закопав свій талант, пояснивши: «Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік… Тому зо страху я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє» (Мт. 25:24,25). Озвався пан: «Лукавий слуго і лінивий!» (Мт. 25:26).
Чи ви помножили таланти, які Бог дав вам? Чи ви використали їх на Його славу, чи задля власної слави? Чи ви використали дари Бога всесвіту задля Нього? Чи помножили ці дари, чи поховали їх? Якщо ви не використовували добре свої таланти, то зараз настав для цього час! Життя ще не закінчилось. Прийміть рішення, що жоден із ваших талантів не буде змарнований. Використовуйте і помножуйте їх, бо це те, що є важливим. Чи ви були чоловіком любові? Любов є талантом. Чи ваша дружина і діти знають, що ви любите їх? Чи говорите їм про це? Коли вони дивляться у ваші очі, то що бачать? Чи бачать чоловіка любові? Як сказав св. Іван від Хреста наприкінці: «Нас будуть судити тільки по любові».
Коли я був дитиною, моя бабуся дала мені медаль. З одного боку на ній був зображений св. Франциск Ксаверій, з другого – були слова Ісуса, які св. Ігнатій сказав св. Франциску. Св. Франциск Ксаверій був дуже обдарованим чоловіком. Але в молодості він був світським, аж поки не зустрівся зі св. Ігнатієм, який був у старшому віці. Св. Ігнатій постійно робив св. Франциску виклики. Св. Ігнатій сказав св. Франциску те саме, що Ісус Христос сказав Своїм апостолам в Мр. 8:36, те саме, що було на другому боці моєї медалі: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?»
Моя бабуся дала мені ту медаль, коли я був у другому класі, і з того часу вона має вплив на мене. Ось чому в сімнадцять років я не міг уникнути запитання: «Що з того, коли я здобуду все і піду до пекла? А що коли я здобуду ввесь світ і втрачу те єдине, що має значення? Що з того, якщо я стану мультимультимільйонером і всі будуть вважати мене великим, а я, коли лежатиму на смертному одрі, зрозумію, що все це було марнотою? Я змарнував все це задля себе. Я не був чоловіком любові. А що коли загублю власну душу?» Подумайте про це. Ось тут вам потрібно прийняти рішення. Чи ви збираєтесь жити для вічності, чи збираєтесь жити нинішнім днем?
Завдяки Божій благодаті я вже є священиком понад двадцять років. Я зустрічався з багатьма помираючими. Деякі люди дуже бояться. Страх перед смертю є страхом номер один. У Посланні до Євреїв 2:14 говориться: «А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола». Далі йде феноменальний вірш, який ставить кожного на своє місце. Там говориться: «…та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі» (Євр. 2:15).
Страх перед смертю робить нас рабами. Ви також можете вирішити, чи проводити своє життя в рабстві, чи проводити його у свободі. Вам потрібно прийняти рішення і відповісти на такі запитання: «Де я перебуваю відносно Бога? Що я збираюся з цим робити?» Те, до чого я вас заохочую, – перед тим, як ви далі читатимете цю книжку, – якщо в глибині серця ви ще не знаєте Бога, то щоб ви вирішили присвятити час для цього. Вам потрібно сказати: «Добре, я буду проводити стільки-то часу протягом наступних шести місяців, пізнаючи Бога». Це займе якийсь час. Не буде сенсу читати далі цю книжку, поки ви не вирішите, що це є найважливіше, що ви маєте зробити. Якщо хочете бути чоловіком, то будьте чоловіком Божим. Якщо хочете бути чоловіком, тоді мусите сказати: «У мене це забере час, як у мене забирає час заробляння грошей, здоров’я, перегляд спорту і т. ін.»
Якщо зростання в усьому цьому забирає час, тоді так само і пізнання Бога забере час. Бог мусить стати найважливішим у вашому житті. Гроші не будуть утримувати вас вічно. Бути здоровим не зробить так, що ви житимете вічно. Спорт не зробить того, що ви житимете вічно.
Дозвольте мені зробити натяк: ніщо не зможе утримати вас при житті навіки, окрім Бога. Найважливіше з того, що ви колись будете робити, – це шукати Бога. Коли ви почнете пізнавати Його, Він навчить вас того, як бути чоловіком.
Три завдання, які ти повинен виконати:
- Будь чоловіком, який живе, пам’ятаючи про кінець. Запиши те, що б ти хотів, щоб Бог та інші люди сказали про тебе, коли ти помреш. Це будуть твої нові цілі в житті. Тепер склади план того, що тобі потрібно зробити, щоб досягнути цих цілей. Будь практичним!
- Будь чоловіком, який знає Бога. Якщо ти ще не знаєш Бога, тоді виріши нині, що збираєшся зробити все, чого б це тобі не коштувало, щоб пізнати Його. Не чекай, життя коротке, а вічність – навіки!
- Будь чоловіком молитви. Присвяти себе, щоб проводити принаймні п’ять хвилин на день із Богом у молитві в наміренні решти свого життя, починаючи віднині.
Запитання для роздумів і обговорення:
- Чи ти живеш нинішнім днем, чи для вічності? Поясни.
- Що б сказала про тебе людина, будучи чесною, якщо б ти помер сьогодні? Що б ти хотів, щоб вона сказала?
- Прочитай Мт. 25:31,46. Що Ісус говорить про те, що станеться, коли Він прийде у Своїй славі? Якщо б це сталося нині, на якому боці ти б був?