«Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось. І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків, і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали. Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас. І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.»
У світі науки відома особлива форма поведінки, до якої прибігають, коли починає рушитися те, що довгий час здавалося безперечним. Коли Копернік (1473-1543) виступив з революційною заявою про те, що Земля не знаходиться в центрі Всесвіту, а разом з іншими планетами обертається навколо Сонця, знадобилося ще ціле століття, перш ніж ці ідеї були визнані ученими всього світу.
Але до того безліч людей, що захищали свої старі погляди, були готові на все, щоб спростувати теорію Коперніка. Вони наполегливо намагалися пояснити відкриті астрономічні факти за допомогою старої системи, замість того щоб визнати, що вся ця система потребує радикальної переробки.
Щось подібне відбувалося із самого початку з розповіддю про Ісусове воскресіння. У цьому уривку Матвій знову повертається до шахової стратегії і ретельніше попереджає хід супротивників, які не бажають визнати Христове воскресіння реальною подією. Євангеліст знає, як саме євреї тих днів зазвичай атакували перших християн: вони казали, що учні вночі викрали тіло Ісуса. Діючи на випередження, Матвій говорить про те, що саме первосвященики заплатили стражникам, щоб вони поширили цю плітку. Звичайно, заперечення Ісусового воскресіння залишає незмінним старий погляд на світ; євреї можуть продовжувати жити так само, як жили раніше; римляни можуть як і раніше управляти світом; філософи можуть продовжувати сперечатися про свої доктрини; нікому не доведеться прибігати до радикальних перетворень. А якщо Ісусове воскресіння сталося насправді, людям доведеться почати нове життя, що погрожує для них зіткненням з рештою світу. І Матвій знав це так само добре, як і ми.
Сумніви первосвящеників і тих людей, які їм повірили, мало відрізняються від аргументів багатьох поколінь скептиків, відтоді і до цього дня. Не дозволяйте себе обдурити розмовами про те, що сучасна наука спростувала воскресіння Ісуса. Кожна людина, зокрема і в стародавньому світі, знає, що померлі не воскресають. Щоб довести цей загальновідомий факт, не потрібні ні Копернік, ні Ньютон, ні Ейнштейн. Християни вірять не в те, що іноді деякі люди воскресають, і Ісус – один з них. Християни вірять, що з Ісусом сталося щось нове і незвичайне, – те, що пробило діру в усіх попередніх спостереженнях. Так, люди не воскресають, але у випадку з Ісусом воскресіння сталося. Це не означає, що сталося якесь дивне космічне явище або що біохімія тіла Ісуса відрізнялася від нашої структури. Ісус воскрес тому, що Бог, Який створив світ і призвав Ізраїль нести спасіння всьому світу, побажав відновити його через Ісуса.
Світ часто звинувачував християн у тому, що вони дотримуються віри у воскресіння Ісуса, хоча це – очевидний абсурд. Не лише євреї I століття, але і люди всіх часів знаходили воскресіння Ісуса жахаючим, але жодних наукових доказів неможливості такої події не існує. Воскресіння подібно до вражаючих відкриттів Коперніка, яким судилося назавжди змінити наше уявлення про світ.
Люди завжди відчайдушно намагалися знайти альтернативне пояснення порожній гробниці і поширенню християнства, центральним догматом якого є воскресіння Христове. Як і супротивники Коперніка, вони хотіли вписати це відкриття в рамки старого, зручного для них світогляду. Але нічого з цього не вийшло. Воскресіння залишається фактом.
У західній культурі XVIII століття виникла течія, що дістала назву Просвітництва. Воно зробило потужний вплив на філософію і політику, стало причиною Французької революції, джерелом американської конституції. Діячі Просвітництва завжди намагалися показати, що з древніми релігійними забобонами тепер покінчене, оскільки наука звільнила людей від ідеологічної і політичної тиранії. Але хоча Просвітництво принесло такі великі блага, як сучасна медицина і засоби зв’язку, воно принесло і великі біди. Йдеться не лише про революцію, яка забрала тисячі людських життів в ім’я свободи і загальної рівності, але і про тоталітарні системи XX століття. Егоїзм, на якому заснована процвітаюча західна економіка, тоді як більша частина світу бідує, є частиною філософії Просвітництва.
Недивно, що подібний світогляд хоче спростувати звістку про воскресіння Ісуса – так само, як це робили первосвященики в Його час. Недивно, що ця система теж підкуповує людей усіма можливими засобами, намагаючись представити християнство винаходом корисливих хитрунів. Це абсурдне звинувачення, оскільки впродовж трьох віків за свою віру у воскресіння Ісуса християни отримували тільки образи, переслідування і страти. А «сучасний» світогляд, що заперечує можливість воскресіння, прагне запобігти своє руйнування, яке інакше неминуче.
Те, що первосвященики підкупили стражників, не є особливістю I століття. Матвій попередив нас про постійну необхідність для християнської віри доводити правду Пасхи. Віруючим у воскресіння треба завжди бути напоготові, щоб відбити чергову атаку скептицизму. І, звичайно ж, самим християнам необхідно бути упевненими в тому, що свіжий вітер воскресіння пронизує усе їх життя і уяву. Немає сенсу захищати і пояснювати новий Божий світ, якщо ви самі все ще живете в старому.