«І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.»
Багато років тому був знятий фільм про льотчиків – випробувачів літаків, які повинні були уперше здолати звуковий бар’єр. Багато хто вважав, що це неможливо, оскільки при спробі перевищити швидкість звуку літак просто розпадеться на частини. За сюжетом фільму, різні пілоти долали заповітні 1224 км на годину (швидкість звуку), після чого починалися сильні вібрації, управління порушувалося, і літак розбивався. Врешті-решт один з льотчиків зрозумів, що треба робити. Набравшись хоробрості, у критичний момент він штовхнув штурвал вперед – замість того щоб звично потягнути його на себе для набору висоти. І це спрацювало: літак злетів вгору і полетів легко і вільно – швидше, ніж колись літав раніше.
Історично фільм не точний. Чак Ігер – перший льотчик, що здолав звуковий бар’єр, – на всі розпити відповідав, що насправді все було по-іншому. Проте схема дій, представлена у фільмі, може послужити простим і зрозумілим поясненням того, що здійснює Ісус. Він як би бере під контроль елементи управління рухом історії і допомагає людям зробити крок туди, де вони ще ніколи не бували, – здолати їх власний «звуковий бар’єр». Гучний звук, подібний до вибуху, який видає надзвуковий літак, що пролітає над містом, може служити хорошою ілюстрацією того ефекту, який зробила Ісусова проповідь.
Якщо ми називатимемо Ісуса просто великим учителем, значить, ми не зрозуміли Його. Наведений вище уривок з Євангелія від Матвія – початок знаменитої Нагорної проповіді, і всі її основні теми вказані вже тут. Багато хто визнає, що Нагорна проповідь є чудовим повчанням, і якби усі його наслідували, світ став би набагато кращим. Але ми сильно помилимося, якщо визнаємо, що Ісус просто давав людям вказівки, як їм слід поводитися. «Благословення», «дивовижні новини», про які Він говорив, зовсім не означають: «намагайтеся жити так і так». Люди, які дійсно наслідують Ісусові заповіді, – істинні праведники, які можуть радіти і святкувати перемогу.
Ісус прекрасно знає, що в реальному світі засмучені часто залишаються невтішними, лагідні не успадковують землю, голодні та спрагнені правди йдуть з цією спрагою в могилу. Світ, про який каже Ісус, – це світ, «перевернутий догори дном» відносно нашого, і йому тільки належить стати реальністю. Це звістка про прийдешні зміни і про головну правду життя. Це Євангеліє. Блага звістка, а не просто добра порада.
«Ідіть за Мною», – сказав Ісус апостолам. Через Христа живий Бог преображає світ, і Заповіді блаженства – спосіб сказати про це. З Ісуса починається нова ера для Божих людей і Божого світу. З цієї миті люди починають розуміти, що настав час докорінно змінити своє життя. У нашому світі багато хто все ще думає, що благі звістки – це звістки про успіх, багатство, довге життя, перемогу в битві. Ісус несе Благу звістку приниженим, бідним, засмученим, миротворцям.
За допомогою Ісуса Бог намагається докорінно змінити життя світу і Ізраїлю, щедро благословляючи тих, хто звертається до Нього. Бог дає нам Заповіді блаженства (англ. the Beatitudes, латинню слово «beams» означає «блаженний»). Але завдання не в тому, щоб визначити, кому саме Бог дарував блаженство. Сенс заповідей у тому, щоб оголосити людям про Новий Заповіт.
У Повторенні Закону розказано про те, як люди пройшли через пустелю і досягли меж Землі обітованої. Бог дав їм Священний Заповіт і назвав блага, які будуть даровані тим, хто виконуватиме його; згадані і покарання для тих, хто цей Заповіт порушить (Повт. 28). А Матвій оповідає про те, як Ісус обходить усю Землю обітовану (4:12-25) і несе із Собою Новий Заповіт.
Коли ж виконається цей Заповіт? Для християн велика спокуса відповісти: на Небесах, після смерті. На перший погляд, саме так можна зрозуміти вірші 5:3 і 5:10, де говориться про Царство Небесне, яке належить убогим духом і вигнаним за правду. Тих, хто постраждав за Христа, після смерті дійсно чекає подяка на Небесах. Але словом «Небеса» в Євангелії названа і та справжня реальність, де вічно перебуває Бог, Істина; вона існує пліч-о-пліч із «земною» реальністю і переплітається з нею. Одного разу Небеса з’єднаються із землею, і все приховане стане явним. У вірші 5:5 говориться про те, що лагідні успадкують землю, а це навряд чи стосується їх життя після смерті, у безтілесних Небесах.
Ми знайдемо вирішення цих труднощів у наступному розділі – за допомогою молитви, якою Ісус учить Своїх послідовників. Ми повинні молитися про те, щоб усе було згідно з Його волею «як на небі, так і на землі». Це означає, що життя на Небесах, де царює Бог, стане життям нашого світу і земля наповниться красою і радістю. Такий Божий задум. Ті, хто йде за Христом, починають жити за правилами майбутнього життя вже тут і зараз. Це і є суттю Нагорної проповіді і, зокрема, Заповідей блаженства. Заповіді – це заклик жити так, щоб майбутнє, обіцяне Богом, дійсно наблизилося. Може здатися, що це неможливо, але Ісус з Назарету закликає нас сміло вірити в істинність Його шляху. Спробуйте встати на цей шлях, і ви переконаєтеся, що не помилилися.