«А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.»
Студент, який не отримав залік, виглядав пригніченим і намагався зрозуміти, що ж він робив неправильно. Нехай він працював не в повну силу, не сидів довгими годинами в бібліотеці, та зате виступав у футбольній команді за честь коледжу, грав на гітарі в рок-гурті, прочитав декілька захоплюючих романів… А тепер викладач запитує: що він вважає головним для себе – отримати освіту чи провести час навчання в коледжі подібно до відпочинку в літньому таборі? Звичайно, багато розумних і енергійних студентів примудряються поєднувати безліч різних занять, але при цьому приділяють навчанню достатньо часу, щоб отримати диплом. Часто їм доводиться робити важкий вибір пріоритетів, оскільки в добі 24 години і всього не встигнути. Добре, якщо, оглянувшись на останній десяток прожитих років, ви зможете сказати: «Я радий, що присвятив усього себе саме цій справі».
Цей розділ Євангелія від Матвія присвячений людським пріоритетам. Найцентральніший пріоритет, без всяких сумнівів, – це Бог. Але Він такий добрий і так любить нас, що надає нам вибір: Бог хоче, щоб ми служили Йому із власної волі, а не з примусу, як раби. Адже кожен християнин, який у принципі вирішив присвятити своє життя Богові, міг би знайти для себе ще безліч занять, вибрати професію, яка приносить гроші чи славу. Ісус учить нас, як служити Господу і любити Його більше, ніж будь-які життєві блага.
Ісус хоче, щоб Його послідовники дотримували відповідні пости, виражаючи цим свою відданість Богові. Пізніше Ісус уточнить, що починати постити треба буде тільки після того, як Він покине цей світ (9:14-15). Але питання в тому, як треба постити. За часів Ісуса було прийнято робити це демонстративно: ті, хто постив, посипали голову попелом, відпускали бороду, не розчісували довге скуйовджене волосся. Але Ісус каже, що все це – лише лицедійство; те, що здійснюється таємно між людиною і Богом, не треба виставляти на загал. Отже, під час посту слід доглядати за собою, як завжди (зокрема використовуючи пахощі), але при цьому звертати свій погляд до Господа, Який усе бачить.
Далі слідують три короткі настанови, що стали приказками. Спочатку Ісус проводить відмінність між двома видами багатства – земним і небесним. Не варто думати, що Він хоче сказати: «Не турбуйтеся про земне життя, але дбайте про життя вічне». «Небеса» – те місце, де зараз перебуває Господь і де ми саме зараз (а не після смерті) можемо здобувати небесні блага. Звичайно, Ісус, як майже всі євреї Його часу, вірив у те, що Бог підготував для Своїх дітей прекрасне майбутнє після смерті. Але Ісус говорить про ті блага, яких не спіткає доля всіх земних скарбів. Як же здобувати ці блага? Цей розділ і дає нам відповідь на це запитання. Треба вчитися жити, відчуваючи присутність люблячого Отця, намагатися робити все для Нього і заради Нього. Не помилитися у виборі пріоритетів. Не зробити помилки у виборі правильного шляху.
Друга дивна настанова – про світильник, що горить. Що мав на увазі Ісус, кажучи, що «око то світильник для тіла» (в. 22)? Мені здається, це означає, що наш погляд завжди має бути звернений до Бога, хоча, звичайно, ми не можемо Його побачити реально. На що зазвичай спрямований ваш погляд? Чи можете ви контролювати себе і дивитися в правильний бік або ж ваші очі беруть гору над вашим серцем і думками? Згадайте знову, що для вас найважливіше в житті – згадайте про ваші пріоритети. Чи в правильному напрямі ведуть вас очі, чи на той шлях вони дивляться?
І, нарешті, поговоримо про третю, найбільш відому, приказку: «Не можете Богові служити й мамоні». «Мамоною» раніше називали все, що стосувалося майна, багатства. Мамоні навіть поклонялися як божеству, від чого застерігав Ісус. Але ж і зараз ми робимо це, коли вживаємо такий вираз, як «всемогутній долар» (він небезпечно схожий на благочестиве словосполучення – «всемогутній Господь»)! Ми багато жартуємо з приводу грошей, оскільки знаємо про їх силу. «Гроші розмовляють, – чуємо ми, – але мені вони в основному кажуть: прощавай!» Ісус знає, що гроші можуть опанувати людські душі. Але якщо ваші пріоритети вірні, у вас є лише один володар – Бог.
Отже, розберіться в собі, щоб, оглянувшись на прожиті вами п’ять, десять, п’ятнадцять років, ви змогли б сказати, що зробили правильний вибір пріоритетів.