Як ми побачили, смерть надає сенс життю та історії. Кожній історії! Роздумувати про смерть означає вийти на власне народження. Якщо смерть є для всіх, то з народженням ситуація дещо інша. Неправда, що всі ми мали народитися саме такими, і саме це робить нас єдиними та неповторними.
Дуже багато подружніх пар намагаються будь-якою ціною народити дитину, але їм це не вдається. І я не погоджуюся з божевільним запалом медиків, які продовжують шукати можливості для штучного запліднення.
Ми повинні поставити запитання: навіщо стільки паніки навколо проблеми народжуваности?
Шукаючи відповідь, ми побачимо, що за цим прагненням народити дітей, мати плоть від плоти і кров від крови, приховується важкий невроз.
Особа, яка справді готова до батьківства і має низький рівень неврозу, не потребує особливої відмітки для того, щоб добре почуватися.
Батьківська роль зумовлена не можливістю народжувати дітей, а тим, як ти поводишся.
На психодуховному рівні ми починаємо існувати, коли вирішуємо надати сенс нашому існуванню. Не раніше. Не тоді, коли ми народилися фізично.
Ми дякуємо батьку й матері за те, що вони дозволили взяти участь у цій грі, яке називається життя. Але увійти в цю гру чи ні вирішуємо ми, а не хтось за нас.
На жаль, дуже багато дорослих осіб, які на психодуховному рівні залишилися дітьми, одружуються і народжують дітей.
Наше психодуховне народження відповідає рівню пізнання своєї особистости.
А для цього необхідно роздумати над нашими вчинками та реакціями, над ключовими постатями нашого дитинства та підліткового віку; необхідно задуматися, хто був причиною наших бажань, потреб, комплексів, відчуття неповноцінности чи провини, якими позначене наше життя, і надати всьому цьому правильний сенс.
Наприкінці цього ви відчуєте глибоке задоволення, адже усвідомите власну особистість.
Продовжуючи цю тему, зауважу, що для кращого усвідомлення нашої особистої історії можуть стати в пригоді:
- автобіографічний метод,
- метод вільних асоціяцій,
- тлумачення снів.
* *
Я завжди раджу починати книгу історії власного життя з перших спогадів.
Коли ви допишете її до кінця, то вас здивує те, що прочитаєте. Ви побачите себе іншими порівняно з тим, як завжди сприймали себе.
Опишіть вашого батька, вашу матір, інших членів родини, а також всіх тих, хто був важливим для вас.
Опишіть все те, що пам’ятаєте про дитинство, підлітковий вік, закоханість, дружбу, навчання, розчарування, ворогів, ваш тодішній характер, симпатії та антипатії, почуття, плани на майбутнє тощо.
Спробуйте і побачите, що воно того вартує.
Будьте чесними самі з собою.
Пам’ятайте, що себе годі ошукати.
Не треба займатися самосудом, просто проаналізуйте все, щоб краще пізнати себе.
У цьому вам можуть допомогти запитання, на які не можна відповідати «не знаю».
- Якою я є особою?
- Як я поводжуся з іншими?
- Які недоліки не визнаю в собі?
- Як на моє життя впливають розчарування?
- Я розумію цінності, в які вірю?
- Я поверховий? Незрілий?
- Як я живу своєю статевістю?
- Як я переживаю почуття?
- Я егоїст?
- Чи думка інших важлива для мене?
- Чи прагну я стати кращим?
Додайте до цього переліку всі ті запитання, які спадуть вам на думку.
Якщо ви будете щирими, то зможете зрозуміти причини ваших негараздів.
* *
Що ж стосується вільних асоціяцій ідей, то цей метод часто використовують психоаналітики.
Вам пропонують якийсь термін і ви повинні без роздумів, у повній свободі виру думки сказати перше, що вам приходить у голову.
Дозвольте цьому виру нести вас і побачите, що одна думка вестиме до іншої, доки ви не пригадаєте щось таке, що було дуже важливим у минулому, але ви вирішили це усунути зі свідомости.
* *
І наостанок, тлумачення снів. Необхідно зауважити, що людство завжди намагалося пояснювати сни. Вважалося, що сни – це звістка богів, завдяки якій можна передбачити майбутнє. Ця практика також часто використовується психоаналітиками, оскільки сни, якщо їх добре проінтерпретувати, виявляють конфлікти, з яких формуються приховані бажання, невисловлені потреби та невідомі страхи.
У сні зовнішня дійсність відступає на задній план, захисні механізми слабнуть, зникають внутрішні гальмівні реакції, зникає також цензура і на сцену виходить глибоке «я».
Незважаючи на те, що вони схожі, сни різних осіб дуже різняться.
Вони особисті.
Дехто переконаний, що йому нічого не сниться.
Але всі ми бачимо сни. Просто їх не пам’ятаємо.
Існують різні рівні глибини, на якій існують сни, і, згідно з цим рівнем, ми можемо пам’ятати або не пам’ятати те, що нам снилося.
Сон виконує компенсаційну функцію по відношенню до пережитих розчарувань, й окрім кращого розуміння підсвідомости, сприяє також і зниженню рівня емоційної напружености.