1 Акупунктура[1]
– Які можуть бути наслідки акупунктури?
– Я переконався, що коли акупунктуру робить досвідчений лікар, то така форма допомоги є ефективною. Не шкодить.
Тому, я не погоджуюсь коли чую, що акупунктура може зашкодити. Тут треба розрізняти, коли її робить якийсь шарлатан, яких сьогодні дуже багато і які називають себе спеціалістами в цій галузі, і коли це робить лікар, спеціаліст. В останньому випадку нема чого переживати.
Один із моїх знайомих повністю оглух на одне вухо. Лікарі не могли йому допомогти. Однак у Римі знаходиться відомий багатьом кабінет акупунктури. Там працює лікар-спеціаліст, який лише за три сеанси його вилікував.
– Багато осіб боїться відвідувати масажиста або кабінет акупунктури
– Так, це правда. Треба однак пам’ятати, що завжди потрібно триматися золотого правила, а саме: дерево пізнають за плодами. Якщо ми йдемо до когось, про кого нічого не знаємо, то треба бути обережним. А якщо ми звертаємося по допомогу до когось, кого нам порадили надійні люди, тоді можемо бути спокійними.
2 Біотерапія і біотерапевти
– Яка Ваша думка щодо біотерапії і біотерапевтів?
– Тут хочу зробити певний виняток. Може так бути, що Господь Бог, щоб допомогти людям обдаровує якусь добру людину, яка молиться, яка допомагає безкорисливо іншим, здібністю лікувати деякі хвороби. Підкреслюю, що така людина, у жодному разі, не приймає грошей за надану допомогу.
Я прочитав дуже цікаву книжку, яка називається “Сільські цілителі”. В цій книзі розповідається про правдиві випадки зцілення. Деякі з них мені особисто відомі.
Наприклад, на півдні Італії живе сім’я, в якій з покоління в покоління передається розповідь про те, що св. Петро по дорозі в Рим затримувався в домі їхніх предків. Саме тоді св. Петро передав голові цієї сім’ї, а також первородній дитині дар зцілення з подагри[2].
Буває, що старшим жінкам Господь також уділяє цей дар. Дехто з них може лікувати герпес (оперізуючий лишай). Для цього береться посудина з водою, до цієї посудини вливають декілька крапель олії. І в залежності, як ці крапельки в посудині розташуються, жінка, яка це робить, відмовляє відповідні молитви, завдяки чому люди одужують[3].
Я наводжу лише факти. Ці факти задокументовані. Такі люди завжди відзначаються великим даром молитви, часто дуже убогі, глибоко покірні і ніколи не приймають жодної винагороди.
Вважаю, що в часи, коли не було ні медичних знань, ні лікувальних засобів, Господь міг дозволити діяти таким людям. Думаю, що зараз таких людей вже небагато.
– Сьогодні можна зауважити, що люди, які самі себе називають цілителями, більше керуються прагненням заробити гроші, ніж допомогти іншим.
– Я вважаю, що такі люди зовсім не допомагають. Хіба що… І тут хочу навести приклад, який відрізняється від подібних випадків.
Можливо, що деякі люди мають особливий природний дар (але це не харизмати). Наприклад, один із моїх співбратів, о. Драгоне, мав дар знаходження води. Він був лозоходом[4]. Мав незвичайні здібності. Колись він жив в одному з наших домів під Римом, в Альбано Лаціале, де не було доступу до води. Отець Драгоне, користуючись своїм даром, знайшов там джерело. А оскільки громада Альбано потерпала від нестачі води, то він відразу повідомив владу громади про свою знахідку. Влада Альбано почала доставляти джерельну воду для мешканців. Натомість, на знак вдячності, звільнила нашу спільноту від оплати за воду. І до нині в Альбано ми не платимо за воду.
Можу розповісти більше. Оцей отець Драгоне якогось дня перебував у Римі. У цей час до Риму прилетів провінціал паулістів із Сан-Пауло в Бразилії. Під час зустрічі він розповідав про те, що вони мають у власності великий шмат землі, але без доступу до води. Тоді отець Драгоне взяв аркуш паперу і почав щось малювати. “Тут, – сказав він, показуючи щось на малюнку, – знаходиться ваш будинок, а тут є менший будинок, де ви зберігаєте знаряддя до праці в полі. Тут, на цьому відрізку, знаходиться вода. Коли вам вдасться докопати до двохсот п’ятдесяти метрів, знайдете воду. Але я вам раджу, щоб ви не зупинялися на цій глибині. Постарайтеся докопати до глибини триста п’ятдесят метрів. Там знайдете дуже багато води”.
Той настоятель повірив отцю Драгоне, бо дуже його поважав, але був обережним, даючи згоду: “Перед тим, як я розпочну копати, я хочу, щоб ти прилетів до Бразилії”. За якийсь час о. Драгоне полетів до Бразилії. На місці з’ясувалося, що все, що накреслив у Римі, повністю відповідало дійсності – почали копати і знайшли воду.
Хочу підкреслити, що це природний дар. Є також і такі люди, які, накладаючи руки, лікують інших. Просто вони мають такий природний дар. Він не залежить від ступеня їхньої святості і не є даром Святого Духа. Це просто природний дар[5].
За свої послуги декотрі просять плату, бо вважають, що їм належиться за це. Ми називаємо їх біоенерготерапевтами. Сьогодні існує багато таких, які говорять, що вони біоенерготерапевти, а насправді ними не є.
– Але є багато людей, які бояться, що після відвідин такого біоенерготерапевта з ними станеться щось погане, тому що це має якийсь зв’язок із сатаною.
– Це неправда. Бо якщо хтось є насправді біоенерготерапевтом, він має природний дар, що не походить від диявола. Він не є також даром Святого Духа. Це звичайний природний дар.
У Модені ще живе моя братова, вдова лікаря-ординатора у відділенні ортопедії. І власне ця жінка, яка живе до сьогодні, мала таку хворобу ніг, що жоден з лікарів не був у змозі її вилікувати. На той час мій брат, дізнавшись про існування одного біоенерготерапевта, порадив дружині, щоб вона скористалася з його допомоги. Біоенерготерапевт приклав руки до хворого місця і підтвердив, що зможе допомогти моїй братовій. І оздоровив її. Звичайно, що вона заплатила йому за це. Найцікавішим є те, що цією оздоровленою була дружина ординатора ортопедії, тобто того, хто мав би вилікувати її від цієї хвороби.
– Як можна розпізнати, що саме цей біоенерготерапевт нам не зашкодить?
– Думаю, що в цьому нам може допомогти Євангеліє, де Ісус говорить: “По їхніх плодах ви пізнаєте їх!” (Мт. 7:20).
А тому якщо хтось знає, що його знайомий пішов до біотерапевта, заплатив йому і відчув полегшення, тоді можна довіряти такому цілителю. Але якщо хворий після всього не відчув жодного полегшення, то не має сенсу до нього ходити.
Я послуговуюсь подібним критерієм також у розпізнанні харизматів. Звертаю увагу і на інші фактори. Коли ми говоримо про харизмат, то повинні пам’ятати про слова Ісуса: “Дармо дістали, дармо й давайте” (Мт. 10:8). Тому справжній харизматик не може просити плату за надану комусь допомогу.
Правдивий харизматик – це людина молитви, він передусім покірний. Це той, хто приховує від інших, що має такий дар. Люди дізнаються про те, що він харизматик, цілком випадково.
Я мав справу з кількома особами, які вважали себе харизматиками. Між нами відбувався приблизно такий діалог:
– Отче Аморте, прошу не дивитися так на мене, я – харизматик. Я можу допомагати під час відправи екзорцизмів.
Зазвичай я відмовляв такій особі:
– Дякую, але допомоги не потребую.
Бо коли хтось сам себе називає харизматиком, то така особа розминається з правдою.
Багато є таких, які розміщують оголошення з інформацією, що вони харизматики. Такі люди точно не є харизматиками. Я припускаю, що такі особи могли б бути відьмаками, тобто тими, наміром яких є скривдити когось.
По-перше, я звертаю особливу увагу на покору, безкорисливість, а також на те, чи такі особи є людьми глибокої молитви. По-друге, що є звичайною річчю, придивляюся до наслідків їхньої праці.
Тому, коли ті, хто був у такого харизматика, зауважили, що він є людиною молитви, сповнений покори, оздоровив їх і не прийняв від них грошей, тоді я припускаю наявність якихось харизматів.
І навпаки: якщо люди говорять мені, що така особа, до якої приходять натовпи, просить плату, а вони насправді не відчули жодного полегшення, тоді залишається лише припускати, що він не є справжнім харизматиком.
[1] Акупунктура (лат. Acus – голка та лат. Punctura – укол) – лікувальний метод, основою якого є подразнення периферичних нервових розгалужень шляхом точкового вколювання. На тілі людини налічується понад 600 таких точок (прим. ред.).
[2] Подагра (зазвичай стосується суглобів в основі великого пальця ноги) – це медичний стан, характерною ознакою якого є постійні напади гострого запалювального артриту, що супроводжуються почервонінням, набряком суглобу, чутливістю, болем. Рідше хвороба може виявлятися у вигляді тофуса, каменів у нирках або уратної нефритопатії. Її причиною є підвищення рівня сечової кислоти в крові. Кристали сечової кислоти накопичуються в суглобах, сухожиллях та тканинах довкола них.
[3] Оперізуючий герпес або герпесзостер (застаріле – оперізуючий лишай) – спорадичне вірусне захворювання, викликане герпесвірусом людини 3 типу. Його характерними ознаками є запалення задніх корінців спинного мозку, міжхребцевих гангліїв, черепних нервів, гангліїв автономної нервової системи. Також виявляється в загальній інтоксикації і везикулярно-пухирній екзантемі за ходом задіяних чутливих нервів.
[4] Людина, яка може знайти в надрах землі джерела води за допомогою спеціальної рамки, лози чи маятника (прим. ред.).
[5] Користуватись такого роду допомогою потрібно з великою обережністю. Є конкретні свідоцтва того, що біоенерготерапевти чи лозоходи завдавали духовної шкоди (прим. ред.).