Гігі Грехем Чівіджан
Він вийшов, гримнувши дверима. Я почула, як автомобіль від’їхав і з болем у серці відійшла від зачинених дверей. Гарячі сльози наповнили мої очі і побігли по моїх щоках.
Як це трапилось? Як все дійшло до того? Ніхто з нас не хотів, щоб наша невелика дискусія переросла в гарячкову суперечку. Але було пізно, і в нас обох був важкий день.
Стефан прокинувся рано, щоб поїхати по службовий автомобіль. Потім він оглянув декількох пацієнтів з важкими проблемами. Непередбачений випадок забрав його обідню перерву, і він був вибитий з графіка в другій половині дня. Коли він нарешті покинув офіс, потрапив у затор на дорозі і прибув втомлений і напружений додому, до дружини і сімох дітей, які вимагали його уваги.
Я також мала важкий день після безсонної ночі з дитиною. У мене було багато звичних обов’язків, також і хатні справи, та ще й через дощ ми просиділи вдома увесь день. Діти були більш забіякуватими, ніж звичайно, розважались, зачіпаючи один одного. Заспокоюючи і втихомирюючи їх, я все-таки спромоглася приготувати вечерю і накрити на стіл. Однак у мене не було часу причесати волосся, відсвіжити свій макіяж, і Стефан відчув моє роздратування, коли прийшов.
Коли кухня була чистою, малі діти помиті й покладені в ліжко, а з підлітками проведена розмова, Стефан і я залишились одні в спальні, намагаючись обговорити незначні проблеми. Раптом це перейшло межі. Ми дали вихід злості й наговорили слів, яких не мали говорити, в потім – грюкання дверима і звук автомобіля, що від’їжджав.
Я скрутилась у кріслі, давши волю сльозам, розчарована в собі й пригнічена. Як довго я буду вчитися на своїх помилках? Пізній вечір, особливо після важкого дня, не є часом для сварок, а для втіхи, підбадьорення і любови. Коли я отак сиділа, то згадала, що була настільки зайнятою, намагаючись упорядкувати дім, тримати все і кожного під контролем, що не виділила час для Господа цього дня. Я навіть не помолилась за Стефана. Тому і не дивно, що все пішло шкереберть.
Я подивилась у дзеркало і побачила червоні набряклі очі, жодного макіяжу і безлад на голові. Я побачила нотки втоми і напруження. В той час, коли там мали бути нотки ніжности і любови. Я зрозуміла холод і бажання Стефана втекти.
Впала на коліна біля свого крісла, прохаючи Господа пробачити мені і зіслати Свого Святого Духа, щоб я могла бути для Стефана такою, про яку він мріє. Я просила в Господа Його сили, чуйности, мудрости, щоб могла легко справлятися зі своїм розпорядком дня, потребами моєї сім’ї і все ж мала час на свого чоловіка, коли він приходить додому з роботи. Також я додала невеличке прохання, щоб Він змінив Стефана також.
Я відчула спокій і раптове відновлення сил. Я стала, помила обличчя, підрум’янила свої щоки і підмалювала губи, зачесала волосся, побризкала себе парфумами і піднялась у спальню почекати.
Незадовго вхідні двері відчинились і я почула знайомі кроки в коридорі. Двері в нашу спальню тихо відчинились і увійшов Стефан, його втомлене обличчя і добрі люблячі очі притягували мене, немов магніт. Я кинулася в його обійми. Наша любов стерла останні сліди розчарування і злости. Ми горнулись один до одного так, ніби поринули в такий необхідний нам сон. Я дивувалась, чому ми не подумали про це з самого початку.
ЗАБІГАЮЧИ НАПЕРЕД…
Сварки в шлюбі є неминучими: у сім’ях завжди виникають розбіжності в думках. Однак сьогодні в багатьох шлюбах сварки є правилом, а не винятком.
Вчитель шостого класу поділилася зі мною результатами письмового проекту, який вона задала своєму класу. Вона попросила дітей закінчити ряд речень, які починались з фрази “Я б хотів (ла)…” Вона була шокована і засмучена відповідями.
Замість того, щоб писати про іграшки, тварин і походи в парк атракціонів, двадцять з тридцяти писали про розпад сімей чи конфлікти вдома.
Наступного тижня поговоримо про те, що ми можемо зробити, щоб зменшити конфлікти в сімейному житті і бути певними, що те, про що ми сперечаємось, варте того.
Джеймс Добсон