Деморалізація
Невиховані хлопці навмисно вчать інших вживати вульгарні слова. Дівчата переважно більш виховані та не вживають цих слів. Натомість деякі хлопці не лише вживають непристойності, а й пишуть їх на стінах будинків і парканах, додаючи такі ж непристойні зображення.
Що робити з такими хлопцями?
Згідно з виданням «Avvenire» (11.01.1996), одна з комісій, що діють при парламенті в Каліфорнії, запропонувала судді покарати хлопця, якого затримали під час «розписування» стін, десятьма ударами різкою по голому тілі. Кару мали виконати батьки в присутності судді. Суддя мав право попросити поліціянта про допомогу в тому випадку, якби батьки робили це надто делікатно.
Мені не відомо, чи ту пропозицію ухвалили і виконали чи ні. Також не знаю, чи таке принизливе покарання завжди було б ефективним. На мою думку, вперше затриманого достатньо попередити про можливе покарання.
Не треба згіршувати інших. Слухання непристойних розмов і перегляд непристойних фільмів подібні до «купелі» в багні; відмінність у тому, що болото занечищує лише тіло, а брудні слова і зображення – душу.
Що робить дитина, коли впаде в болото? Намагається якнайшвидше вибратися звідти і помитися. Так само треба поводитися, коли забруднюються наші думки і фантазії: потрібно з допомогою жалю очистити їх і намагатися більше не допустити до цього.
Та є такі хлопці і дівчата, котрі, як тільки почують або побачать щось непристойне, то відразу біжать до приятелів, щоб усе розповісти. Хочуть їх також втягнути в той бруд, з яким щойно зіткнулися. Хіба так поводяться справжні приятелі?
Ми не повинні передавати далі непристойний вірш, анекдот, зображення.
Ми повинні бути подібні до муру, який перешкодить непристойностям поширюватися. Домінік Савіо подер і викинув непристойний часопис, який знайшов у свого приятеля. Інший хлопець дорогою до школи стирав зі стін будинків непристойні слова і малюнки. Він не хотів, щоб малі діти дивилися на те, що намазюкали невиховані «художники».
* * *
Якось у поїзді їхав невихований пасажир. Він тільки-но поклав на полицю валізи й одразу ж почав розповідати «свинські» анекдоти. Дівчина, котра сиділа навпроти, почала голосно позіхати, щоб дати зрозуміти цьому чоловікові, що він поводиться недоречно.
– Боюся, що ви мене ковтнете, – звернувся до неї жартівник, – ви так широко позіхаєте.
– Не бійтеся, я мусульманка, тому не їм свинини.