Дозвольте Богові випробувати вас, ступаючи в порожнечу. Навіть якщо ви не перебуваєте у відчайдушному становищі, охоче наражайте себе на ризик, якщо Він покличе вас.
Перемістившись на територію віри, ви дізнаєтеся, що саме там живе Бог.
Я не писав би цього, якби вирішив прожити життя в зоні безпеки. Деякий час побувши євангелистом, я перебував у зоні безпеки. Я був у своїй конфесії. Ми з Шеріз мандрували й проповідували. У нас все було гаразд, і я мав гідну платню. Ми вірили, що в нас чудове майбутнє і що життя «безхмарне». Але просто посеред цієї безпеки й гаразду Божий Дух став хвилювати мене і розбурхувати в мені величезне невдоволення.
Виявилося, що я цілковито нещасний, хоча й мав усе (як гадав). Божий Дух торкнувся мене, і Він сказав: «Чи готовий ти переселитися із зони безпеки на територію віри? Ти можеш залишатися тут, і це буде добре, але ти ніколи не побачиш справжніх див, ніколи не побачиш надприродного, ніколи не зможеш побачити того, що Я направду можу зробити у твоєму житті – якщо не зважишся покинути цю зону безпеки і ступити на територію віри».
Я такий радий, що відповів «так» на Його запрошення! І ми перейшли від добрих справ до перебування в Божій досконалій волі, і між першим та другим є велика різниця. Я мушу сказати вам, що подеколи в Божій досконалій волі ви будете почуватися вельми непевно. Але ви навчитеся покладатися на Бога так, як ніколи б не навчилися в комфорті своєї зони безпеки. Пам’ятайте, коли випадає дана Богом нагода, це Божий дар для вас. А те, як ви скористаєтеся цією нагодою, – це ваш дар Богові.
Ви мусите зрозуміти дещо про Бога. Біблія каже: «Догодити ж без віри не можна» (Євр. 11:6). Це означає, що не має значення, наскільки ви активні у вашому релігійному житті. Якщо ви не покладаєтеся на свою віру, то не подобаєтеся Богові.
Якщо ви в зоні безпеки, то вам, по суті, не треба молитися і шукати Бога, тому що ви цілком задоволені всім, що маєте. Вам, по суті, не потрібне помазання, тому що можна всього досягти і без помазання. І хоча комфорт зони безпеки є саме тим, чого ми прагнемо ціле життя, це не воля Божа для Його дітей. Його воля в тому, щоб Його діти завжди покладалися на Нього. Завжди.
Якщо ви хочете бути там, де Бог, вирвіться із зони, позбавленої ризику, і почніть жити на території віри. Це ризиковано, але саме на території віри живе Бог!
На території віри відбуваються дива. Ви ніколи не побачите, як розходяться води «Червоного моря», поки будете залишатися в зоні безпеки. Ви ніколи не побачите, як манна надприродно падає з небес. Ви ніколи не побачите чудесних речей, які Бог хоче зробити у вашому житті, – щедрих і надмірних речей, які ви навіть не сміли припускати чи просити, – допоки маєте в житті «все».
Можливо, вам видасться, що ви вже чули це послання раніше, і воно вам не допомогло. Ви спробували ризикнути, ви спробували ходити по воді, але пішли під воду, як сокира. Просто пам’ятайте, що я раніше говорив про невдачу. Це дорога до успіху. Ще раз згадайте Мойсея. Він, вісімдесятирічний, вже прожив сорок років у пустелі, доглядаючи овець. Його життя видавалося суцільною невдачею. Він думав, що востаннє почув Бога, і подивіться, що сталося. Зненацька вогненний кущ заговорив до нього.
Отже, Бога не стримав досить обмежений погляд Мойсея на своє становище. Зазвичай Він не потребує когось страх як готового і страх як розумного. Йому потрібен лише той, хто покладеться на Нього, хтось на взір Мойсея, що скаже: «Так пане, я послухаюся, але не зможу зробити цього сам». Так, усі проблеми та сумніви Мойсея нікуди не зникли – як і його поважний вік, – але Бог допоміг йому зробити неможливе.
Допоки ви перебуваєте в зоні безпеки, то не будете зростати. Ви не можете залишатися такими ж і вчитися водночас. Чимало людей були спасенні, і вони врятовані від пекла. Вони на дорозі до неба, і це, без сумніву, добре. Але, мабуть, ще не все. Можливо, Бог стукає їм у двері, прагнучи привернути їхню увагу, щоб вони повиходили зі своїх безпечних хатинок і прийняли хрещення Святого Духа та багато більше.
Багато хто так боїться ризикувати, що воліє сидіти, зачинивши двері. Вони немовби ціле життя живуть в Єгипті, у країні «безпліддя». Деякі люди вириваються з неї і роблять один крок віри – та опиняються в пустелі, країні «помірности». Якщо вони простуватимуть уперед, живучи вірою, то прийде день, коли вони дійдуть до своєї Обіцяної землі. Це земля, що тече молоком і медом, життя, де врожай такий великий, що вам і не снилося. Це край щедроти. Це край, де ви повсякчас ідете територією віри, і коли перед вами виростають гори, Бог двигає їх; коли океани затоплюють вам шлях, Бог розділяє їх. Варто побути деякий час у пустелі, щоб дістатися туди, і ви не будете шкодувати про муки напруження.
Щоразу, коли вірні покидали безпеку звичних, комфортних шляхів і починали вірити в Боже провидіння, їм доводилося мати справу з велетенським фактором невідомого. Погляньте, як висловився Павло, промовляючи перед старшими з церкви в Ефесі, коли мав вирушити далі: «І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені» (Дії 20:22, підкреслення моє). «Не відаючи», він все одно йшов. Він не знав, чи його добре приймуть, а чи вб’ють. Він знав лише про те, що перебуває у волі Божій. Він знав, що у Святому Дусі мусить вирушити в цю подорож. Більше він не знав нічого. Він ішов наосліп. Саме таке життя у вірі.
Чи це якось стосується і до вашого теперішнього життя? Чи не сталося так, що ви стримали себе через страх невдачі або страх страждання? Чи намагалися ви згорнутися клубком у своїй невеликій зоні безпеки, щоб не доводилося бути вразливим знову? Можливо, ви пережили розлучення і просто не хочете більше нікому вірити. Можливо, це щось інше. Хай що це за річ, пильним, довгим поглядом придивіться до неї. Погляньте на неї у світлі цих біблійних віршів. Пригадайте Павла, Мойсея і всіх інших людей, які ризикували й відмовилися від рутинного життя.
Відкрийте себе перед Святим Духом і скажіть Йому: «Господи, я хочу віддати Тобі свої страхи. Я віддаю Тобі цілісіньке своє життя. Я хочу жити у вірі. Я вірую; допоможи моїй невірі! Сповни мене відвагою і наділи вірою. Я її потребую. Я хочу ходити у Твоїй волі».
ЯК ЖИВИТИ ВІРУ
Усе це частина процесу сповнення мрії. Кожна стадія сповнення вашої мрії залежить від Бога. Навіть так звані перешкоди насправді торують вам шлях. Придивімося ближче до того, про що я кажу. Які позірні перешкоди можуть виявитися, з погляду Бога, лише стадіями процесу? Ось шість, які спадають мені на думку:
- Ваша освячена Богом мета може бути під загрозою, навіть від самого народження.
- Ваша освячена Богом мрія може зазнати безбожних впливів.
- Ви можете зазнати серйозних невдач.
- Вас можуть відкинути.
- Ви можете переживати розчарування у власних силах.
- Ваша освячена Богом мрія може вимагати незвичайно довгих приготувань.
Ви бачите, як кожен з цих факторів може підживлювати зневіру й приреченість, а не успіх. Але чи помітили ви, як вони спроможні живити вашу віру?
Якщо вас зреклися, яким способом, єдиним, ви могли би обернути цю негативну подію на щось позитивне? Єдиний спосіб – звернутися у вірі до Того, хто ніколи не зречеться вас. Зробивши це, ви обертаєте відчутну перепону відречення на далеко вагоміший крок до Бога. Це вагомий крок назустріч сповненню Його волі для вашого життя.
Пригадайте собі всі ці великі імена в Біблії: Мойсей, Йосип, Давид, Павло, і сам Ісус. Поміркуйте про те, як часто вони стикалися з нездоланними перешкодами (створеними своїми ж руками чи ні – байдуже). Перегляньте біблійні розповіді про кожного з них, і порівняйте їхні історії з наведеним вище списком.
Котрим з них довелося «виживати», вже навіть з самого народження? Котрий з них мусив долати безбожний вплив, часом не один рік? Скількох із них було відкинуто, недооцінено, зневажено як цілковитих невдах? Як усі вони витерпіли довгий період приготувань?
Сподіваюся, що ви побачите кожну з шести так званих перепон в їхньому житті. Тепер, знаючи закінчення їхніх історій, ми знаємо, хто переміг. Ми знаємо, хто був успішний у досягненні мети. Ми знаємо, які саме мрії та цілі мав у помислах Бог, поки вони опрацьовували деталі.
Поглянувши на їхнє життя в цій перспективі, ми з вами бачимо вже своє життя в цілком новому світлі. Ви спроможні на це. «Дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого» (Євр. 12:2).
ПІДСУМКИ
Життя на території віри
- Шамґар києм убив шістсот філістимлян. Він починав, не зволікаючи, користався з того, що мав, і робив, що міг.
- У процесі подорожі до сповнення своєї мрії ви можете сподіватися на те, що навіть так звані перешкоди проторують вам дорогу до віри.
- Бог хоче, щоб ви жили на «території віри», і це означає, що вам доведеться вийти за межі спокійної «зони безпеки».