Тоді розпочинається нова пригода і для них, і для вас. Щоб уникнути неприємностей та непотрібних проблем, мусимо погодитися з цією подією і приготуватися до змін, які незабаром відбудуться у вашій родині. Почніть задумуватися про те, що вам доведеться стати тестями-свекрами і ввійти в нову роль. Не треба ані ховати голову в пісок, ані ковтати заспокійливі ліки. Ви повинні зрозуміти, що діється з вашими дітьми і з вами.
Про закоханих дітей є чимало примовок та забобонів, які часто стають причиною клопотів для майбутніх тестів-свекрів. Отож, спробуйте усунути зі серця та з пам’яті всі заяложені стереотипи. Коли дитина закохується, то платить вам тією ж монетою, що й ви колись; ви ж колись народили її, не питаючи згоди, а вона закохується, не просячи при цьому вашої згоди. Нічого не приховує. Просто готує для вас несподіванку.
То яку позицію зайняти, щоб гідно зустріти цю подію?
Розв’язання, які спричиняють проблеми
Насамперед, потрібно уникнути позицій, які створюють проблеми. Ось короткий перегляд цих позицій:
- «Поліцейське» розв’язання
Його застосовують батьки, які вважають, що це саме вони повинні контролювати ситуацію. Отож, вони розпочинають розгорнену шпигунську діяльність, контролюють кожен крок своєї дитини, застосовують систему покарань і закликають до порядку.
- «Лікарське» розв’язання
Батьки переконують дитину в тому, що її закоханість – це інфекційна хвороба, щось на кшталт краснухи. Щоб її вилікувати, потрібні досвід та життєва мудрість: «Побачиш, це минеться. Кожен це пережив. Тільки будь обережний і надмірно не аналізуй».
- «Режисерське» розв’язання
Батьки ставляться до дитини, як до теленовели. Спостерігають за парою головних героїв, за їхніми долями, радіють їхніми успіхами, сумують через їхні поразки, зворушуються, підсміхаються. Але ставляться до всього цього як до фікції, тимчасових змін. Чекають того моменту, коли дитина повернеться до дійсности. До якої дійсности? Звичайно ж, до їхньої.
- Розв’язання «жертви»
Батьки сприймають закоханість дитини, як чергову кару, що впала на їхні бідні голови. Вони вважають це невдячністю дитини, мовляв, тобі не вистачає нашої любови, і ти шукаєш її деінде. Заспокойся, ми й надалі є твоїми батьками, але те, що тобі цього недостатньо, спричиняє нам біль. Ти нас більше не любиш… Ну що ж, таке життя…
- «Моралізаторське» розв’язання
Закоханість означає також секс, а для багатьох батьків – це діло нечисте. І тому часом вони застосовують принцип подвійної моральности: їхня сексуальність була і залишається чимось добрим, а сексуальність їхніх дітей – це зовсім інша справа. А звідси залишається один крок до псевдоморалізаторства: стільки жінок стали жертвами безсовісних чоловіків. Скільки чоловіків зруйнували собі життя через неморальних жінок?
*
А тепер затримаймося. Стереотипи та способи поведінки, які є їхнім наслідками, – це пастки. До закоханости дітей треба ставитися як до справжньої, а не до «нібито» справжньої. Це дуже особистий досвід, єдиний у своєму роді, кожен переживає його по-своєму, залежно від того, ким є і ким хоче бути. Не буває двох таких самих закоханостей. Закоханість вашої дитини відрізняється від вашої. Можете довго роздумувати про те, яка з цих закоханостей краща, більш заслужена чи властива. Такі роздуми не дадуть жодного результату, та якщо у вас багато свобідного часу, то можете його змарнувати саме так, а не інакше.
А тепер задумаймося, як приготуватися до змін, які на вас чекають.