Об’явлення 12:1-6 – Жінка і змій

«І з’явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір. І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу. І з’явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців. Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з’їсти дитину її, коли вродить… І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його. А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.»

Одного разу я був на поминальній службі за відомим спортсменом-крикетистом, одному з героїв мого (і не лише мого) дитинства. У храмі було не проштовхнутися, і особливі місця були зарезервовані за іншими крикетистами, які грали разом з покійним або проти нього. Я стояв біля дверей і бачив, як вони (а їх було декілька десятків) входять. І дивна справа! Без сумніву, більшість з них були мені відомі. Проте я (і далеко не лише я) практично нікого не упізнав в обличчя. Ми пам’ятали, як вони виглядали в розквіті сил, у двадцять, тридцять і сорок років. А зараз ним було кому шістдесят, кому сімдесят, а кому під вісімдесят. Декому з нас навіть подумалося: який жаль, що в них на піджаках немає карток з іменами. А то ми б знали, з ким маємо справу. Можливо, попросили б автограф.

Схожа проблема виникає часто з Апокаліпсисом. Перед нами проходить ціла галерея персонажів. Ми розуміємо: мабуть, що це символічні вказівки на якісь біблійні теми або персонажів (чи, як у розділі 11, на народ Божий у цілому). Але як хотілося б хоч трохи прямої вказівки, хоч невеликого ключика!

Втім, у цьому розділі один ключик є (на той випадок, якщо ми заплуталися). Народжена дитина «всі народи має пасти залізним жезлом» (в. 5). Це явне відсилання до Псалму 2:9. Як ми вже бачили в 11:18, Іван, як і багато інших ранніх християн, застосовує цей псалом до самого Ісуса. Через Ісуса Христа Бог збирає народи, хоча і робить це абсолютно іншим чином (див. розділ 5), ніж чекали войовничі націоналістичні рухи в юдаїзмі тієї пори.

Звідси деякі коментатори припускали, що під жінкою мається на увазі Марія, мати Ісуса. Проте це поверхневе і занадто буквальне пояснення. До того ж Іван прямо каже, що вона є «велика ознака», а не реальна мати. Набагато ймовірніше, що сенс цього образу двоякий. З одного боку, це Ізраїль, який у Писанні часто іменується «дочкою Ізраїлевої» і нареченою ГОСПОДА. Тут вона з’являється не у вигляді невірної дружини, що викривається пророками, а у вигляді жінки вірної, що залишилася на Божому шляху і послідувала своєму покликанню. У цьому вірному Ізраїлі (і через «невинну дочку Ізраїлю», Марію) і був народжений Месія. Проте ця жінка, що займає центральне місце в задумі Божому про світ, є «царство священиків та народ святий» (Вих. 19:6). Вона втілює собою усю історію народу Божого, через який Бог здійснює Свої плани про народи і про все творіння. От чому вона зодягнена в сонце, от чому під ногами в неї місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.

І от чому проти неї та її дитини піднялися богоборчі сили. На сцені з’являється сам великій змій, який, як незабаром з’ясовується, стоїть за лихами в попередніх розділах. Темна таємниця розкрита. Піднята завіса над драмою усередині драми. З благовістям про Лева-Агнця відкрита і таємниця вищого зла. Жінка і дитина несуть задум Божий про світ, а змій (Сатана: див. 12:9) намагається їм перешкодити.

Цілком імовірно, що образ жінки має і другий сенс: це Єва, прародителька людства. Адже саме їй було сказано, що її «насіння» зітре голову змія (Бут. 3:15). Ці дві лінії органічно поєднуються. Якщо жінка – «Ізраїль», через неї здійснюється задум Божий про людство. А цей задум неминуче включає знищення зла. Той, що нищив, має бути знищений.

Змій більш повно виявить себе в наступних розділах, де стане ясніший образ семи голів і десяти рогів. (Подібна метафорика була взагалі характерна для єврейської думки і сходить до Книги Даниїла, а то і до більш раннього періоду.) Врешті-решт, він і сам – «на небі» (в. 3). Як і в Старому Заповіті, «Ворог», «Сатана» складає частину небесного двору, повстаючи проти задуму Божого про світ. Усе це дуже важко зрозуміти. Проте результати бунту очевидні: роки, що передували народженню Месії, були ознаменовані нападками з усіх боків на народ Божий, а услід за народженням Месії сталася спроба Ірода убити нового «царя Юдейського» (Мт. 2). Але змієві не вдається знищити дитину. Більше того, дитина буде взята до Бога і Його престолу (в. 5; тут резюмоване уся життя Ісуса!). Іншими словами, Ісус здобув перемогу через Свою смерть, Воскресіння і Вознесіння, ставши невразливим для змія.

Між тим над жінкою все ще нависла небезпека. Повторимося, під жінкою не мається на увазі ні Діва Марія, ні етнічний Ізраїль. Як і всюди в книзі, Іван переконаний: оскільки Ісус є Месія Ізраїльський, Ізраїль – це Його учні. Значить, жінка, що тікає в пустелю, – це церква. Знову-таки Іван розповідає історію, в якій читачі є не лише глядачами, але і учасниками. За ними полює змій, але про них печеться Бог (12:14).

Крім того, втеча в пустелю – ще одне відсилання до виходу, коли народ Ізраїльський врятувався від тирана-фараона в пустелю, нехай навіть у пустелі його чекали нові труднощі.

До образу цієї жінки Іван повертатиметься ще неодноразово. Втім, він введе ще один жіночий образ, страшну карикатуру на першу жінку. Багато що буде сказане і про змія: у розділах 12-20 Іван пояснює церкві, як діє цей змій, і як буде скинута його влада. Церква повинна знати: її нинішні біди і тяготи не означають, що Бог залишив її. Події прямують до радісного кінця, і вірним вручена важлива місія, хоча і доведеться зазнати немало лиха.

Попередній запис

Об’явлення 11:15-19 – Пісня урочистості

Наступний запис

Об’явлення 12:7-18 – Змій розлютився