Мірою того, як наші діти підростають, щораз більшу роль в їхньому житті відіграють ровесники. Їхній вплив починає виявлятися вже в першому або другому класі.
Щоб добре виконувати свою місію, батьки мусять усвідомити, що діти хочуть ідентифікувати себе з якоюсь суспільною групою: з родиною або з ровесниками, тобто з іншими дітьми – сусідами чи шкільними товаришами. Можете бути в цьому впевнені.
Один із найбільших викликів для батьків – щодня запевняти дитину, що вона належить до сім’ї. Почуття належности є одним з основних елементів самооцінки. Якщо дитина відчуває, що її цінують удома, менше піддаватиметься впливові однолітків. Ось кілька простих способів зробити так, щоб дитина відчувала, що належить до сім’ї, а мама й тато справді люблять її:
- Дайте дитині право голосу, коли йдеться про такі питання, як сімейні заняття, прогулянки, мандрівки та літні поїздки. Запитайте, що хотіла б робити. Будьте готові піти на компроміс.
- Запитайте, що вона думає про ті проблеми, які ви – батьки й інші члени родини – мусите вирішити. Проблеми можуть бути духовного, фінансового або емоційного характеру. Коли запитуєте їхню думку, кажіть: «Ціную твої погляди. Ти дуже важливий для нашої сім’ї».
- Діліться з дитиною хатніми обов’язками. Це також дасть їй відчуття незалежности. Не говоріть про завдання так, наче вони є якоюсь неприємною й обтяжливою роботою, яку кожен мусить виконувати. Допоможіть дитині помітити, що добре виконання обов’язків дає змогу гордитися тим, як виглядає ваш дім. Безперечно, вигляд оселі ще протягом кількох років не займатиме високих місць у списку пріоритетів дітей, однак коли вони почнуть приводити додому товаришів, а згодом – представників протилежної статі, ситуація може докорінно змінитися. Природним чином малий Фестус може перетворитися на юного Чепуруна, який дбатиме про те, щоб помешкання добре виглядало на випадок, якщо прийдуть друзі.
- Нехай дитина має вплив на встановлення правил (сімейних принципів). Будьте готові до перемовин, викиньте зі словникового запасу такі звороти, як: «Зробиш це, бо я так сказав», «Поки тут живеш, мусиш робити так, як я кажу». Натомість частіше аргументуйте свої позиції, переконуйте у своїй правоті і пояснюйте дитині, чому думаєте саме так, як думаєте, і робите те, що робите. Якщо не шкодуватимете часу, щоб пояснити дитині причини запровадження певних правил, вона усвідомить, що ви цінуєте її і вважаєте відповідальною людиною.