ОСТАННІ ПОКАРАННЯ

Вихід 9:13-35, 10, 11, 12

Одного ранку Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали: «Завтра Бог пошле на Єгипет сильний град, якого ще ніхто з єгиптян ніколи не бачив. Кожний, – чи то людина, чи тварина – на кого потрапить град, загине».

Дехто з єгиптян послухався слів Божих: вони зачинили в хліві свою худобу і наказали слугам не випускати її надвір і самим не виходити, щоб залишитися живими. Інші ж, разом із фараоном, знехтували попередженням і того дня відправили слуг на польові роботи, а худобу вигнали на пасовища. Тоді Мойсей підняв свою руку до неба, і Бог послав грім, град і блискавку. Знялася страшенна буря, якої ще ніколи не бувало: загинули безліч людей і худоби, блискавка попалила луки і ниви, багато дерев було вирвано з корінням.

Таке покарання Господь послав на єгиптян для того, щоб вони знали, що немає Такого, як Господь в усьому всесвіті. Свій же народ Бог оберігав, тому в краї Ґошен, де жили сини Ізраїлеві, граду не було.

Фараон дуже злякався і покликав до себе Мойсея й Аарона. «Я згрішив! – сказав він. – Господь праведний, а я і мій народ завинили. Помоліться Богу, нехай припиняться громи Божі і град. Цього разу я точно відпущу вас». Мойсей відповів: «Я вийду з міста і простягну руки мої до Бога, і перестануть громи, і граду вже не буде, але я знаю, що ти і твої раби не послухаєте Бога».

Після цих слів Мойсей вийшов за місто, простягнув руки свої до неба і Бог зупинив град, грім і бурю.

Здогадайтеся, як вчинив фараон? Так само, як і в попередні рази – щойно буря вщухла, він знову перемінив своє рішення.

Господь ще раз посилає Своїх посланців до фараона сказати: «Допоки ти не впокоришся перед Богом? Відпусти народ Божий. Якщо ні, тоді завтра буде нашестя сарани на землю єгипетську».

А ви знаєте, що таке сарана? Це така комаха, яка збирається у величезні зграї і перелітає, знищуючи листя, траву, кущі, квіти і плоди.

Раби фараона злякалися, бо вже переконалися – Бог виконує все, про що говорить. Вони почали вмовляти свого владику відпустити народ. Тоді фараон вирішив схитрувати: «Нехай ідуть лише чоловіки, а жінки, діти та старики залишаться у Єгипті. Бо схоже, що ви щось лихе задумали, тому всіх не відпущу». Після цих слів Мойсея та Аарона просто вигнали з палацу.

Дітки, запам’ятайте: потрібно виконувати геть усе, що говорить Господь, і не намагатися перекрутити Його повеління, як вам заманеться. Фараон вирішив перехитрити Бога і виконати Його наказ по-своєму. Але це не спрацювало.

Мойсей простягнув свою палицю до неба і здійнявся сильний вітер, який нагнав сарану на єгипетську землю. Величезні хмари комах літали в повітрі й поїли все, що тільки залишилося після граду. Вся земля була темна від такої навали.

Фараон і його слуги злякалися, що залишаться без врожаю, а отже – без їжі. Фараон знов начебто розкаявся та просив Мойсея помолитися Богу, щоб Той звільнив Єгипет від сарани.

Господь милостивий, Він почув Мойсея і послав такий сильний вітер, що той погнав сарану аж до Червоного моря, звільняючи єгиптян від цих комах.

Але якими сумними були наслідки, які великі нещастя накликало нечестя фараона на цю землю!

Проте фараон стояв на своєму: «Не відпущу Ізраїля!»

Тоді Мойсей по слову Божому простяг свою руку до неба і настала така густа триденна темрява, що єгиптяни навіть не вставали з ліжка всі дні. Морок панував усюди, крім домівок ізраїльтян – там було світло.

Покликавши Мойсея, цього разу фараон дозволив іти всім ізраїльтянам, але заборонив брати з собою хоч щось із їхньої худоби. Він знав, що єдине надбання кожної єврейської родини – це її домашні тварини. Отже фараон був певен, що за такої умови народ обов’язково повернеться до Єгипту.

Але Мойсей не погодився на цю хитрість і наполягав на своєму. Тоді фараон настільки розсердився, що сказав: «Іди від мене, остерігайся більше з’являтися переді мною, бо наступного разу я тебе вб’ю!» На це Мойсей спокійно відповів: «Справді, ми більше не побачимося, як ти й сказав».

Тоді Бог сказав до Мойсея: «Я наведу останню кару на фараона і єгиптян – помре всякий первісток на землі єгипетській, від людини й до худоби. А ви зробіть так: нехай кожен ізраїльтянин візьме ягня безвадне, заколе його та цієї ночі їсть зі своєю родиною; а кров’ю ягняти нехай помажуть одвірки, і коли Я проходитиму, то побачу кров й омину цей дім, і не загине в ньому первісток. Але їсти всі мають поспіхом, вже одягненими і готовими у далеку дорогу».

Сини Ізраїлеві виконали веління Боже точно, як Він наказав. Єгиптяни ж нічого не знаючи, як і зазвичай полягали спати. Але опівночі до кожної єгипетської домівки, не зважаючи на засуви чи замки, зайшов Ангел-згубник – і загинули там усі первістки. Лише в будинки, на одвірках яких Ангел бачив кров ягняти, він не зайшов, як і обіцяв Господь.

Для кожної родини єгиптян втратити старшого сина – це була страшна трагедія! Помер і старший син фараона. Не гаючи часу та забувши свою погрозу, фараон просто вночі покликав до себе Мойсея й Аарона, і сказав: “Вийдіть із Єгипту ви і сини Ізраїлеві, заберіть дітей, дрібну і велику худобу заберіть». Тоді весь народ єгипетський благав євреїв швидше іти з Єгипту, бо вони відчули дію Бога і боялися, щоб Він не умертвив їх усіх.

Перед тим, як піти, за наказом Господа євреї позичили в єгиптян золото та срібло, посуд і прикраси. Це була винагорода за тяжку працю, яку євреї стільки років виконували в Єгипті.

Так чисельний народ Ізраїля поспіхом вийшов з Єгипту, взявши з собою все необхідне. Ось воно – довгоочікуване визволення з єгипетського рабства! Бог вірний Своїм обіцянкам і ніколи їх не забуває! Він пообіцяв Аврааму, що його нащадки успадкують ханаанську землю – і ось її виконання! Дорога народу ізраїльського лежала через пустелю до Ханаану.

Бог сказав Мойсеєві: «Ізраїльтяни ніколи не повинні забувати, що це Я вивів їх з Єгипту. Відтепер щороку вони повинні їсти ягня так само, як вони їли тієї ночі, коли Я визолив їх з рабства. Нехай це стане у них святом, яке зветься “Пасха», що означає «оминати, проходити мимо». Бо тієї знаменної ночі Бог оминув двері, на яких була кров ягняти.

Що це нам нагадує? Ягня, яке принесла в жертву кожна родина, нагадує нам Господа Ісуса Христа! Кров ягняти захистила від смерті лише первородних дітей у родині, а кров Ісуса Христа спасає від смерті та вічного засудження кожного, хто повірить в Ісуса як свого особистого Спасителя!

Ми з вами повинні завжди пам’ятати, як сильно Бог полюбив цей світ, що послав Ісуса Христа померти на хресті, проливши Свою кров за наші гріхи.

Давайте разом згадаємо всі кари, яких зазнали жителі Єгипту.

1) Вода перетворилася на кров. 2) Жаби заполонили край. 3) Воші кусали єгиптян. 4) Рої мух напали на людей і худобу. 5) Моровиця винищувала худобу. 6) Гнійні прищі уразили єгиптян. 7) Сильний град і грім знищили рослинність, побили на смерть худобу і людей. 8) Сарана з’їла решту рослинності та плодів, які не побив град. 9) Пітьма огорнула єгипетський край. 10) Ангел-губитель умертвив усіх первістків у родинах єгиптян.

О, які це жахливі кари! Але ще страшніша кара чекає на тих, хто не повірить в Ісуса Христа.

Бог любить кожного з нас і чекає нашого покаяння. «Господь… довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петр. 3:9).

ЗАПИТАННЯ:

  1. Скільки ще кар отримали єгиптяни до того, як відпустили євреїв?
  2. Назвіть ці кари і розкажіть про кожну з них.
  3. Після якого покарання фараон відпустив народ Ізраїля?
  4. Яке походження свята Пасхи і про що воно має нагадувати нам?
Попередній запис

ПЕРШІ ПОКАРАННЯ

Наступний запис

ЧЕРВОНЕ МОРЕ